Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_9,
суддів: ОСОБА_10, ОСОБА_11,
розглянувши в судовому засіданні 05 жовтня 2015 року касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 08 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 02 липня 2015 року щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 08 грудня 2014 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 3 ст. 135, ч. 2 ст. 146 КК із застосуванням ст. 70 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років. Цим вироком ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 187 КК, виправдано за відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК, а за ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК виправдано за недоведеністю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК.
Зазначеним вироком ОСОБА_5 засуджено за ч. 3 ст. 135, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 146 КК із застосуванням ст. 70 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років. Цим вироком ОСОБА_5, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 187 КК, виправдано за відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК, а за ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 357 КК виправдано за недоведеністю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК.
Вказаним вироком ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 135, ч. 2 ст. 146 КК із застосуванням ст. 70 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців. Цим вироком ОСОБА_6, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 187 КК, виправдано за відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК, а за ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК виправдано за недоведеністю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК.
Зазначеним вироком ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 146 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
Цим вироком вирішені також питання щодо цивільних позовів, судових витрат та речових доказів.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 02 липня 2015 року зазначений вирок скасовано в частині визнання винуватими та призначення покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 135 КК, а кримінальне провадження в цій частині закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК та постановлено вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 146 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, ОСОБА_4 - за ч. 2 ст. 146 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Цей же вирок в частині призначення покарання ОСОБА_8 змінено шляхом звільнення останнього від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК з іспитовим строком 2 роки. В решті вирок суду залишено без зміни. Крім того, зазначеною ухвалою ОСОБА_5 звільнено з-під варти в залі суду у зв'язку з фактичним повним відбуттям призначеного покарання.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, прокурор звернувся зі скаргою до суду касаційної інстанції.
Касаційна скарга подана належною особою, протягом визначеного законом строку на касаційне оскарження, передбаченого ст. 426 КПК, її зміст відповідає вимогам, зазначеним у ст. 427 КПК.
Крім того, зі змісту касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень убачається, що є підстави для відкриття касаційного провадження.
Керуючись ч. 1 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу, колегія суддів
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 08 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 02 липня 2015 року щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
Ухвала касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11