30 вересня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Кузнєцова В.О.,
суддів: Ізмайлової Т. Л., Мостової Г.І., Наумчука М.І., Фаловської І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою головного лікаря комунальної установи «Обласна клінічна психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради Паталаха Федора Васильовича про примусову госпіталізацію ОСОБА_6, за касаційною скаргою головного лікаря комунальної установи «Обласна клінічна психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради Паталаха Федора Васильовича на рішення апеляційного суду Запорізької області від 18 березня 2015 року,
У січні 2015 року головний лікар КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради Паталах Ф.В. звернувся до суду з заявою про примусову госпіталізацію ОСОБА_6, посилаючись на те, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 страждає на психічний розлад шизофренію з 2005 року, супутній діагноз хронічний токсоплазмоз, вторинна латентна форма, інвалід 2-ї групи. Неодноразово знаходився на стаціонарному лікуванні у психіатричних закладах у зв'язку із загостренням психічного розладу та похибками в прийомі амбулаторного підтримуючого лікування. За результатами огляду психічний стан ОСОБА_6 кожний раз кваліфікований як шизофренія, параноїдна форма, безперервно прогредіентний перебіг, галюцінаторно-параноїдний синдром, зростання емоційно-вольового зниження. Лікування отримував згідно Протоколів надання психіатричної допомоги в повному обсязі за бюджетні кошти. Наркотичної залежності від призначених препаратів ніколи не було і немає. Побічних дій на лікарські засоби не зафіксовано. У зв'язку з незгодою матері з діагнозом психічного розладу та тактикою медикаментозного лікування ОСОБА_6 неодноразово створювались комісійні перевірки щодо ефективності та законності надання медичної допомоги сину, за висновками яких порушень не було виявлено. З 09 вересня 2014 року по теперішній час ОСОБА_6 перебуває на лікуванні в КУ «Обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради у зв'язку із загостренням психічного розладу. В лікарні перебуває на загальних підставах, так як дав згоду на госпіталізацію та лікування, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_6 в медичній документації, але під впливом матері на другий день відмовився від прийому нейролептиків, що привело до значного погіршення психічного стану.
У зв'язку із наявністю важкого психічного розладу з високою вірогідністю скоєння суспільно-небезпечних дій, заявник просив суд відповідно до ст. 14 Закону України «Психіатричну допомогу» вирішити питання про примусову госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23 січня 2015 року заяву задоволено.
Госпіталізовано у примусовому порядку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 до психіатричного закладу - структурного підрозділу КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Седова, 6.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 18 березня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовлено.
У касаційній скарзі головний лікар КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради Паталах Ф.В. просить скасувати рішення апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підставах.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що матеріали справи не містять обставин (підстав), що передбачені ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу», які б давали суду право надати згоду на госпіталізацію та проведення лікування ОСОБА_6 в психіатричній лікарні в примусовому порядку.
Зазначені висновки апеляційного суду відповідають вимогам матеріального і процесуального закону та зроблені при повному з'ясуванні всіх обставин справи.
Згідно із ч. 1 ст. 279 ЦПК України
У ч. ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України
До заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусово амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.
Згідно із ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві
потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 страждає на хронічний психічний розлад з 2005 року: шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу, галюцинаторно-маячний синдром. Супутній діагноз: хронічний токсоплазмоз, вторинна латентна форма, що підтверджується Висновками за результатами клініко-експертної комісії від 19 грудня 2011 року, від 12 червня 2012 року, від 19 червня 2013 року.
09 грудня 2014 року ОСОБА_6 було доставлено спеціалізованою бригадою швидкої медичної допомоги в КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня», у зв'язку з погіршенням психічного стану і на теперішній час він знаходиться в лікарні на загальних підставах, так як дав згоду на госпіталізацію та лікування. Однак на наступний день відмовився від прийому нейролептиків.
Відмовляючи в задоволенні заяви, апеляційний суд дійшов до правильного висновку, що відсутні підстави, передбачені ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу», які б давали суду право надати згоду на госпіталізацію та проведення лікування ОСОБА_6 в психіатричній лікарні в примусовому порядку, оскільки заявником не надано достатніх доказів на підтвердження обставин вчинення ОСОБА_6 чи виявлення останнім наміру вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього чи оточуючих або доказів того, що ОСОБА_6 неспроможний самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує його життєдіяльність.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційним судом правильно встановлено та належно перевірено обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його зміни чи скасування немає.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Установивши, що оскаржуване рішення відповідає вимогам статей 213, 214 ЦПК України, та керуючись статтями 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу головного лікаря комунальної установи «Обласна клінічна психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради Паталах Федора Васильовича відхилити.
Рішення апеляційного суду Запорізької області від 18 березня 2015 року скасувати залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді В.О. Кузнєцов Т.Л. Ізмайлова Г.І. Мостова М.І. Наумчук І.М. Фаловська