Ухвала
іменем україни
06 жовтня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши в судовому засіданні подання Апеляційного суду Луганської області про направлення кримінального провадження № 12015130370000200 щодо ОСОБА_1 за апеляційними скаргами прокурора та обвинуваченої на вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19 травня 2015 року з Апеляційного суду Луганської області до іншого суду апеляційної інстанції для його перегляду в апеляційному порядку,
До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло подання Апеляційного суду Луганської області про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_1, обвинуваченої за ч. 2 ст. 309 КК України, за апеляційними скаргами прокурора та обвинуваченої на вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19 травня 2015 року з Апеляційного суду Луганської області до іншого суду апеляційної інстанції для розгляду цих скарг.
Подання внесено на підставі ухвали колегії суддів Апеляційного суду Луганської області від 22 вересня 2015 року, якою встановлено, що обвинувачена ОСОБА_1 заявила клопотання про участь у судовому засіданні під час перегляду кримінального провадження щодо неї в апеляційному порядку і відмовилася від здійснення дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції. Апеляційний суд Луганської області розташовано в м. Сєвєродонецьку Луганської області, тобто в зоні проведення антитерористичної операції, й до цього міста етапування ув'язнених, зокрема з Харківського слідчого ізолятора, не здійснюється. Тому згаданий суд позбавлений можливості переглянути кримінальне провадження в порядку апеляційної процедури.
Учасникам судового провадження було вчасно повідомлено про день та час розгляду подання, проте в судове засідання вони не з'явилися, що не перешкоджає його розгляду. Заперечень та клопотань про відкладення дати розгляду подання не надійшло.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені у поданні доводи та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що подання підлягає задоволенню на таких підставах.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Разом із тим, відповідно до положень абзацу 6 ч. 1 ст. 34 цього Кодексу до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження, з метою забезпечення оперативності та ефективності, може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції).
За змістом положень ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Указами в.о. Президента України від 02 березня 2014 року № 189/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01 березня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України» та від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України» визнано наявність у державі загрози суверенітету, територіальної цілісності України й терористичної загрози, для подолання яких у Донецькій та Луганській областях триває антитерористична операція.
Розпорядженням управління Державної пенітенціарної служби України від 23 червня 2014 року з 01 липня 2014 року відмінено рух планової залізничної варти Харків-Луганськ, якою здійснювалося етапування ув'язнених до установ ДПтСУ Луганської області.
За правилами ч. 2 ст. 33 КПК України кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 є підсудним Апеляційному суду Луганської області. Водночас обвинувачена в апеляційній скарзі заявила клопотання про апеляційний розгляд цього провадження за її участі. Проте етапування з Харківського слідчого ізолятора до м. Сєвєродонецька, де розташовано апеляційний суд, на даний час є неможливим. Крім того, ОСОБА_1 відмовилася від проведення будь-яких процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 336 КПК України забороняє суду прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження. Ці обставини перешкоджають Апеляційному суду Луганської області належним чином виконати приписи ст. 2 КПК України.
З огляду на викладене колегія суддів на підставі положень абзацу 6 ч. 1 ст. 34 КПК України вважає за необхідне визнати цей випадок винятковим та з метою забезпечення дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод направити вказане кримінальне провадження до Апеляційного суду Харківської області для його перегляду в порядку апеляційної процедури.
Керуючись статтями 32, 34 КПК України, колегія суддів
Подання Апеляційного суду Луганської області задовольнити.
Кримінальне провадження № 12015130370000200 щодо ОСОБА_1, обвинуваченої за ч. 2 ст. 309 КК України, направити до Апеляційного суду Харківської області для його перегляду в апеляційному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4