Головуючий у 1-й інстанції: Малишенко Т.О. Суддя-доповідач: Епель О.В.
07 жовтня 2015 року Справа: № 377/605/15-а
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області на постанову Славутицького міського суду Київської області від 21 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 ( далі - позивач ) звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області ( далі - відповідач ) про:
- визнання неправомірною відмови відповідача від 21.05.2015 р. у зарахуванні позивачу періоду роботи з особливо шкідливими умовами праці у філії «Струм-Славутич» приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства «СТРУМ» з 17.07.2000 р. по 29.05.2007 р. за довідкою від 17.11.2009 р. № 33 за вих. 202 філії «Струм-Славутич» приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства «СТРУМ» форми № 122 у пільговий стаж роботи для призначення державної пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених у встановленому порядку Кабінетом Міністрів України, у відповідності до пп. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та абз. 5 п. 2 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язання відповідача зарахувати позивачу період роботи з особливо шкідливими умовами праці у філії «Струм-Славутич» приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства «СТРУМ» з 17.07.2000 р. по 29.05.2007 р. за довідкою від 17.11.2009 р. № 33 за вих. 202 філії «Струм-Славутич» приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства «СТРУМ» форми № 122 у пільговий стаж роботи для призначення державної пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених у встановленому порядку Кабінетом Міністрів України, у відповідності до пп. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та абз. 5 п. 2 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Славутицького міського суду Київської області від 21 липня 2015 року адміністративний позов було задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову, так як, на його думку, зазначена постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 1 ст. 197 КАС України розглядає справу за їх відсутності в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проживає у м. Славутич Київської області та має статус особи, яка постійно проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю з 1988 року, у зв'язку з чим йому було видано відповідне посвідчення від 03.12.1993 р. категорії 4 серії НОМЕР_1 .
У період з 17.07.2000 р. по 29.05.2007 р. позивач працював у філії «Струм-Славутич» приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства «СТРУМ» ( далі - філія «Струм - Славутич» ПМ НВІП «СТРУМ» ).
Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 :
17.07.2000 р. він був прийнятий на посаду водія вантажного автомобіля на підставі наказу № 78-к.
26.06.2001 р. ОСОБА_1 був переведений на цьому ж підприємстві на посаду водія за строковим трудовим договором на період виконання робіт за проектом ТСП «ЧАЕС» на підставі наказу № 105-к.
12.11.2001 р. на цьому ж підприємстві позивач був переведений водієм автобуса на період виконання робіт за проектом на «ОУ» ТСП «ЧАЕС» на підставі наказу № 193-к.
10.06.2002 р. на цьому ж підприємстві позивач був переведений слюсарем 3 розряду транспортної ділянки на підставі наказу № 96-к.
13.11.2002 р. на цьому ж підприємстві позивач був переведений водієм на період реалізації проекту на ТСП «ЧАЕС» на підставі наказу № 195-к.
01.07.2003 р. на цьому ж підприємстві позивач був переведений слюсарем з ремонту 3 розряду на транспортну ділянку «Промбази «Славутич» на підставі наказу № 111-к.
01.09.2003 р. на цьому ж підприємстві позивач був переведений водієм транспортної ділянки «Промбази «Славутич» на підставі наказу № 182-к.
01.11.2004 р. на цьому ж підприємстві позивач був переведений за строковим трудовим договором водієм авто бетонозмішувача на період виконання робіт за проектом ПКОТРО Лот 1,2 на підставі наказу № 355-к.
01.12.2006 р. на цьому ж підприємстві позивач був переведений водієм ТУ «Промбази «Славутич» вантажного транспорту.
01.01.2007 р. на цьому ж підприємстві позивач був переведений водієм вантажного транспорту «Промбази «Чорнобиль» на підставі наказу № 396-к.
29.05.2007 р. позивача було звільнено з філії «Струм - Славутич» ПМНВІП «СТРУМ» у зв'язку зі скороченням штатної чисельності робітників підприємства за п. 1 ст. 40 КЗпП України на підставі наказу № 59-к.
Згідно довідки від 17.11.2009 р. № 33 форми № 122 за вих. № 202, виданої філією «Струм-Славутич» ПМНВІП «Струм», ОСОБА_1 у період з 17.07.2000 р. по 29.05.2007 р. був безпосередньо зайнятий на роботах, що передбачені постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987 р. № 1497-878 та постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 06.06.1986 р. № 665-195, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах, відповідно до списку № 1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173.
07.04.2015 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на підставі пп. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та доданими до неї відповідними документами, зокрема вказаною довідкою від 17.11.2009 р. № 33.
07.04.2015 р. відповідач звернувся з листом № 1691/03 до філії «Струм-Славутич» ПМНВІП «Струм» щодо надання відомостей про нарахування позивачу заробітної плати.
ПМНВІП «Струм» листом від 30.04.2015 р. вих. № 5 повідомило УПФУ у м. Славутичі Київської області про те, що бухгалтерія підприємства не може надати затребувані відомості, оскільки з моменту нарахування заробітної плати працівнику ОСОБА_1 ПМНВІП «Струм» змінило декілька власників, пройшло два судових процеси з визнання підприємства банкрутом, відбулось вилучення первинних документів арбітражним керуючим і силовими структурами, що призвело до втрати таких документів.
Рішенням начальника УПФУ в м. Славутичі Київської області від 21.05.2015р. № 2379/03 позивачу було відмовлено у задоволенні його вимог про призначення пільгової пенсії у зв'язку з відсутністю десятирічного стажу роботи за Списком № 1, передбаченого ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», так як подана ним довідка від 17.11.2009 р. № 33 форми №122 вих. № 202 не може бути використана для обчислення пільгового стажу через те, що на підприємстві, де позивач працював у період з 17.07.2000 р. по 29.05.2007 р., не збереглись відповідні первинні документи.
Вважаючи протиправною відмову відповідача у зарахуванні до пільгового трудового стажу періоду роботи з 17.07.2000 р. по 29.05.2007 р. позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Судова колегія встановила, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що наявність у позивача спірного пільгового стажу роботи підтверджується відповідними первинними документами, як того вимагає законодавство.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши виниклі між сторонами правовідносини та законодавство, яким вони регулюються, судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про пенсійне забезпечення» ( далі - Закон № 1788-ХІІ ), «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( далі - Закон № 796-XII ), «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( далі - Закон № 1058-IV ), Порядком подання та оформлення документів для призначення ( перерахунку ) пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 ( далі - Порядок № 22-1 ), Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383 ( далі - Порядок № 383 ), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 ( далі - Порядок № 637 ).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
У п. 2 Розділу XV Перехідних положень Закону № 1058-IV закріплено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими та важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з п. «а» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до ст. 55 Закону № 796-XII, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Потерпілі від Чорнобильської катастрофи - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років: 2 роки* та додатково 1 рік за кожні 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на два роки понад передбачений цією статтею.
Згідно зі ст. 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в поряду встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 10 Порядку № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку № 637.
Згідно з п. 1, 2, 20 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
У випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, організацій. У довідці має бути вказано період роботи, що зараховується до спеціального стажу роботи, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи на підставі яких видана зазначена довідка.
У п. 7 Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період ( періоди ) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 р. №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для зарахування періоду трудової діяльності особи на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зокрема в зоні відчуження, до пільгового стажу, який надає їй право на призначення пенсії на пільгових умовах, є підтвердження цього стажу відповідними первинними документами, основними з яких є трудова книжка та довідка форми № 122.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що період роботи позивача з 17.07.2000 р. по 29.05.2007 р. у зоні відчуження підтверджується відповідними записами в його трудовій книжці, довідкою від 17.11.2009 р. № 33 вих. № 202 форми № 122 та довідкою про дози навантаження від 17.11.2009 р. вих. № 263, листом ДСП «Чорнобильська АЕС» від 21.05.2015 р. № 1871/06-78/149 про дозу опромінення, отриману позивачем за період роботи на ЧАЕС у складі організації «Струм-Славутич» з серпня 2000 року по травень 2007 року, тобто належними і необхідними основними та додатковими первинними документами, як таке передбачено законодавством, зокрема ст. 62 Закону № 1788-ХІІ, п.п. 1, 2 Порядку № 637, п. 7 Порядку № 22-1.
Більш того, апеляційний суд відзначає, що у матеріалах справи наявна відомість ДПІ у м. Славутичі ГУ ДФС у Київській області про суми виплачених доходів та утриманих податків, з якої вбачається, що посади, які займав позивач у філії «Струм-Славутич» ПМНВІП «Струм» у спірний період часу були його основним місцем роботи, де він отримував заробітну плату у відповідних розмірах, з якої сплачувались податки і збори ( обов'язкові платежі ).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач, відмовляючи позивачу у зарахуванні періоду роботи з 17.07.2000 р. по 29.05.2007 р., відповідно до довідки від 17.11.2009 р. № 33 вих. № 202 форми № 122, до пільгового стажу роботи для призначення державної пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених у встановленому порядку Кабінетом Міністрів України, порушив вимоги ст. 62 Закону № 1788-ХІІ, п.п. 1, 2 Порядку № 637, п. 7 Порядку № 22-1, що вказує на неправомірність його відмови та необхідність поновлення прав позивача.
Доводи апелянта про те, що підприємством, на якому позивач працював упродовж спірного періоду часу, на запит УПФУ не надано жодних первинних документів, підтверджуючих відомості, вказані в довідці від 17.11.2009 р. № 33 вих. № 202 форми № 122, з тих підстав, що вони не збереглись, колегія суддів вважає необґрунтованими і безпідставними, оскільки в даному випадку вказаними вище первинними документами підтверджується наявність у позивача пільгового стажу роботу за період з 17.07.2000 р. по 29.05.2007 р., а сама по собі відсутність у роботодавця додаткових первинних документів через їх втрату не може бути правовою підставою для позбавлення особи права на відповідні пільги щодо пенсійного забезпечення та порушення її конституційних прав, регламентованих ст. 46 Конституції України.
Посилання апелянта на те, що позивач не звертався до УПФУ із заявою про підтвердження наявного в нього стажу, який надає право на пільгову пенсію, колегія суддів вважає необґрунтованими і безпідставними, оскільки як було встановлено вище та вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до відповідача із заявою про призначення пенсії були подані відповідні первинні документи, підтверджуючі наявність у нього пільгового стажу роботи за період з 17.07.2000 р. по 29.05.2007 р., як таке і передбачено чинними нормами законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України 29 січня 2015 року у справі № 108/12037/12 (2а/107/32/13).
Крім того, обрання особою досудового або судового способу захисту свого права залежить від її власного волевиявлення.
Таким чином, дослідивши ці та всі інші доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає їх такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а отже, апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, не довів правомірності своїх дій та не переконав судову колегію у своїй правоті.
З огляду на це, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення даного адміністративного позову та приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, згідно з вимогами ст. 159 КАС України.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Славутицького міського суду Київської області від 21 липня 2015 року - без змін.
Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області залишити без задоволення, а постанову Славутицького міського суду Київської області від 21 липня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Епель О.В.
Судді: Карпушова О.В.
Кобаль М.І.