ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
05.10.2015Справа № 910/1281/15-г
За заявою Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія
«Київводоканал»
про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від
06.04.2015 р. у справі № 910/1281/15-г
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерсервіс-КМ"
до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія
"Київводоканал"
про стягнення 1 215 830, 57 грн.
Суддя Ломака В.С.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Рудик Д.С. за довіреністю № 30 від 01.10.2015 р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 06.04.2015 р. у справі № 910/1281/15-г, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 р. та постановою Вищого господарського суду України від 12.08.2015 р. позов задоволено частково; стягнуто з публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а; ідентифікаційний код 03327664) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерсервіс-КМ" (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 13; ідентифікаційний код 38985836): 1 063 163 (один мільйон шістдесят три тисячі сто шістдесят три) грн. 09 коп. основного боргу; 9 171 (дев'ять тисяч триста двадцять п'ять) грн. 57 коп. 3% річних; 66 816 (шістдесят шість тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 13 коп. втрат від інфляції; 69 788 (шістдесят дев'ять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 12 коп. пені та 24 182 (двадцять чотири тисячі сто вісімдесят дві) грн. 15 коп. витрат зі сплати судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
21.09.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» надійшла заява про надання розстрочки виконання рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 р. у справі № 910/1281/15-г.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2015 р. розгляд вищевказаної заяви було призначено на 29.09.2015 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.09.2015 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд заяви було відкладено на 05.10.2015 р.
В судовому засіданні 05.10.2015 р. представник відповідача (заявника) викладені в заяві вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання 05.10.2015 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Заслухавши в судовому засіданні 05.10.2015 р. пояснення представника відповідача та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що заява Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 р. у справі № 910/1281/15-г підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно з частиною 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Аналогічні приписи містить частина 1 статті 36 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі за конституційним зверненням акціонерної компанії "Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження", зазначається, що підставою для застосування статті 36 Закону є наявність об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів").
Також, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Господарський процесуальний кодекс України не містить переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а тому суд у кожному окремому випадку оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування наявності виключних обставин для надання розстрочки виконання судового рішення, відповідач (заявник) посилається на те, що ПАТ «АК «Київводоканал» є суб'єктом господарської діяльності з надання населенню та підприємствам міста Києва і Київської області послуг з водопостачання і водовідведення. Проте, в теперішній час, підприємство відповідача перебуває у складному матеріальному становищі, що підтверджується, зокрема, звітом про витрати виробництва та фінансові показники діяльності надання послуг водопостачання та водовідведення ПАТ "АК "Київводоканал" за січень-грудень 2014 року. Сума боргу, що присуджена до стягнення з відповідача є досить значною, і відповідач неспроможний одноразово сплатити дану суму в процесі примусового виконання рішення, оскільки існують негативні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення.
Відповідач зазначає, що наразі крайня амортизаційна зношеність водопровідних мереж, що перебувають на балансі ПАТ «АК «Київводоканал», та чий термін експлуатації вичерпався, становить близько 38 % на загальну протяжність - понад 4 тис. км. Зношеність каналізаційних мереж - 56 % на загальну протяжність близько 3 тис. км. Така зношеність мереж призводить до аварій та надзвичайних ситуацій техногенного характеру.
Крім того, відповідач посилається на те, що протягом липня-серпня 2015 року на каналізаційних колекторах ПАТ «АК «Київ водоканал» сталися значні аварії техногенного характеру, і в теперішній час він вживає заходів щодо ліквідації наслідків аварій та проведення аварійно-відновлювальних робіт, що потребує значних фінансових затрат.
При цьому, з причини неналежного виконання боржниками своїх зобов'язань ПАТ «АК «Київводоканал» завдаються збитки, у зв'язку з чим підприємство не має змоги вчасно проводити розрахунки з постачальниками за енергоносії, реагенти та інші матеріали, необхідні для виконання основних його функцій - безперебійного забезпечення міста Києва та Київської області якісними послугами з водопостачання та водовідведення.
Також, відповідач звертає увагу суду на те, що у зв'язку із прийняттям Київською міською радою рішення від 09.10.2014 № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» склалася критична ситуація щодо стану погашення заборгованості комунальними підприємствами згідно судових рішень, що набрали законної сили і на теперішній час залишаються не виконаними, та знаходяться на примусовому виконанні в органах Державної виконавчої служби та органах Державної казначейської служби України. Вищевказані комунальні підприємства взагалі припинили погашення в добровільному порядку накопичених протягом багатьох років боргів, а в результаті примусового виконання судових рішень заборгованість не погашається. При цьому, на сьогоднішній день, невирішеним залишається питання щодо шляхів і джерел погашення існуючих боргів комунальних підприємств, що реорганізовуються (ліквідуються) та за якими обліковується заборгованість перед виробниками послуг, в тому числі перед ПАТ «АК «Київводоканал» в розмірі більше 600 млн. грн.
За твердженнями відповідача, він неодноразово звертався до посадових осіб Київської міської державної адміністрації листами від 24.12.2014 № 3874/12, від 10.03.2015 № 869/12 та від 25.05.2015 № 1975/12/36/02-15 з метою вирішення питання щодо покращення стану розрахунків Комунальних підприємств згідно судових рішень про стягнення заборгованості на користь ПАТ «АК «Київводоканал», однак на сьогоднішній день проблема залишається невирішеною.
Проаналізувавши причини та обставини, які на думку відповідача унеможливлюють своєчасне та реальне виконання рішення господарського суду міста Києва, суд дійшов висновку про винятковість таких обставин.
Так, Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» є суб'єктом господарської діяльності з надання населенню та підприємствам міста Києва і Київської області послуг з водопостачання та водовідведення.
При цьому, в силу статті 42 Водного кодексу України Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» є первинним водокористувачем та має стратегічну значимість у забезпеченні нормальної життєдіяльності та екологічної безпеки міста Києва.
Досліджуючи фінансовий стан сторін, суд дійшов висновку, що в теперішній час, на підприємстві відповідача склалося складне матеріальне становище. При цьому, протягом липня-серпня 2015 року на каналізаційних колекторах ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» сталися значні аварії техногенного характеру. Зокрема, 02.08.2015 р. на каналізаційному колекторі по вулиці Борщагівській, 122 в Солом'янському районі міста Києва стався значний винос ґрунту, що призвело до провалу дорожнього полотна діаметром близько 5м та глибиною до 5 м. Також, 26.07.2015 р. на під'їзній дорозі до будівельного майданчика 2-ої нитки Головного міського каналізаційного колектора стався провал діаметром 5-7 метрів та глибиною 10 метрів.
Постійною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідно до класифікатору надзвичайних ситуацій, затвердженого та введеного в дію наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. № 457, обидві аварії визнано як надзвичайні, що підтверджується Протоколами № 43 від 27.07.2015 р. та № 47 від 03.08.2015 р.
Внаслідок означених аварій відповідачу необхідно вживати заходів щодо ліквідації їх наслідків та проведення аварійно-відновлювальних робіт, що потребує значних фінансових втрат.
Також, судом враховано те, що крім означеного судового рішення у справі № 910/1281/15-г, наявний ряд інших судових актів щодо стягнення заборгованості та відкритих виконавчих проваджень, що позбавляє Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» в повному обсязі розрахуватися по всіх рішеннях суду одночасно, оскільки відповідач не зможе повноцінно вести господарську діяльність, що може призвести до зупинення надання послуг з водопостачання та водовідведення і настання значних екологічних наслідків у місті Києві, подальшого нарощування боргу у зв'язку з неможливістю розпоряджатися коштами та сплачувати поточні платежі.
Отже, з огляду на скрутний фінансовий стан відповідача, збитковість; обмеженість матеріальних ресурсів, необхідність здійснення заходів з ліквідації аварій та проведення ремонтно-відновлювальних робіт на об'єктах відповідача; загрозу вилучення обігових коштів підприємства та можливе зупинення сталого водопостачання в місті Києві, суд дійшов висновку, що означені обставини є винятковими та мають негативний вплив на фінансовий стан відповідача.
При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.
Разом з тим, враховуючи матеріальні інтереси сторін та можливі негативні наслідки для позивача при затримці виконання рішення, суд вважає, що зазначений відповідачем термін розстрочки виконання рішення у три роки, не можна вважати розумним та таким, що відповідає встановленому приписами статті 4-5 Господарського процесуального кодексу України принципу обов'язкового виконання рішення суду.
Суд зазначає, що згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, не своєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка чи відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне її надання на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує принципи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
В даному випадку, наявні стрімкі інфляційні процеси в економіці держави, які супроводжуються істотним здешевленням національної валюти, якщо повністю й не виключають наявність обставин для надання розстрочки виконання судового рішення, то є суттєвими перешкодами для їх виникнення. Адже, в протилежному випадку інфляційні процеси зачіпають передусім майнові інтереси позивача, так як належні до стягнення на його користь грошові кошти в національній валюті за період розстрочки істотно знецінюються.
Таким чином, оцінивши встановлені обставини на предмет виняткового їх характеру, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють виконання рішення, суд заяву відповідача (заявника) задовольняє частково та надає розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 р. у справі № 910/1281/15-г на чотири місяці рівними частинами згідно з наступним графіком:
- до 05.11.2015 р. - 308 280, 26 грн.;
- до 05.12.2015 р. - 308 280, 26 грн.;
- до 05.01.2016 р. - 308 280, 26 грн.;
- до 05.02.2016 р. - 308 280, 28 грн.
Враховуючи зазначене, керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Заяву Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 р. у справі № 910/1281/15-г задовольнити частково.
2. Розстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 р. у справі № 910/1281/15-г згідно з наступним графіком:
- до 05.11.2015 р. - 308 280, 26 грн.;
- до 05.12.2015 р. - 308 280, 26 грн.;
- до 05.01.2016 р. - 308 280, 26 грн.;
- до 05.02.2016 р. - 308 280, 28 грн.
3. В іншій частині заяви Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 р. у справі № 910/1281/15-г відмовити.
Суддя В.С. Ломака