79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
23.04.09 Справа№ 10/68
За позовом : Закрите акціонерне товариство «Дніпрометалсервіс» м. Дніпропетровськ
До відповідача : Львівська міська рада
Про визнання права власності
Суддя Довга О.І.
Секретар Яремчук С.М.
Представники:
Від позивача: Горячка Б.М. - довіреність № 007 від 25.03.2009 року
Від відповідача : Харечко Д.О. - довіреність № 1.7- 23 від 14.01.2009 року
Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).
Сторони подали письмове клопотання про відмову від технічного запису судового процесу.
Суть спору:
На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом ЗАТ «Дніпрометалсервіс»м. Дніпропетровськ до Львівської міської ради про визнання права власності на будівлю позначеною літерою Н-5 , розташованою за адресою -м. Львів, вул. Промислова, 50/52 за ЗАТ «Дніпрометалсервіс», з урахуванням проведеного переобладнання та загальною площею 19797,9 кв.м., та дозволити експлуатацію будівлі без додаткового державного акту введення в експлуатацію.
Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги повністю, просить позов задоволити. В судовому засіданні надав суду додаткові пояснення по суті заявлених вимог.
Представник відповідача проти заявленого позову заперечує. У відзиві на позов вказує, що позивачем здійснені будівельні роботи без дозволу на виконання будівельних робіт, а таке вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно чинного законодавства. Просить в задоволенні позову відмовити. В судовому засіданні надав пояснення по суті заявлених вимог.
В ході судового розгляду спору, судом встановлено:
Позовні вимоги ЗАТ ««Дніпрометалсервіс» мотивовані тим, що позивач є власником об'єкта нерухомого майна а саме: будівлі Н-4 загальною площею17892,3 кв.м. розташованою за адресою: 79023, м. Львів, вул. Промислова , буд.50/52. Вказана будівля набута позивачем - згідно договору купівлі-продажу від 27 квітня 2006р. посвідченого Кривицьким С.Ю, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу і зареєстрованого в реєстрі за № 1651, а також внесена 01.06.2006р. БТІ Львівської обласної ради в реєстр права власності на нерухоме майно за реєстровим номером 5782844.
Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність право власності не встановлена судом.
Як встановлено в судовому засіданні, викуплену будівлю позивач, з метою покращення та збільшення вказаного приміщення , переобладнав під розподільчий холодильник.
Для проведення такого переобладнання ЗАТ «Дніпрометалсервіс» звернулось до Львівської міської ради.
25.10.2006р., на звернення позивача , надійшов лист № 11904/20 від Управління архітектури та містобудування, яким ЗАТ «Дніпрометалсервіс» зобов'язали замовити містобудівне обґрунтування використання території та будівлі для подальшого закріплення території за позивачем.
22.02.2007р. листом № 2-1002/2401 Управління архітектури та містобудування дозволило позивачу здійснити переобладнання нежитлової будівлі на вулиці Промисловій 50/52 під розподільчий холодильник.
У кінці січня 2007р. ліцензований інститут «Львівський промбудпроект»виготовив містобудівне обґрунтування на розміщення розподільчого холодильника з адміністративними приміщеннями на території колишньої ЗАТ «Беконнно-консервна фабрика»по вул. Промисловій 50/52 в м. Львові . Управління архітектури та містобудування Львівської міської ради листом № 2-894/2401 від 23.02.2007р. погодило містобудівне обґрунтування розміщення земельної ділянки розподільчого холодильника з адмінприміщеннями позивача по вул. Промисловій 50/52. Окрім того, цим же листом, Управління архітектури зобов'язало товариство знести галерею повністю та частину підземної галереї, які знаходились в позивача у власності, з метою організації протипожежного проїзду на умовах сервітутного користування. Дані зобов'язання товариство виконало повністю.
14 грудня 2007 року позивач на підставі Ухвали № 1187 від 25.10.2007р. Львівської міської ради уклав з Львівською міською радою Договір оренди земельної ділянки площею 1,1380 га., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Промислова, 50/52, за функцією використання - землі комерції.
Матеріалами справи доведено, що на протязі 2006-2008 роках підрядна організація провела ремонт та переобладнання об'єкту нерухомості та передала результати робіт по Актам приймання виконаних робіт.
Паралельно з виконанням ремонтних робіт, позивач почав готувати будівельно-технічну документацію на переобладнання будівлі під розподільчий холодильник. Виготовив ліцензійною проектною організацією проектні пропозиції та погодив їх в установленому порядку, отримав на проектні пропозиції висновки санітарно-епідеміологічної станції, МНС України в Львівській області та Державного управління охорони навколишнього середовища і весь цей пакет документів разом з іншими здав в Управління «Дозвільний офіс»Львівської міської ради з метою отримання дозволу на виготовлення робочого проекту на переобладнання будівлі під розподільчий холодильник. Вищевказаний пакет документів був зданий 29.10.2008р. за вхідним номером № 5-12702.
На замовлення позивача Комунальне підприємство Львівської обласної ради «Львівське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» провело інвентаризацію проведеного переобладнання та 15.12.2008 року виготовило новий технічний паспорт будівлі , але вже під літерою Н-5, оскільки позивач технічний 5-ий поверх самочинно переобладнав під офісні приміщення, в результаті чого площа будівлі збільшилась на 1905,6 кв.м., що становить в загальному 19797,9 кв.м. і відповідно, будівля вже стала 5-ти поверховою.
П.2.2. Наказу № 42 від 08.02.2006р. «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна» Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України вказує, що не належить до самочинного будівництва перепланування не пов'язане зі змінами (збільшення чи зменшення) площ без порушення несучих конструкцій за рахунок демонтування чи монтажу перегородок. Тим більше, як встановлено в судовому засіданні , перегородки на всіх 5-ти поверхах позивач встановив з гіпсокартону або з легких багатошарових сандвіч-панелей, які класифікуються як тимчасові.
На підставі Договору № 873 від 19.12.2008 року укладеного позивачем з Національним університетом «Львівська політехніка»(держана ліцензія на виконання спеціальних видів робіт у проектування та будівництві АВ № 192790 від 22 вересня 2006р.) було проведено будівельно-технічне обстеження будівельних конструкцій з визначенням фактичного режиму експлуатації будівлі з фіксуванням виявлених дефектів та відхилень від нормативної документації та встановлення фактичного технічного стану будівлі у цілому та її придатність до експлуатації після переобладнання. За договором і технічним завданням роботи виконанні і сформульовано висновки про технічний стан розподільчого холодильника та можливість його експлуатації та складено будівельно-технічне заключення, в якому відмічено, що всі роботи виконані у відповідності з чинними нормативними документами, а сама будівля придатна до експлуатації, як розподільчий холодильник .
Окрім того, позивач уклав договір № 90550 від 04.12.07р. на постачання електричної енергії з ВАТ Львівобленерго», договір № 24/08-0380/01 від 17.10.08р. на постачання природного газу з Львівською філією ДК «Газ України», договір № 307722 від 05.0908р. на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційних мереж з ЛМКП «Львівводоканал», що вказує на те, що дана будівля введена в експлуатацію, так як прийнята на обслуговування і фактично обслуговуються за вищевказаними договорами усіма комунальними структурами м. Львова.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані суду докази в їх сукупності, суд задовольняє позовні вимоги повністю, виходячи з наступного :
Згідно з частинами 1, 2 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Закон України «Про основи містобудування» статтею 3 відносить будинки і споруди до об'єктів містобудування, а стаття 5 цього Закону зобов'язує суб'єктів містобудування при здійсненні містобудівної діяльності забезпечувати розміщення і будівництво цих об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку проектів.
У позивача земельна ділянка, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Промислова, 50/52, знаходиться в оренді строком на 10 років, цільове використання по фактичному розміщенню будівель та споруд, та відноситься до земель комерції.
Стаття 182 ЦК України передбачає, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Державна реєстрація цих прав здійснюється в порядку, встановленому Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом МЮ України від 07.02.2002 р. N 7/5, із змінами і доповненнями. Згідно з пунктом 1.4 Тимчасового положення державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів.
Отже, діючий в Україні порядок передбачає реєстрацію прав власності на нерухоме майно лише при виникненні, зміні, припиненні цього права, але не розповсюджується на випадки переобладнання нерухомого майна, якщо це не має наслідком створення нової речі (стаття 332 ЦК України).
Тому в результаті переобладнання приміщень в середині не була створена нова річ, право власності на нову річ не виникало, а право власності на вже зареєстрований об'єкт нерухомості не змінюється та не припиняється.
Крім того, відповідно до пункту 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 р. N 1243, після завершення реконструкції об'єкта утворюється робоча комісія та державна комісія з прийняття його в експлуатацію:
«якщо об'єкти збудовано:
із залученням коштів державного бюджету в розмірі 30 млн. гривень і більше або із залученням іноземних кредитів під гарантію Кабінету Міністрів України, а також у разі розташування об'єкта на території двох і більше областей (лінійні об'єкти, комплекси окремих споруд (будівель), що діють як єдине ціле, гідротехнічні, іригаційні системи, системи зв'язку, продуктопроводи тощо) - рішенням міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади (відповідно до сфери управління), а у разі, коли зазначені об'єкти розташовуються на території лише однієї області, - обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією;
із залученням коштів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим у розмірі 30 млн. гривень і більше - Радою міністрів Автономної Республіки Крим;
із залученням коштів державного бюджету або республіканського бюджету Автономної Республіки Крим у розмірі до 30 млн. гривень або місцевих бюджетів, а також коштів інших джерел фінансування - відповідно обласною та районною держадміністрацією, виконавчим комітетом міської ради міста обласного значення.
У разі коли закінчений будівництвом об'єкт розташовано на території двох і більше районів як єдине ціле, державну приймальну комісію утворює відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міська держадміністрація».
Таким чином, в діючому законодавстві не передбачено підстав для створення комісій та прийняття перепланованих приміщень в експлуатацію.
Частина 5 статті 319 ЦК України встановлює, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства. Отже, виконання робіт з перепланування приміщень повинно бути здійсненим у відповідності з вимогами норм та правил будівництва, оскільки такі норми та правила спрямовані на забезпечення прав та свобод інших громадян, інтересів суспільства.
Згідно з висновком про технічний стан несучих конструкцій приміщень по вул. Промисловій, 50/52 в м. Львові і відповідності виконаної реконструкції нормам та правилам -«в процесі переобладнання будівлі зміни, які призвели б до порушення її геометричної чи статичної незмінності або перевантаження несучих конструкцій не внесені. В процесі огляду та обстеженню недоліків при виконанні будівельних робіт не виявлено. Деформацій, які знижують несучу здатність конструкцій, не зафіксовано. Реконструкція виконана відповідно до норм та правил, що застосовуються в будівництві».
Не потребує, у відповідності до вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 р. N 1243, прийняття в експлуатацію приміщень, після виконання робіт по переплануванню зі знесенням перегородок, як таке, що здійснене з дотриманням будівельних норм та правил.
Згідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Нікого не може бути протиправно позбавлено цього права або обмежено в його здійсненні.
Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України , право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно п.2 ст.331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що відповідно до положень ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»товариство набуло право власності на зазначений об'єкт нерухомості в цілому та отримав право на проведення державної реєстрації права власності на зазначений об'єкт нерухомості.
Також ст. 182 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Отже, до проведення державної реєстрації з часу прийняття в експлуатацію об'єкту нерухомості права власності на таку річ не виникає. Тобто відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно за особою, яка набула право власності на таке майно у встановленому законом порядку, порушує встановлений Конституцією України принцип захисту та пріоритету права власності. Порядок реєстрації прав на нерухоме майно регламентоване Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерством юстиції України № 7/5 від 7 лютого 2002 року. Додатком № 1 до Тимчасового положення визначено Перелік документів, на підставі яких здійснюється реєстрація прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю , результатами своєї інтелектуальної , творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення у повному обсязі.
Судові витрати слід покласти на відповідача.
На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст.182, 319, 331, 376, 392 Цивільного кодексу України, та ст.ст.1, 2, 12, 33,34,43,49,82-84 Господарсько-процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задоволити .
2. Визнати за Закритим акціонерним товариством «Дніпрометалсервіс» (м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда,122, код ЄДРПОУ 01881051, МФО 305299) , без додаткових актів вводу в експлуатацію з урахуванням проведеного переобладнання, право власності на будівлю позначеною літерою Н-5 , розташованою за адресою 79023, м. Львів, вул. Промислова 50/52 з урахуванням проведеного переобладнання - загальною площею 19797,9 кв.м.
Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Львівської області.
Суддя Довга О.І.