ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
05.10.2015Справа №910/24053/15
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"
до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
про стягнення 3003,13 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: Герасименко Р.І. - представник за довіреністю;
від відповідача: не з'явився.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення 3003,13 грн. страхового відшкодування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту №048672-02-23-01 від 03.12.2013, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП), виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «TOYOTA», реєстраційний номер ВХ3533ВМ, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2015 порушено провадження у справі №910/24053/15, розгляд справи призначено на 05.10.2015.
28.09.2015 позивач через відділ діловодства суду подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
Представник позивача в судовому засіданні 05.10.2015 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач в засідання господарського суду 05.10.2015 своїх представників не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.
Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.
На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 05.10.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
03.12.2013 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО", як страховиком, та Локай Галиною Адамівною, як страхувальником, було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №048672-02-23-01, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки «TOYOTA», реєстраційний номер ВХ3533ВМ.
Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема ДТП, а вигодонабувачем є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк».
04.05.2014 о 11 год. 00 хв. в м. Кам'янці-Подільському по вул. Кн. Коріатовичів, 11, відбулась дорожньо-транспортна пригода, а саме: Блажей Леонід Іванович, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки "PEUGEOT", реєстраційний номер ВХ7603ВК, не вибрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем марки «TOYOTA», реєстраційний номер ВХ3533ВМ, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06.05.2014 у справі №676/3314/14-п встановлено порушення Блажей Леонідом Івановичем п. 13.1. Правил дорожнього руху України, визнано його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
07.05.2014 власник застрахованого автомобіля марки «TOYOTA», реєстраційний номер ВХ3533ВМ, звернувся до позивача із Заявою на виплату страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту №048672-02-23-01 від 03.12.2013.
Згідно з рахунком-фактурою №СГМ-К-Г0718 від 07.05.2014, складеним СТО - Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Мотор», вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «TOYOTA», реєстраційний номер ВХ3533ВМ, в результаті його пошкодження при ДТП складає 16475,85 грн. з ПДВ.
03.06.2014 вигодонабувач за договором добровільного страхування - ПАТ «Укрсоцбанк» листом вих. №10.1-186/67 повідомило ПрАТ "СК "ВУСО" про варіанти виплати страхового відшкодування, зокрема, не заперечувало щодо перерахування суми страхового відшкодування на рахунок ремонтного підприємства (СТО) для відновлення автотранспорту, який є заставним майном банку.
За фактом ремонту автомобіля марки «TOYOTA», реєстраційний номер ВХ3533ВМ, Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Мотор» складено акт виконаних робіт №ГМ-К-Г0718 від 19.07.2014 на загальну суму 16475,85 грн. з ПДВ.
У відповідності до норм чинного законодавства та з урахуванням умов Договору добровільного страхування наземного транспорту №048672-02-23-01 від 03.12.2013, позивач склав страховий акт №2681-02 від 08.07.2014, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля марки «TOYOTA», реєстраційний номер ВХ3533ВМ, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 9340,40 грн.
На підставі складеного страхового акту №2681-02 від 08.07.2014, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО", виконуючи свої зобов'язання за договором, сплатило суму страхового відшкодування в розмірі 9340,40 грн. на рахунок СТО - ТОВ «Гранд Мотор», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №7634 від 08.07.2014.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Підставою виплати страхового відшкодування є страховий випадок, тобто дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулось пошкодження майна, із володінням та користуванням якого пов'язані майнові інтереси страхувальника, що є об'єктом майнового страхування за укладеним з страховиком договором.
Таким чином, до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" перейшло в межах фактичних затрат право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - автомобіль марки "PEUGEOT", реєстраційний номер ВХ7603ВК, яким спричинено ДТП, належить Блажей Василю Івановичу та знаходився під керуванням Блажей Леоніда Івановича, вина якого у скоєнні ДТП підтверджується матеріалами справи.
Доказів того, що Блажей Л.І. не мав права керування транспортним засобом автомобілем марки "PEUGEOT", реєстраційний номер ВХ7603ВК та притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП матеріали справи не містять, а відтак, враховуючи положення статті 62 Конституції України, що закріплюють принцип презумпції невинуватості особи, суд дійшов висновку, що Блажей Л.І. керував вказаним транспортним засобом на законних підставах.
Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина Блажей Л.І. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля "PEUGEOT", реєстраційний номер ВХ7603ВК, відшкодовується ним як законним володільцем цього транспортного засобу, оскільки зворотного суду не доведено.
Цивільно-правова відповідальність Блажей Л.І., як законного володільця автомобіля марки "PEUGEOT", реєстраційний номер ВХ7603ВК, застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісу) №АС/1980161, який був чинний станом на дату скоєння ДТП.
Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
При цьому, за умовами п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Полісом №АС/1980161 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000,00 грн., франшиза - 500,00 грн.
Позивач звертався до ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" з регресною вимогою №4452 від 08.10.2014, в якій просив відшкодувати 9340,40 грн. на його рахунок. Вказана вимога отримана відповідачем 10.10.2014, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
У свою чергу, відповідач листом вих. №4809/18 від 28.11.2014 повідомив Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО", що належним доказом, який підтверджує вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу є звіт або висновок експерта, в зв'язку з чим ПрАТ «УПСК» провело власний розрахунок вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «TOYOTA», реєстраційний номер ВХ3533ВМ, яка згідно з ремонтною калькуляцією склала 6337,27 грн.
При цьому як зазначає в позовній заяві Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО", відповідач 31.10.2014 сплатив суму страхового відшкодування в розмірі 5837,27 грн.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
В той же час, норми Закону України "Про страхування" не містять положень, які б зобов'язували страховика визначати розмір страхового відшкодування з урахуванням лише автотоварознавчої експертизи (дослідження), проведеної оцінювачем чи суб'єктом оціночної діяльності, та на підставі лише звіту про оцінку КТЗ. Натомість положеннями статті 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування.
При визначенні розміру страхового відшкодування, що підлягає виплаті страхувальнику, позивач не керувався нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" з огляду на наявність укладеного між ним та Локай Галиною Адамівною Договору добровільного страхування наземного транспорту №048672-02-23-01 від 03.12.2013, у відповідності до умов якого і було здійснено визначення розміру збитку застрахованого автомобіля та страхового відшкодування.
Крім того, як наголошує Вищий господарський суд України у своїх постановах від 23.08.2011 у справі №42/92, від 07.08.2012 у справі №2/22, від 01.03.2011 у справі №47/372, а також Верховний Суд України у постанові від 15.04.2015 у справі №910/7163/14, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.
Матеріалами справи підтверджено, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" на підставі страхового акту та розрахунку страхового відшкодування, сплатило суму страхового відшкодування в сумі 9340,40 грн., а до позивача перейшло в межах фактичних затрат право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача (9340,40 грн.), визначені полісом №АС/1980161 розміри лімітів відповідальності та франшизи (500,00 грн.), а також суму сплаченого відповідачем страхового відшкодування (5837,27 грн.) суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 3003,13 грн. (9340,40 грн. - 500,00 грн. - 5837,27 грн. = 3003,13 грн.).
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з покладенням судового збору на відповідача, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому частиною 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Оскільки позивач при зверненні до суду із заявленими позовними вимогами повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1218,00 грн., втім сплатив 1827,00 грн., про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення №4606 від 29.04.2015, зайво сплачений судовий збір в розмірі 609,00 грн. підлягає поверненню Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "ВУСО" з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вулиця Кирилівська, будинок 40, ідентифікаційний код 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (03680, м. Київ, вулиця Казимира Малевича, будинок 31, ідентифікаційний код 31650052) 3003 (три тисячі три) грн. 13 коп. страхового відшкодування та 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
4. Повернути Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "ВУСО" (03680, м. Київ, вулиця Казимира Малевича, будинок 31, ідентифікаційний код 31650052) з Державного бюджету України 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. зайво сплаченого судового збору, перерахованого платіжним дорученням №4606 від 29.04.2015, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 07.10.15
Суддя О.А. Грєхова