07 жовтня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі :
Колодійчука В.М., Висоцької В.С., Фаловської І.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно; за зустрічним позовом ОСОБА_5 до відділу ДРАЦС реєстраційної служби Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області, відділу ДРАЦС реєстраційної служби Саратського районного управління Одеської області, Іллічівської міської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційними скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Одеської області від 22 червня 2015 року,
У березні 2005 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому, з врахуванням уточнених позовних вимог, просила:
- визнати, що вона, ОСОБА_4 є дочкою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року;
- визнати недійсним актовий запис № 15 про встановлення батьківства ОСОБА_6 відносно відповідача ОСОБА_5 від 22 липня 1977 року та анулювати цей актовий запис;
- визнати недійсним актовий запис № 95 про народження «ОСОБА_5» (російською мовою) від 22 липня 1977 року в частині внесених відомостей про батька, виключити прізвище «ОСОБА_5» і повернути прізвище, яке було записано на початку - «ОСОБА_5»;
- зобов'язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області внести відповідні зміни у актовий запис про народження № 95 від 22 липня 1977 року та анулювати актовий запис про встановлення батьківства № 15 від 22 липня 1977 року;
- визнати недійсним свідоцтво про народження «ОСОБА_5» (виданий на російській мові) серія НОМЕР_4 від 20 грудня 1979 року та зобов'язати відділ реєстрації актів цивільного стану Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області внести відповідні зміни у актовий запис про народження № 95 від 22 липня 1977 року;
- визнати за ОСОБА_4 право власності на спадкове майно, на:
1) квартиру АДРЕСА_1,
2) нежитлове приміщення «ІНФОРМАЦІЯ_3», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (раніше АДРЕСА_3);
3) гараж НОМЕР_5 гаражного товариства «Портовик-1» за адресою: АДРЕСА_4;
4) земельну ділянку по АДРЕСА_5 з недобудованою будівлею загальною площею 0,06 га., що знаходиться в садівницькому товаристві «Чайка» в с. Доброолександрівка, Овідіопольського району Одеської області;
5) автомобіль ІЖ 2715, державний номер НОМЕР_1, 1989 року випуску;
6) автомобіль ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_2, 1989 року випуску;
7) грошові кошти, які знаходяться в Філії - Іллічівське відділення Ощадного банку України, а саме в операційному відділі № 8126/00: рахунок НОМЕР_6 в сумі 0,01 грн та компенсаційний рахунок НОМЕР_7 в сумі 100,80 грн.;
8) у ТВБВ № 8126/06: компенсаційні рахунки № 915510124 в сумі 5 737,35 грн; № НОМЕР_3 в сумі 21 468 грн та рахунки НОМЕР_8 в сумі 1,48 грн; № 7 в сумі 3,98 грн, НОМЕР_9 в сумі 0,39 грн, № 57817 в сумі 0,38 грн;
9) рухоме майно, що належало ОСОБА_6 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке згідно з актом опису нотаріуса від 01 березня 2005 року складається:
- крісло коричневого кольору;
- стіл роздвижний темного кольору;
- диван розкладний темно-коричневого кольору полуторний;
- стінка, яка складена з п'яти секцій темно-коричневого кольору;
- відеомагнітофон «PHILIPS»;
- килим вовняний різнокольоровий 2х3;
- кондиціонер «БК-2900»;
- пилосос «Ракета» 1990 року випуску;
- люстра трьохлампова коричневого кольору;
- телевізор «SAMSUNG» з екраном 21 см;
- газова плита 4 конфоркова;
- стіл кухонний нероздвижний 0,7х1,20;
- кухонна антресоль 1,0х1,10, 0,5х1,10;
- табурет;
- холодильник «Норд» 2000 року випуску;.
- крісло м'яке червоного кольору, а також на рухоме майно, яке належало ОСОБА_6 і знаходиться за адресою нежитлового приміщення «ІНФОРМАЦІЯ_3» - АДРЕСА_3, (раніше АДРЕСА_3), яке відповідно до акту опису нотаріуса від 01 березня 2005 року складається з наступного:
- комп'ютерний монітор «Самтрон»;
- системний блок у зборі;
- мишка (клавіатура);
- принтер «LEXMARK Z35»;
- джерело безперебійного живлення;
- колонки;
- стіл комп'ютерний коричневого кольору;
- крісло офісне чорного кольору;
- телевізор «Панасонік»;
- стілець напівм'який зеленого кольору;
- стіл пластиковий темно-зеленого кольору,
- зобов'язати відповідача ОСОБА_5 усунути перешкоди у здійснені права власності спадковим майном;
- зобов'язати ОСОБА_5 передати ОСОБА_4 оригінали документів: свідоцтво про право власності від 29 травня 1996 року на нежиле приміщення - майстерню ПП «ІНФОРМАЦІЯ_3», за адресою: АДРЕСА_3 (АДРЕСА_3); технічний паспорт від 27 березня 2002 року на квартиру АДРЕСА_2; членську книжку НОМЕР_10 садівничого товариства на земельну ділянку № 860 розміром 0,06 га; паспорт на гаражне місце НОМЕР_5; свідоцтва про реєстрацію права власності на спірні автомобілі; технічний паспорт від 16 квітня 2008 року на нежиле приміщення «ІНФОРМАЦІЯ_3» за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 51-62, т. 7).
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 28 серпня 2004 року помер її батько, ОСОБА_6 Після смерті спадкодавця залишилося нерухоме і рухоме майно. Вона є єдиним спадкоємцем, відповідач є сторонньою особою і чинить їй перешкоди як спадкоємцю.
В зустрічних позовних вимогах ОСОБА_5 просив суд визнати неправомірними дії відділу державної реєстрації актів цивільного стану Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області щодо актового запису № 37 від 19 грудня 1997 року, дії відділу державної реєстраційної актів цивільного стану Саратського районного управління юстиції в Одеській області щодо актового запису № 293 від 21 липня 1960 року, зобов'язати анулювати ці актові записи; визнати не чинною заяву про прийняття спадщини, яка подана ОСОБА_5 10 грудня 2004 року до Іллічівської міської державної нотаріальної контори Одеської області за реєстровим № 812, в частині відомостей «Крім мене іншим спадкоємцем є донька померлого, ОСОБА_4»; зобов'язати Іллічівську міську державну нотаріальну контору Одеської області видати йому свідоцтво про власності на спадщину згідно заяви від 10 грудня 2004 року за реєстровим № 812 (а. с. 33-38, т. 7).
Справа слухалася судами неодноразово.
Рішенням Іллічівського міськрайонного суду Одеської області від 10 жовтня 2013 року позовну заяву ОСОБА_4 задоволено, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 22 червня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено у справі нове рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову та первісного позову в частині: визнання недійсним актового запису № 15 про встановлення батьківства від 22 липня 1977 року та його анулювання; визнання недійсним актового запису № 95 про народження ОСОБА_5 від 22 липня 1977 року в частині внесення відомостей про батька, виключення прізвище «ОСОБА_5» і повернення прізвища дитини «ОСОБА_5»; зобов'язання відділу державної реєстрації актів цивільного стану Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області внести відповідні зміни у актовий запис про народження № 95 від 22 липня 1977 року та анулювати актовий запис про встановлення батьківства № 15 від 22 липня 1977 року; визнання недійсним свідоцтва про народження ОСОБА_5, серія НОМЕР_4 від 20 грудня 1979 року; зобов'язання відділу реєстрації актів цивільного стану Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області внести відповідні зміни у актовий запис про народження № 95 від 22 липня 1977 року; зобов'язання ОСОБА_5 передати ОСОБА_4 оригінали документів на спадкове майно.
В іншій частині первісні позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення апеляційного суду Одеської області від 22 червня 2015 року і ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову в повному обсязі та задоволення зустрічних позовних вимог.
Свої вимоги ОСОБА_5 обґрунтовує тим, що суди попередніх інстанцій вирішували спір на підставі доказів, які надані первісним позивачем та які останній заперечує, вважаючи їх незаконними. Також заявник вважає, що свідки у справі на стороні ОСОБА_4 давали неправдиві свідчення, як наслідок суди прийшли до помилкових висновків про часткове доведення первісного позову та безпідставність зустрічних позовних вимог.
В свою чергу ОСОБА_4 у касаційній скарзі просить скасувати рішення апеляційного суду Одеської області від 22 червня 2015 року і залишити в силі рішення Іллічівського міськрайонного суду Одеської області від 10 жовтня 2013 року, змінивши його в частині виключення із спадкової маси двох об'єктів нерухомості: гаража та земельної ділянки.
Вимоги касаційної скарги ОСОБА_4 обґрунтовує тим, що висновки апеляційного суду про те, що вона не входить в коло осіб, яким надано право оспорювати батьківство ОСОБА_6 відносно ОСОБА_5, що ґрунтуються на нормах ст. 56 КпШС УРСР, є помилковими, оскільки норми КпШС УРСР до даних правовідносин не застосовуються. ОСОБА_4 вважає, що вона єдиний законний спадкоємець ОСОБА_6, а ОСОБА_5 є фізичною особою, яка жодним чином не пов'язана з померлим, тому звертає увагу касаційного суду на необхідність задоволення її позовних вимог у повному обсязі у обраний нею спосіб.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах касаційних скарг правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню.
Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 і відмовляючи в зустрічному позові ОСОБА_5 виходив з того, що позивачем ОСОБА_4 надано докази того, що вона є дочкою спадкодавця ОСОБА_6,, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, актові записи щодо батьківства ОСОБА_6 відносно ОСОБА_5 були вчинені з порушенням вимог ст. ст. 168, 189 КпШС України, який був чинним на час складання оспорюваних актів, а також Інструкції про порядок реєстрації актів громадянського стану в Українській РСР від 12 грудня 1970 року З урахуванням вказаного, міськрайонний суд визнав за первісним позивачем право власності на нерухоме і рухоме майно, що залишилося після смерті спадкодавця ОСОБА_6
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 суд визнав безпідставними у зв'язку з їх недоведеністю.
Апеляційний суд при частковому задоволенні первісних позовних вимог ОСОБА_4 виходив з їх доведеності, підставності та обґрунтованості. В іншій частині первісних позовних вимог, а також в частині зустрічних позовних вимог, апеляційний суд встановив факт безпідставності їх пред'явлення сторонами у справі, а тому відмовив у їх задоволенні. При цьому, апеляційним судом взято до уваги правові висновки та мотиви колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладені в ухвалі від 19 листопада 2014 року, що постановлена у даній справі за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_5 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 10 жовтня 2013 року та попередньої ухвали апеляційного суду Одеської області від 22 квітня 2014 року (справу напрвлено на новий розгляд до апеляційного суду).
Доводи касаційних скарг зводяться до переоцінки зібраних у справі доказів та суперечать правовим висновками касаційного суду, викладеним у вказаній вище ухвалі від 19 листопада 2014 року. Наявні в матеріалах справи документи не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, тому колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційні скарги.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Одеської області від 22 червня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: В.М. Колодійчук
В.С. Висоцька
І.М. Фаловська