ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.09.2015Справа №920/1112/15
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., при секретарі судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 920/1112/15
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Пересічне,
до публічного акціонерного товариства «Укрнафта», м. Київ, в особі Нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз», м. Охтирка,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ,
про стягнення 330 932,94 грн.,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 17.01.2015 № б/н);
відповідача - Дубчак С.Є. (довіреність від 30.03.2015 № 10-237);
третьої особи - не з'явилися.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (далі - Товариство) в особі Нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» про стягнення 330 932,94 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок я дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 15.07.2015 було порушено провадження у справі № 920/1112/15 та призначено судовий розгляд на 30.07.2015.
27.07.2015 відповідач подав клопотання до Господарського суду Сумської області про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
30.07.2015 позивач подав суду уточнену позовну заяву, в якій по суті зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача збитки у сумі 281 432,94 грн.
30.07.2015 відповідач подав клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 30.07.2015 було ухвалено передати матеріали справи № 920/1112/15 за підсудністю до Господарського суду міста Києва в порядку статей 15, 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
За результатами автоматичного розподілу справу № 920/1112/15 передано судді Курдельчуку І.Д. для розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 справу № 920/1112/15 було прийнято до провадження; призначено судовий розгляд на 17.09.2015; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - Компанія).
02.09.2015 третя особа подала суду заяву про долучення до матеріалів справи копії полісу від 20.01.2015 № АІ/7073596.
Відповідач подав суду 17.09.2015 відзив на позовну заяву, в якому вказав таке: відсутні докази здійснення підприємницької діяльності позивачем під час ДТП; позов подано фізичною особою як підприємцем; Цивільний кодекс України (далі - ЦК України) не встановлює такого суб'єкта права приватної власності як фізична особа-підприємець; ринкова вартість транспортного засобу становить 226 730 грн., а не 329 929,26 грн. як заявляє позивач.
17.09.2015 позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду від 11.08.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 розгляд справи було відкладено на 30.09.2015, у зв'язку з неявкою третьої особи.
30.09.2015 позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 297457, що підтверджує здійснення перевезення транспортним засобом ФОП ОСОБА_1 під час ДТП.
Представник позивача в судовому засіданні 30.09.2015 надав пояснення по суті спору; просив суд задовольнити позовні вимоги повністю.
Представник відповідача надав пояснення по суті спору; проти задоволення позовних вимог заперечив повністю.
Представники третьої особи у судове засідання 30.09.2015 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвали Господарського суду міста Києва були надіслані учасникам процесу на адреси, зазначені у позовних матеріалах та у витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 30.09.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,
27.01.2015 о 14:45 год. на об'їзній дорозі в м. Охтирка Сумської області сталася ДТП, зокрема: ОСОБА_5 (водій відповідача), керуючи транспортним засобом «Краз», державний номер НОМЕР_1, не впорався з керуванням та здійснив виїзд на зустрічну смугу руху та зіткнувся з автомобілем «Рено» (власником якого є позивач), державний номер НОМЕР_2, який буксирував напівпричіп «Ламберт», державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_6
Внаслідок ДТП вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
В підтвердження права власності на автомобіль «Рено» та напівпричіп «Ламберт» ФОП ОСОБА_1 подав свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_5 та НОМЕР_6.
Також, позивач подав суду копію міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 297457, що підтверджує здійснення перевезення вказаним транспортним засобом під час ДТП товару, а саме дитячого харчування.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_5 вимог Правил дорожнього руху України.
Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12.02.2015 зі справи № 583/367/15-п водія ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення; застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у сумі 340 грн.
02.02.2015 у смт. Пересічне було оглянуто автомобіль «Рено» та оформлено двохсторонній акт огляду, який підписано представником відповідача та позивачем.
Вказаним актом було встановлено та зафіксовано механічні пошкодження, яких зазнав транспортний засіб внаслідок ДТП.
Позивач звернувся до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С.Бокаріуса та сплатив за проведення експертного автотоварознавчого дослідження 1 003,68 грн., що підтверджується квитанцією від 02.02.2015 № 6055.
Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження від 01.04.2015 № 1007 судовий експерт ОСОБА_7 дійшов такого висновку: матеріальна шкода, спричинена власнику автомобіля «Рено», який пошкоджено під час ДТП 27.01.2015, визначається ринковою вартістю колісного транспортного засобу на момент ДТП у цінах на момент проведення дослідження і складає 329 929,26 грн.
Також, зроблено висновок про те, що відновлювальний ремонт є недоцільним з економічної точки зору та вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, складає 627 366,17 грн., що дорівнює ринковій вартості транспортного засобу на момент пошкодження.
Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у випадку коли вартість відновлювального ремонту перевищує вартість КТЗ на момент пошкодження, такий транспортний засіб вважається фізично знищеним, а його ремонт є економічно необґрунтованим.
06.05.2015 на рахунок позивача Компанією було перераховано 49 500 грн. на виконання умов полісу від 20.01.2015 № АІ/7073596, яким було застраховано цивільно-правову відповідальність особи винної у ДТП.
За вказаним полісом ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну складає 50 000 грн., а франшиза - 500 грн.
28.07.2015 ФОП ОСОБА_1 зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 281 432,94 грн. (329 929,26 грн. + 1 003,68 грн. - 49 500 грн.).
Пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 280 429,26 грн. шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та 1 003,68 грн. витрат з проведення експертного дослідження.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на таке:
Відповідач подав суду 17.09.2015 відзив на позовну заяву, в якому вказав таке:
- відсутні докази здійснення підприємницької діяльності позивачем під час ДТП;
- позов подано фізичною особою як підприємцем;
- ЦК України не встановлює такого суб'єкта права приватної власності як фізична особа-підприємець;
- ринкова вартість транспортного засобу становить 226 730 грн., а не 329 929,26 грн. як заявляє позивач.
Позов подано позивачем у порядку статті 1 ГПК України, як особою, що в установленому порядку набула статусу суб'єкта підприємницької діяльності та є власником пошкодженого внаслідок ДТП майна.
Позивач довів здійснення підприємницької діяльності, а саме перевезення пошкодженим автомобілем в момент ДТП товару.
Що ж до посилань на ринкову вартість у сумі 226 730, то вказана сума була взята відповідачем з листа Компанії від 07.05.2015 № 4442/12.
Так, третя особа у вказаному листі вказувала на проведення автотоварознавчого дослідження експертом ФОП ОСОБА_8 та складення останнім звіту № 115/1, відповідно до якого вартість автомобіля складає 226 730 грн., а вартість ремонту - 496 612,17 грн.
Слід зазначити, що вартість пошкодженого авто визначена експертизою від 01.04.2015 № 1007.
Водночас, ні відповідач, ані третя особа не подали суду належним чином засвідчену копію звіту № 115/1 та доказів, що підтверджують відповідність ФОП ОСОБА_8 приписам статті 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.
Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.
За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, провулок Несторівський, 3-5; ідентифікаційний код: 00135390) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків: НОМЕР_4): 281 432 (двісті вісімдесят одну тисячу чотириста тридцять дві) грн. 94 коп. збитків та 5 628 (п'ять тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 66 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.
Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Повне рішення складено 06.10.2015.
Суддя І.Д. Курдельчук