ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 8/513/08-38/9107.04.09
За позовомВідкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії “Миколаївобленерго”
ДоДепартаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Відповідач 1;
Державного казначейства України -Відповідач 2;
Третя особаМіністерство фінансів України
Прозобов'язання вчинити дії
Суддя Власов Ю.Л.
Представники:
Від позивачаТроян О.О., Котенко О.О.
Від відповідачівРекашова А.М. -представник Відповідач 1;
Пашун Л.М.- представник Відповідача 2
Від третьої особиСамойленко А.В.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Відповідачів з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог про зобов'язання Відповідача 1 здійснити поворот виконання скасованої постанови про стягнення з Позивача виконавчого збору в частині стягнутої суми, яка складає 119126,01 грн., направити подання Відповідачу 2 про повернення коштів Позивачу та зобов'язати Відповідача 2 на підставі подання Відповідача 1 повернути Позивачу 119126,01 грн.
Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. 29.07.04р. на виконання постанови головного державного виконавця Іванова О.М. від 07.07.04р. про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 10872685,12 грн. з розрахункових рахунків Позивача на депозитний рахунок Заводського районного відділу ДВС м. Миколаєва примусово було стягнуто 120060,57 грн. Згідно з розпорядженням №480/1 від 18.08.04р. старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Іванченко О.В. стягнуті кошти у сумі 119126,01 грн. були перераховані на користь відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Кошти у сумі 934,56 грн. відповідно до постанови від 10.05.04р. державного виконавця Кушнір Р.В. відділу державної виконавчої служби Заводського районного управління юстиції у м. Миколаєві були залишені на депозитному рахунку для покриття витрат на проведення виконавчих дій.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.05.05р. дії державної виконавчої служби при виконанні наказу Господарського суду Миколаївської області №12/271 від 04.02.04р. щодо стягнення з Позивача виконавчого збору в розмірі 10872685,12 грн. були визнані неправомірними, постанова від 07.07.04р. про стягнення виконавчого збору в розмірі 10872685,12 грн. визнана недійсною.
Отже, в порушення вимог ст.46 Закону України «Про виконавче провадження»кошти у сумі 119126,01 грн. були стягнуті з Позивача незаконно, тому підлягають поверненню Позивачу.
Відповідач 1 визнав позовні вимоги в частині зобов'язання направити подання Відповідачу 2 про повернення коштів Позивачу.
Відповідач 2 проти задоволення позову заперечив, обґрунтовуючи свою правову позицію тим, що Відповідач 2 веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету. Відповідно до Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.05р. № 1232 Відповідач 2 є урядовим органом державного управління та відповідно до покладених на нього завдань повертає кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів, податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.
Позивачем не було дотримано Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.02р. №226, відповідно до п.5 якого повернення помилково або надмірно зарахованих податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за заявою платника та подання органів, які повинні забезпечувати надходження платежів до бюджету та за якими згідно із законом закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету. Подання надається платником до органу Державного казначейства України із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до бюджету. Проте, Позивачем не надано вказаний доказів необхідних для повернення спірних коштів у сумі 119126,01 грн. з Державного бюджету України.
Третя особа у наданих суду поясненнях вказала, що заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог, зазначивши наступне. Відповідно до п.4.16.5. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99р. №74/5 у разі закінчення виконавчого провадження у звязку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на підставі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові органами державної виконавчої служби. Повернення коштів здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України. Оскільки відповідний порядок, яким регулюється порядок повернення виконавчого збору боржникові, на даний час не затверджений, відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог.
Крім того, Третя особа посилається на ст.19 Конституції України, ст.20, 47 Бюджетного кодексу України та заначає, що рішення у даній справі не впливає на її права та обовязки щодо однієї із сторін, тому вважає залучення її третьою особою безпідставним.
Ухвалою Господарського суд м. Києва від 18.06.08р. вказана позовна заява була повернута Позивачу без розгляду на підставі п.4, 5 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.10.08р. зазначена ухвала Господарського суду міста Києва була скасована, позовну заяву було направлено до Господарського суду міста Києва для з'ясування, яке питання Позивач просить вирішити у судовому порядку: в порядку ст.1212 Господарського процесуального кодексу України щодо законності дій виконавчої служби, чи йдеться про заявлення окремого позову, із урахування встановленого прийняти відповідне рішення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.08р. позовні матеріали Відкритого акціонерного товариства «Миколаївобленерго»були передані за підсудністю до Господарського суду Миколаївської області. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.12.08р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначено на 20.01.08р.
Ухвалою від 09.02.09р. матеріали справи №8/513/08 направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.09р. справу №8/513/08 прийнято до розгляду, присвоєно №8/513/08-38/91, розгляд справи призначено на 26.03.09р. Цією ж ухвалою суд зобов'язав сторін подати документи у справі.
Ухвалою від 26.03.09р. розгляд справи був відкладений на 07.04.09р. у зв'язку із нез'явленням у судове засідання представника Відповідача 1, неподанням ним та третьою особою витребуваних судом документів та необхідністю витребування нових доказів у справі.
Судом заслухані пояснення представника Позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд
28.04.04р. постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було відкрите виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області №12/271 від 04.02.04р. про стягнення з Позивача на користь ДП «Енергоринок»108726851,22 грн. та наданий боржнику строк для добровільного виконання судового рішення до 05.05.04р.
07.07.04р. постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України №6/1 було стягнуто з Позивача виконавчий збір у сумі 10872685,12 грн.
З 30.07.04р. по 02.08.04р. Відповідачем 1 з Позивача було стягнуто 120050,57 грн. виконавчого збору, що підтверджується меморіальними ордерами та не заперечується Відповідачем 1.
18.08.04р. розпорядженням відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України №480/1 булу вирішено стягнуті з стягнуті з Позивача кошти у сумі 119126,01 грн. перерахувати на користь відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Кошти у сумі 934,56 грн. відповідно до постанови від 10.05.04р. відділу державної виконавчої служби Заводського районного управління юстиції у м. Миколаєві, залишити на депозитному рахунку для покриття витрат на проведення виконавчих дій.
11.05.05р. ухвалою Господарського суду Миколаївської області у справі 12/271 дії Державної виконавчої служби при виконанні наказу Господарського суду Миколаївської області №12/271 від 04.02.04р. щодо стягнення з Позивача виконавчого збору в розмірі 10872685,12 грн. були визнані неправомірними, постанову Державної виконавчої служби від 07.07.04р. про стягнення з Позивача виконавчого збору в розмірі 10872685,12 грн. було визнано недійсною.
29.06.05р. постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України №52/14 було закінчено виконавчого провадження по примусовому виконанню постанови про стягнення з Позивача виконавчого збору №6/1 від 07.07.04р. в зв'язку з її скасуванням.
Позивач неодноразово звертався до Відповідачів з вимогами про вжиття необхідних заходів з повернення незаконно стягнутих з нього кошти в сумі 119126,01 грн., проте Відповідачі цього не зробили.
Спір виник з причини того, що Позивач вважає, що Відповідач 1 повинен здійснити поворот виконання постанови та направити подання Відповідачу 2, а останній повинен повернути кошти Позивачу, а Відповідач 2 про цього заперечує.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ст.20 Господарського кодексу України права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Вказаними нормами права та іншими нормами чинного законодавства України не передбачено такого способу захисту права як поворот виконання скасованої постанови органу виконавчої влади. Отже, позовна вимога Позивача в частині зобов'язання Відповідача 1 здійснити поворот виконання скасованої постанови про стягнення з Позивача виконавчого збору не підлягає задоволенню з підстав її невідповідності вказаним нормам права.
Відповідно до ч.2, 3 ст.50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету
Згідно з ч.4, 5 ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення. Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.
Відповідно до п.30 ст. 2 Бюджетного кодексу України органи стягнення ? податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень;
Згідно з п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.02р. №226, повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за заявою платника та поданням органів, які повинні забезпечувати надходження платежів до бюджету та за якими згідно із законом закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України з питань повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П.І.Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або ідентифікаційного номера за ДРФО (за наявності), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету. Подання в довільній формі надається платником до органу Державного казначейства України разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), який підтверджує перерахування коштів до бюджету. Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Державного казначейства України, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування (П.І.Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або ідентифікаційного номера за ДРФО (за наявності), суми платежу, що підлягає поверненню, способу перерахування коштів з бюджету ? у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів або готівкою шляхом оформлення чека чи поштовим переказом на адресу, визначену в цій заяві.
Згідно з підпунктом 5 п.4 Положення про Державне казначейство України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.05р. № 1232 Державне казначейство України є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінфіну та відповідно до покладених на нього завдань повертає кошти помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.
З наведених норм вбачається, що кошти які безпідставно зараховані до держаного бюджету повертаються органами державного казначейства на підставі подання заяви платника та подання органу стягнення.
Як встановлено судом 07.07.04р. постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України №6/1 було стягнуто з Позивача виконавчий збір у сумі 10872685,12 грн. З 30.07.04р. по 02.08.04р. Відповідачем 1 з Позивача було стягнуто 120050,57 грн. виконавчого збору, що підтверджується меморіальними ордерами та не заперечується Відповідачем 1.
Як встановлено судом 18.08.04р. розпорядженням відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України №480/1 булу вирішено стягнуті з стягнуті з Позивача кошти у сумі 119126,01 грн. перерахувати на користь відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Кошти у сумі 934,56 грн. відповідно до постанови від 10.05.04р. відділу державної виконавчої служби Заводського районного управління юстиції у м. Миколаєві, залишити на депозитному рахунку для покриття витрат на проведення виконавчих дій.
Як встановлено судом 11.05.05р. ухвалою Господарського суду Миколаївської області у справі 12/271 дії Державної виконавчої служби при виконанні наказу Господарського суду Миколаївської області №12/271 від 04.02.04р. щодо стягнення з Позивача виконавчого збору в розмірі 10872685,12 грн. були визнані неправомірними, постанову Державної виконавчої служби від 07.07.04р. про стягнення з Позивача виконавчого збору в розмірі 10872685,12 грн. було визнано недійсною.
Як встановлено судом Позивач неодноразово звертався до Відповідача 1 з вимогами про вжиття необхідних заходів спрямованих на повернення незаконно стягнутих з нього коштів в сумі 119126,01 грн., проте Відповідач 1 передбачених вказаними нормами права заходів не вчинив, подання про повернення Позивачу з державного бюджету спірних коштів не направив.
За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити вимогу Позивача про зобов'язання Відповідача 1 направити Відповідачу 2 подання про повернення коштів у сумі 119126,01 грн. Позивачу.
Згідно з ст.1 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Отже, підставою для звернення до суду з позовною вимогою та відповідно задоволення позову є порушення або оспорення на час звернення до суду права або охоронюваного інтересу Позивача.
З наведених вище норм права вбачається, що кошти які безпідставно зараховані до держаного бюджету повертаються Відповідачем 2 на підставі подання заяви платника та подання органу стягнення. При цьому судом встановлено, що Відповідач 1 в порушення вказаних норм права подання про повернення Позивачу з державного бюджету спірних коштів Відповідачу 2 не направляв.
Отже, без вказаного подання у Відповідача 2 не було правових підстав для повернення Позивачу безпідставно сплачених у бюджет коштів, тому суд вважає, що на час звернення Позивача з позовом Відповідач 2 прав та інтересів Позивача не порушував, що є підставою для відмови Позивачу у позовній вимозі про зобов'язання Відповідача 2 повернути Позивачу 119126,01 грн.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) направити подання Державному казначейству України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) про повернення Відкритому акціонерному товариству енергопостачальній компанії “Миколаївобленерго” (54017, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; код 23399393) коштів в сумі 119126 (сто дев'ятнадцять тисяч сто двадцять шість) грн. 01 коп. з Державного бюджету України.
3. Стягнути з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальній компанії “Миколаївобленерго” (54017, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; код 23399393) державне мито в сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 58 (п'ятдесят вісім) грн. 50 коп.
4. В іншій частині позову відмовити.
Суддя Ю.Л. Власов
Рішення підписане 21.04.2009р.