ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
05.10.2015Справа №910/19713/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТЕК ПЛЮС»
до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк»
про визнання кредитором та внесення до реєстру акцептованих вимоги кредиторів
Суддя Грєхова О.А.
Представники сторін:
від позивача: Музичук К.В. (дов. від 01.07.15)
від відповідача: Бендюга І.А. (дов. № 440 від 06.07.15).
Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕТЕК ПЛЮС" заявлено позов до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про визнання кредитором та внесення до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2015 порушено провадження у справі №910/19713/15, розгляд справи призначено на 14.09.2015.
Враховуючи нез'явлення представника відповідача в засідання суду і невиконання останнім вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, господарський суд ухвалою від 14.09.2015 відклав розгляд справи на 28.09.2015.
Представники сторін в судове засідання 28.09.2015 з'явилися, подали клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.
В судовому засіданні 28.09.2015 судом в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 05.10.2015.
Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення по суті спору.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, вказавши що кредиторські вимоги позивача на суму 60279,09 грн. включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів до 7 черги на підтвердження чого надав довідку № 22/3-33004 від 02.10.2015.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 05.10.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
04 листопада 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕТЕК ПЛЮС» (надалі - Позивач, Клієнт) та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (надалі - Відповідач, Банк) було укладено Договір №26006261600114 про відкриття банківського рахунку та здійснення розрахунково- касового обслуговування, в тому числі з використанням систем дистанційного обслуговування рахунку (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1 Банк зобов'язується відкрити Клієнту поточний рахунок (по відкритому Клієнту поточному рахунку) №26006261600114 у 980 (валюта рахунку) та надавати (продовжувати надавати) послуги з розрахунково-касового обслуговування відповідно до умов цього Договору, внутрішніх положень Банку, чинних законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України.
Розділом 2 Договору визначені обов'язки сторін. У п. 2.1.1 вказано, що Банк зобов'язаний належним чином виконувати умови цього Договору. У п. 2.1.2 зазначено, що Банк зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахункові операції, приймання та видачу готівки відповідно до умов обслуговування рахунку, чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України. Відповідно до п. 2.1.3 Банк зобов'язаний виконувати доручення Клієнта, що міститься в розрахунковому документі, в строки, передбачені чинним законодавством України.
08.10.2014 року, 15.10.2014 року та 16.10.2014 року до банку були передані платіжні доручення за номерами відповідно 65, 66, 68, за якими Позивач доручав Відповідачу здійснити перерахунок коштів з рахунку Позивача.
Відповідачем були порушені умови Договору та перерахунок коштів здійснено не було, після чого Позивач звернувся до банку з вимогою виконати умови Договору та здійснити перерахунок коштів (що підтверджується листом, зареєстрованим у ПАТ «ВіЕйБі Банк» за вх. №1034 від 20.10.2014 року). Банком була надана відповідь на зазначений лист, у якій повідомлялося про те, що використання коштів контролюється Національним банком України та переказ коштів за платіжними дорученнями Позивача не погоджений куратором Національного банку України.
Після цього, Позивач звернувся до Національного банку України із зверненням, зареєстрованим У НБУ за вх. від 28.10.2014 року. На дане звернення Національним банком України була надана відповідь у якій повідомлялося, що згідно зі ст. 5 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та ст. 4 Закону України «Про Національний банк України» банки є незалежними в своїй діяльності і не мають ні організаційного, ні структурного підпорядкування Національному банку України. Органам державної влади забороняється будь-яким чином впливати на керівництво чи працівників банку у ході виконання ними своїх службових обов'язків або втручатись у діяльність банку, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України. Крім того, у відповіді було зазначено, що пунктом 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі не пізніше наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену законом «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Таким чином, Відповідачем були здійснені порушення умов Договору, а також норм чинного законодавства України.
Однак, звернутися до суду з вимогою про застосування санкцій, передбачених Договором та чинним законодавством України Позивач не зміг з огляду на те, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 № 733 «Про віднесення Публічного Акціонерного Товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014 № 123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк», згідно з яким з 21.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне Акціонерне Товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк».
22.01.2015 року Позивач звернувся до Відповідача із письмовою заявою за вих. №01 про задоволення вимог кредиторів. На дану заяву Відповідач повідомив, що звернення про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів Позивача є передчасним.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділузапровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Марину Анатоліївну.
Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, вимоги кредиторів приймаються протягом 30 днів з дня опублікування в газеті «Голос України» оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку за адресою: вул. Харківське шосе, 49, м. Київ, 02096.
Інформація про початок процедури ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» розміщена у газеті «Голос України» №54 від 26.03.2015 року.
З огляду на вищевикладене, Позивач повторно звернувся до Відповідача із заявою про задоволення вимог кредитора за вих. №7 від 31.03.2015 року, зареєстрована у Відповідача за вх. №1024/78 від 02.04.2015 року (копію додаємо до позовної заяви).
Однак, станом на день подачі позову ніякого повідомлення, в тому числі письмового (як передбачено нормами чинного законодавства) про акцептування вимог від Відповідача не надходило. На неодноразові звернення Відповідач не відповідає.
За таких обставин, позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про зобов'язання включити кредиторські вимоги до реєстру.
Статтею 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який встановлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулює відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначає повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Отже, у спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 № 733 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.11.2014 було прийнято рішення № 123 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "ВіЕйБі Банк", згідно з яким з 21.11.2014 у відповідача запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію.
В подальшому, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації відповідача.
Порядок ліквідації банку регулюється розділом VIII Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Так, частиною п'ятою ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції чинній станом на момент подання позивачем відповідачу заяви про кредиторські вимоги, далі - Закон) передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.
З дня призначення уповноваженої особи Фонду: припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється; банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку; відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю; укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону та втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.
Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури (частини 2 та 3 статті 46 Закону).
Положеннями статті 48 Закону передбачено повноваження уповноваженої особи Фонду, зокрема, відповідно до пункту 4 частини 1 вказаної статті, уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження: складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів та складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (частини 1 та 2 статті 49 Закону).
При цьому, п. 4.27 глави 4 розділу V Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2 "Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку" встановлено, що уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за винятком погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують здійснення процедури ліквідації.
Статтею 52 Закону встановлено порядок та черговість задоволення вимог кредиторів до банку.
Враховуючи вищенаведене, задоволення вимог кредиторів до банку може відбуватись лише в порядку статті 52 Закону та лише за умови виконання кредиторами статті 45 вказаного закону.
В свою чергу, судом встановлено, що спір виник саме з дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію відповідача, оскільки Законом покладено обов'язок по складенню реєстру акцептованих вимог кредиторів на уповноважену особу Фонду, а не на відповідача як юридичну особу.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Відповідно до частин 1, 2 статті 3 Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.
У пункті 25 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" зазначено, що відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону України від 23 лютого 2012 року N 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами КАС України. Проте оскільки позов подано не до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а до ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", суд не вбачає підстав для задоволення зазначеного позову, оскільки відповідачем, як юридичною особою, не порушено право позивача на включення його вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про визнання кредитором та внесення до реєстру акцептованих вимог кредиторів в сумі 60279,09 грн. не підлягають задоволенню.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з покладенням судового збору в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на позивача.
Керуючись ст. ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 07.10.2015 р.
Суддя О.А. Грєхова