Ухвала
іменем україни
01 жовтня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Савченко В.О., Гончара В.П., Остапчука Д.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про визнання наймачем жилого приміщення та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Одеської області від 26 березня 2015 року,
У травні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про визнання наймачем жилого приміщення та зобов'язання вчинити певні дії.
Зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6, з яким вона проживала однією сім'єю з 1997 року, й після смерті якого відкрилася спадщина на 10/100 частин жилого будинку, яка складається з квартири АДРЕСА_1.
Посилаючись на те, що вона й після смерті ОСОБА_6 продовжувала проживати у вказаному будинку, проте через стан здоров'я не мала змоги оформити відповідні документи, ОСОБА_4 просила визнати її наймачем квартири АДРЕСА_1, зобов'язати відповідача видати їй ордер на право вселення до вказаної квартири.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 липня 2012 року позов задоволено.
Визнано ОСОБА_4 наймачем квартири АДРЕСА_1.
Зобов'язано виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради Одеської області видати ОСОБА_4 зі складом сім'ї одна особа, ордер на право вселення до квартири АДРЕСА_1.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 26 березня 2015 року зазначене рішення міськрайонного суду скасовано й в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 просить рішення апеляційного суду скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції, що було помилково скасовано, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судом установлено, що ОСОБА_6 з 1970 року був зареєстрований та проживав у квартирі АДРЕСА_1.
Позивач ОСОБА_4 за вказаною адресою зареєстрована не була, крім того матеріали справи не містять відомостей про дійсне місце її реєстрації.
За життя ОСОБА_6 уклав шлюб із ОСОБА_7, відомості про розірвання якого також відсутні.
Таким чином, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. 212 ЦПК України
Колегія суддів погоджується з такими висновками, оскільки вони узгоджуються з матеріалами та обставинами справи.
Суд апеляційної інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин й вірно застосував положення норм матеріального права, й оцінивши усі забрані у справі докази, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 на увагу не заслуговують й висновків суду не спростовують.
Матеріали витребуваної справи не свідчать про те, що апеляційним судом при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Таким чином, оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Ураховуючи вищенаведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 відхилити.
Рішення апеляційного суду Одеської області від 26 березня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.О. Савченко
В.П. Гончар
Д.О. Остапчук