ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
05.10.2015Справа №910/20395/15
За позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України
до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація-103 Голосіївського району»
про стягнення штрафу у розмірі 68 000, 00 грн., пені у сумі 68 000 грн. та зобов'язання вчинити дії
Суддя Бондарчук В.В.
Представники:
від позивача: Клюсова Т.М.;
від відповідача: не з'явились.
Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі-позивач або Комітет) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація-103 Голосіївського району» (далі-відповідач) про:
- стягнення штрафу у розмірі 68 000,00 грн. та пені у сумі 68 000,00 грн.;
- зобов'язання виконати пункт 4 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.09.2014 № 99/01-р/к, а саме, припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом нарахування економічно обґрунтованої плати за послуги утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для мешканців будинку № 37 по вул. Деміївській у м. Києві.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не здійснив у повному обсязі та у встановлені законом строки оплату штрафу, накладеного рішенням Комітету від 26.09.2014 № 99/01-р/к та не виконав вимоги акту.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.08.2015 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 31.08.2015 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
У судовому засіданні 31.08.2015 через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому пояснює, що 01.07.2003 між відповідачем та ЖБК «Темп-14» було укладено угоду про обслуговування житлового будинку та прибудинкової території, на підставі чого ЖБК «Темп-14», як представник інтересів власників (наймачів) квартир будинку не тільки мав альтернативу в отриманні послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а й користувався послугами.
У судому засіданні 31.08.2015 оголошувалась перерва до 05.10.2015.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про оголошення перерви.
Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.
У судовому засіданні 05.10.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
Адміністративна колегія Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши справу № 37-01/04.14 про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, 26.09.2014 прийняла рішення № 99/01-р/к, яким визнано дії Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація-103 Голосіївського району» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в межах будинку № 37 по вул. Деміївській у м. Києві, який знаходиться на утриманні (обслуговуванні) підприємства, шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
У зв'язку із вказаним вище порушенням, рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.09.2014 № 99/01-р/к накладено штраф на Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація-103 Голосіївського району» у розмірі 68 000, 00 грн.
Крім того, пунктом 4 рішення, зобов'язано Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація-103 Голосіївського району» припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 2 резолютивної частини акту, та нарахувати економічно обґрунтовану плату за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для мешканців будинку № 37 по вул. Деміївській у м. Києві.
Отже, відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: - відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); - відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Згодом, рішення Комітету від 26.09.2014 № 99/01-р/к було оскаржено відповідачем до господарського суду міста Києва, проте, за результатами розгляду матеріалів позову Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація-103 Голосіївського району» ухвалою суду від 26.05.2015 № 910/27096/14 позовну заяву залишено без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не виконано рішення адміністративної колегії від 26.09.2014 № 99/01-р/к, зокрема не сплачено суму штрафу, у зв'язку із чим позивач звернувся до господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення штрафу з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація-103 Голосіївського району» та зобов'язання останнього виконати пункт 4 резолютивної частини рішення комітету.
Крім суми штрафу, позивач нарахував пеню за кожен день прострочення сплати штрафу у розмірі півтора відсотки від суми штрафу за період з 26.05.2015 по 03.08.2015, що відповідно до розрахунку позивача складає 68 000, 00 грн.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», для розгляду окремих справ про порушення антимонопольного законодавства та інших питань, віднесених до повноважень Комітету, утворюються постійнодіючі та тимчасові адміністративні колегії, які формуються з державних уповноважених та голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України в складі не менше трьох осіб.
Згідно ч. 1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про:
- визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
- припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
-зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;
- визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;
- примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;
- накладення штрафу;
- блокування цінних паперів;
- усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом'якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб'єктів господарювання на конкуренцію;
- скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно зі статтею 19 цього Закону;
- оприлюднення відповідачем за власні кошти офіційної інформації Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення стосовно рішення, прийнятого у справі про порушення, в тому числі опублікування рішень у повному обсязі (за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), у строк і спосіб, визначені цим рішенням або законодавством;
- закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав суду доказів належного виконання рішення адміністративної колегії відділення від 26.09.2014 № 99/01-р/к, отже, рішення Комітету на день прийняття рішення у даній справі відповідачем не виконано.
Так, відповідно до ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Статтею 239 ГК України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.
Згідно ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Згідно п. 8 ст. 56 цього ж Закону, протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Станом на день розгляду спору штраф відповідачем не сплачено, доказів зворотного суду не надано.
Таким чином відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ухилився від сплати, накладеного на нього позивачем штрафу у встановлений Законом термін.
Враховуюче викладене вище, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 68 000, 00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 68 000, 00 грн. за період з 26.05.2015 по 03.08.2015.
Так, господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).
Відповідно до п. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Суд перевірив розрахунок суми пені, наданий позивачем, та встановив, що в останньому допущену помилку у визначенні періоду нарахування пені, але сума до стягнення розрахована правильно.
Отже, вимоги позивача про стягнення пені у сумі 68 000, 00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреного судом.
Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Згідно з ч. 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація-103 Голосіївського району» (03040, м. Київ, вул. Деміївська, буд. 33, ідентифікаційний код - 26385316) до загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації 21081100, на рахунок 31115106700002, код ЄДРПОУ 38039757, МФО 820019 в УДК у Голосіївському районі міста Києва, штраф у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00 коп. та пеню у сумі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00 коп.
3. Зобов'язати Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація-103 Голосіївського району» (03040, м. Київ, вул. Деміївська, буд. 33, ідентифікаційний код - 26385316) виконати пункт 4 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.09.2014 № 99/01-р/к, а саме, припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом нарахування економічно обґрунтованої плати за послуги утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для мешканців будинку № 37 по вул. Деміївській у м. Києві.
4. Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація-103 Голосіївського району» (03040, м. Київ, вул. Деміївська, буд. 33, ідентифікаційний код - 26385316) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 3 938 (три тисячі дев'ятсот тридцять вісім) грн. 00 коп.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено: 06.10.2015.
Суддя Бондарчук В.В.