ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 39/13113.04.09
За позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2
про стягнення 47106,59 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_3.(довіреність № б/н від 05.03.2009 р.)
Від відповідача: не з'явилися.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (відповідача) про стягнення 47106,59 грн. заборгованості за договором поставки № 1/01-08-08 від 01.08.2008 р. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 37540,00 грн., пені в розмірі 4100,41 грн. за період з 18.09.2008 р. по 02.03.2009 р. (166 днів), штрафу на підставі п. 5.3 вказаного договору в розмірі 1877,00 грн., 3% річних у розмірі 510,99 грн. за період з 18.09.2008 р. по 02.03.2009 р. (166 днів) та індекс інфляції у розмірі 3078,28 грн. за період жовтень 2008 р. -січень 2009 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач поставив відповідачу товар, проте, відповідач в порушення умов договору зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав в повному обсязі. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2009 р. порушено провадження у справі № 39/131 та призначено справу до розгляду на 30.03.2009 р.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 30.03.2009 р., не з'явився, вимоги ухвали суду від 12.03.2009 р. не виконав, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.
В судовому засіданні 30.03.2009 р. представник позивача надав суду пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав повністю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2009 р., відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 13.04.2009 р.
Відповідач у судове засідання, призначене на 13.04.2009 р., повторно не зЧявився, відзив на позов з підтверджуючими документами на виконання вимог ухвал суду від 12.03.2009 р. та від 30.03.2009 р. не подав і не надіслав, про поважність причин неявки в судове засідання 13.04.2009 р. суд не повідомив.
Представник позивача в судовому засіданні 13.04.2009р. заявлені позовні вимоги підтримав повністю, надав суду пояснення по справі.
В судовому засіданні 13.04.2009 р., за згодою представника позивача оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
01.08.2008 року між Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (позивач) і Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 (відповідач) в особі ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності від 17.07.2008 р. укладено договір поставки № 1/01-08-08 (надалі -Договір), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність Покупця (відповідач), а Покупець зобов'язується прийняти від Постачальника та оплатити авіаційно-технічне майно (надалі - Товар) перелік якого наведений нижче:
№ п/пНайменування товаруОд.Кіл-тьЦіна без ПДВСума без ПДВ
1Лопатка 0101-0543шт.1482109,20315 240,00
2Индикатор И2П-4Бшт.33221,309 663,90
3Стартер СТ 107 Бшт.520186,93100 934,65
4СвечаСП-18-УА-2П'шт.401095,2543 810,00
Разом без ПДВ:469648,55
ПДВ:0,00
Всього з ПДВ:469648,55
Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник передає Покупцеві Товар, а Покупець оплачує вартість поставленого товару у строки передбачені п. 4.1 Договору.
Згідно п. 2.4 право власності переходить до Покупця з моменту передачі товару.
Пунктом 2.5 Договору встановлено, що Товар вважається переданим Постачальником та прийнятим Покупцем з моменту підписання видаткової накладної.
Вартість товару переданого Покупцю на момент укладання Договору становить 469648,55 (чотириста шістдесят дев'ять тисяч шістсот сорок вісім грн. 55 коп.) (п. 3.1 Договору).
У статті 4 Договору сторони визначили порядок проведення розрахунків за Договором. Так, відповідно до п. 4.1 Договору ст. 4 Договору оплата за товар проводиться Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості Товару з відстрочкою платежу, яка не може перевищувати 30 (тридцять) календарних днів. Остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання Товару та видачі видаткової накладної.
Позивач на виконання умов договору поставки № 1/01-08-08 від 01.08.2008 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 469648,55 грн., що підтверджується видатковими накладними № 0001 від 18.08.2008 р. на суму 315240,00 грн. та № 0002 від 20.08.2008 р. на суму 154408,55 грн. (копії яких знаходяться в матеріалах справи:).
Зібрані у справі докази свідчать, що зобов'язання по оплаті поставленого товару відповідачем виконано лише частково у розмірі 432108,55 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача (копія знаходиться в матеріалах справи), та з порушенням умов п. 4.1 Договору щодо обов'язку відповідача здійснювати оплату Товару виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості Товару з відстрочкою платежу, яка не може перевищувати 30 (тридцять) календарних днів. Остаточний розрахунок відповідно до вказаного пункту Договору здійснюється не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання Товару та видачі видаткової накладної.
У зв'язку з вищенаведеним у відповідача виникла заборгованість за поставлений Товар у сумі 37540,00 грн. (469648,55 грн., загальна сума поставленого Товару відповідно до спірних накладних -432108,55 грн., сума часткових розрахунків за поставлений Товар = 37540,00 грн.).
Станом на час подання позову до суду заборгованість за Товар у вищевказаній сумі відповідач не оплатив.
Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Наведене свідчить, що між сторонами по справі укладений договір поставки (№ 09/08/10/01-Т від 10.09.2008 р.), а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 ЦК України та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (ГК України) визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки та її оплати.
Частиною 1 ст. 265 ГК України) передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Зібрані у справі докази, а саме: видаткові накладні (№ 0001 від 18.08.2008 р. на суму 315240,00 грн. та № 0002 від 20.08.2008 р. на суму 154408,55 грн.) свідчать, що відповідач Товар прийняв, але в порушення п.п. 1.1, 4.1 Договору зобов'язання по оплаті поставленого Товару виконав лише частково, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 37540,00 грн.
Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 37540,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Позивачем заявлено також вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 4100,41 грн. за період з 18.09.2008 р. по 02.03.2009 р. (166 днів).
Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.
Пунктом 5.2 Договору поставки № 1/01-08-08 від 01.08.2008 р. передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов п. 4.1 цього Договору Покупець зобов'язується (крім сум заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за яки сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до п. 4.1 Договору остаточний розрахунок відповідно до вказаного пункту Договору здійснюється не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання Товару та видачі видаткової накладної.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення; строк може бути визначений актами цивільного законодавства, право чином або рішенням суду.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
З огляду на вищезазначене, зобов'язання по оплаті Товару за накладною № 0001 від 18.08.2008 р. на суму 315240,00 грн. мало бути виконано відповідачем до 18.09.2008 р., а відповідно днем настання прострочки виконання грошового зобов'язання за цією накладною вважається 19.09.2008 р. Отже, період прострочки виконання грошового зобов'язання за накладною № 0001 від 18.08.2008 р. на суму 315240,00 грн. визначається судом з 19.09.2008 р. по 02.03.2009 р. і становить 165 днів.
Зобов'язання по оплаті Товару за накладною № 0002 від 20.08.2008 р. на суму 154408,55 грн. мало бути виконано відповідачем до 20.09.2008 р., а відповідно днем настання прострочки виконання грошового зобов'язання за цією накладною вважається 21.09.2008 р. Отже, період прострочки виконання грошового зобов'язання за накладною № 0002 від 20.08.2008 р. на суму 154408,55 грн. визначається судом з 21.09.2008 р. по 02.03.2009 р. і становить 163 дні.
Враховуючи вищенаведене, а також, здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків розміру пені, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 4100,41 грн. за період з 18.09.2008 р. по 02.03.2009 р. (166 днів) визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню лише частково в розмірі 4051,02 грн. за період з 20.09.2008 р. по 02.03.2009 р. (164 дні), враховуючи діючу на спірний період облікову ставку Національного банку України (12% відповідно до Постанови НБУ від 21.04.2008 р. № 107): подвійна облікова ставка Національного банку України.
В іншій частині вимог позивача щодо сплати пені в сумі 49,39 грн. (4100,41 грн. -4051,02 грн. = 49,39 грн.) відповідачу належить відмовити з огляду на допущену ним помилку при обрахуванні періоду прострочки зобов'язання за спірним договором.
Позивачем заявлено також вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1877,00 грн. відповідно до п. 5.3 Договору.
Згідно з приписами вищевказаного пункту Договору сторони передбачили, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання понад тридцяти днів, Покупець (відповідач) сплачує на рахунок Постачальника (позивача) додатково штраф у розмірі 5% від суми простроченого платежу.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення 1877,00 грн. 5 % штрафу від суми простроченого платежу (37540,00 грн.) є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 510,99 грн. за період з 18.09.2008 р. по 02.03.2009 р. (166 днів) та індекс інфляції у розмірі 3078,28 грн. за період жовтень 2008 р. -січень 2009 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вище встановлений судом період прострочки грошового зобов'язання за 164 дні з 20.09.2008 р. по 02.03.2009 р., а також, здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків розміру 3% річних, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 510,99 грн. за період з 18.09.2008 р. по 02.03.2009 р. (166 днів) визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню лише частково в сумі 506,02 грн. за період з 20.09.2008 р. по 02.03.2009 р. (164 дні).
В іншій частині вимог позивача щодо сплати 3% річних в сумі 4,97 грн. (510,99 грн. -506,02 грн. = 4,97 грн.) відповідачу належить відмовити з огляду на допущену ним помилку при обрахуванні періоду прострочки зобов'язання за спірним договором.
Величини індексів інфляції за даними Державного комітету статистики України у жовтні 2008 р. -101,7 % (опубліковано у газеті «Урядовий кур'єр»№ 210 від 08.11.2008 р.), у листопаді 2008 р. -101,5 % (опубліковано у газеті «Урядовий кур'єр»№ 231 від 09.12.2008 р.), у грудні 2008 р. -102,1 % (опубліковано у газеті «Урядовий кур'єр»№ 1 від 09.01.2009 р.), у січні 2009 р. 102,9 % (опубліковано у газеті «Урядовий кур'єр»№ 23 від 10.02.2009 р.).
З огляду на наведене та здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків індексу інфляції, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми індексу інфляції у розмірі 3078,28 грн. за період жовтень 2008 р. -січень 2009 р. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу господарський суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 251, 253, 509, 525, 526, 549, 611, 625, 626, 655, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 230, 232, 265 ГК України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (02222, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код № НОМЕР_1; рахунок № НОМЕР_3 в КРУ ТОВ «Український промисловий банк», МФО 380076), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (03141, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код № НОМЕР_2; рахунок № НОМЕР_4 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005) 37540,00 грн. (тридцять сім тисяч п'ятсот сорок гривень 00 коп.) основного боргу, 4051,02 грн. (чотири тисячі п'ятдесят одну гривню 02 коп.) пені, 1877,00 грн. (одну тисячу вісімсот сімдесят сім гривень 00 коп.) штрафу, 506,02 грн. (п'ятсот шість гривень 02 коп.) трьох процентів річних, 3078,28 грн. (три тисячі сімдесят вісім гривень 28 коп.) індексу інфляції, 471,46 грн. (чотириста сімдесят одну гривню 46 коп.) держмита та 117,86 грн. (сто сімнадцять гривень 86 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. В іншій частині позову відмовити.
3. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Гумега О. В.
Дата підписання
повного тексту рішення: 16.04.2009р.