07 жовтня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Мазур Л.М., Червинської М.Є., Писаної Т.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання договору недійсним,
за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником ОСОБА_6, на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 02 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 03 червня 2015 року,
У грудні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати недійсним договір підряду від 09 червня 2013 року № 002, підписаний ним та ОСОБА_5
На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 09 червня 2013 року між ним і відповідачем був підписаний договір підряду № 002, відповідно до умов якого він зобов'язався виконати будівельні роботи за адресою АДРЕСА_1 без зазначення населеного пункту.
Вважав, що зазначений договір повинен бути визнаний недійсним, оскільки в порушення його умов сторони не узгодили об'єм, характер та вартість робіт, склад та зміст проектно-кошторисної документації, а також строк, в який необхідно її надати, у зв'язку з чим неможливо визначити обсяг робіт, які замовив замовник і які повинен виконати підрядник.
Посилаючись на те, що сторони не дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору підряду, позивач просив задовольнити позов.
Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 02 квітня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду ОСОБА_4 звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та просив змінити абзаци 1, 7 і 26 мотивувальної частини рішення, а вступну, описову та резолютивну частини рішення залишити без змін (а. с.83-84).
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 03 червня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 02 квітня 2015 року залишено без змін.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляду до суду першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції в частині, яка не оскаржувалася та не була предметом перегляду в суді апеляційної інстанції, в касаційному порядку також не переглядається відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив з того, що абзаци 1, 7, 26 мотивувальної частини рішення викладені у відповідності до вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України та встановлення саме таких обставин надало суду першої інстанції підстави для відмови у позові, з чим по суті згоден позивач, у зв'язку з чим дійшов висновку, що зміна мотивувальної частини судового рішення призведе до зміни його суті, а тому висновок рішення суду про відмову у позові суперечитиме мотивувальній частині цього рішення, що є неприпустимим.
Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, а доводи його касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_6, відхилити.
Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 02 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 03 червня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: Л.М. Мазур
М.Є. Червинська
Т.О. Писана