Рішення від 18.03.2009 по справі 47/81

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/8118.03.09

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Цвіт диванів”

про стягнення 49 032,98 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 -представник за довіреністю від 21.01.2009р.;

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 42 990,00 грн. основного боргу, 346,12 грн. - 3% річних, 2 877,46 грн. -пені, 2 819,40 грн. -витрат з урахуванням індексу інфляції, а також витрат по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2009 було порушено провадження в справі № 47/81 та призначено її до розгляду на 18.02.2009.

Ухвалою від 18.02.2009 у відповідності до вимог ст.77 ГПК України розгляд справи, у зв”язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, було відкладено на 10.03.2009.

Ухвалою від 10.03.2009 розгляд справи, у зв”язку з неявкою представників сторін у судове засідання, було відкладено на 18.03.2009.

У судовому засіданні 18.03.2009 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов Договору були вчасно та в повному обсязі надані послуги з перевезення вантажу на загальну суму 57 190,00 грн., які відповідачем були прийняті, але всупереч умовам Договору, останнім не була здійснена оплата у повному обсязі, а лише частково у сумі 14 200,00 грн., що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 42 990,00 грн.

Відповідач у судове засідання 18.03.2009р. не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав. Через канцелярію господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, розглянувши у судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.03.2008 року між позивачем -Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, в якості перевізника, та відповідачем -Товариством з обмеженою відповідальністю “Цвіт диванів”, в якості замовника, було укладено Договір по перевезенню вантажу автомобільним транспортом № 02 (далі Договір), відповідно до умов якого(п.1.1) перевізник зобов'язався здійснити перевезення, а Замовник надати вантаж для перевезення.

Згідно з п. 5.1 вищенаведеного Договору остаточний розрахунок за перевезення вантажу здійснюється після пред'явлення Перевізником акта виконаних робіт, ТТН, податкових накладних, рахунку, не пізніше 5-ти днів з дня отримання Замовником рахунку.

Пунктом 6.7 Договору № 02 від 31.03.2009р. передбачено, що у разі прострочення оплати за надані Перевізником послуги з перевезення вантажу, Замовник сплачує пеню у розмірі 0,2 % від фактичної суми за кожен день прострочення.

Відповідно до Актів виконаних робіт № 47 за вересень 2008р. на суму 5400,00 грн., № 48 за вересень 2008р. на суму 5400,00 грн., № 49 за вересень 2008р. на суму 5400,00 грн., № 50 за вересень 2008р. на суму 5400,00 грн., № 52 за жовтень 2008р. на суму 5 800,00 грн., № 53 за жовтень 2008р. на суму 5800,00 грн., № 54 за жовтень 2008р. на суму 5400,00 грн., № 55 за жовтень 2008р. на суму 5400,00 грн., № 56 за жовтень 2008р. на суму 6 595,00 грн., № 63 за грудень 2008р. на суму 6 595,00 грн., підписаних повноважними представниками позивача (перевізника) та відповідача (замовника), посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали були досліджені судом в судовому засіданні по справі), загальна вартість виконаних позивачем, та прийнятих відповідачем послуг по перевезенню вантажу згідно вищенаведених Актів склала 57 190,00 грн.

Так, на виконання умов Договору перевізником були виставлені рахунки -фактури № 47 від 08.09.2008р. на суму 5400,00 грн., № 48 від 08.09.2008р. на суму 5400,00 грн., № 49 від 12.09.2008р. на суму 5400,00 грн., № 50 від 12.09.2008р. на суму 5400,00 грн., № 52 від 14.10.2008р. на суму 5 800,00 грн., № 53 від 15.10.2008р. на суму 5800,00 грн., № 54 від 17.10.2008р. на суму 5400,00 грн., № 55 від 17.10.2008р. на суму 5400,00 грн., № 56 від 28.10.2008р. на суму 6 595,00 грн., № 63 від 24.12.2008р. на суму 6 595,00 грн., на загалу суму 57 190,00 грн.

Згідно позовної заяви та виписок з особового рахунку позивача, відповідачем частково були сплачені послуги по перевезенню вантажу, а саме: 5400,00 грн. згідно Акту виконаних робіт № 47 за вересень 2008р. на суму 5400,00 грн., 5400,00 грн. згідно Акту виконаних робіт № 48 за вересень 2008р. на суму 5400,00 грн., а загалом 10 800,00 грн.

17.11.2008р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою погасити заборгованість за надані позивачем послуги по перевезенню вантажу у розмірі 55 961,71 грн., яка відповідачем була отримана, про що свідчить підпис секретаря та печатка відповідача.

У відповідь на вищезазначену претензію відповідачем було перераховано на користь позивача кошти у розмірі 3400,00 грн., як часткову оплату згідно Акту виконаних робіт № 50 за вересень 2008р. на суму 5400,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку позивача від 17.12.2008р.,

Як зазначав позивач у позові, відповідачем не було здійснено у повному обсязі оплату за виконані позивачем та прийняті відповідачем послуги по перевезенню вантажу загалом на суму 42 990,00 грн. за Договором № 02 від 31.03.2008р. Станом на момент звернення позивача з позовом до суду, заборгованість відповідача складає 42 990,00 грн.

Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Вимогами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач умови Договору виконав належним чином, а саме: ним було надано послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом на загальну суму 57 190,00 грн., що підтверджується Актами виконаних робіт № 47 за вересень 2008р. на суму 5400,00 грн., № 48 за вересень 2008р. на суму 5400,00 грн., № 49 за вересень 2008р. на суму 5400,00 грн., № 50 за вересень 2008р. на суму 5400,00 грн., № 52 за жовтень 2008р. на суму 5 800,00 грн., № 53 за жовтень 2008р. на суму 5800,00 грн., № 54 за жовтень 2008р. на суму 5400,00 грн., № 55 за жовтень 2008р. на суму 5400,00 грн., № 56 за жовтень 2008р. на суму 6 595,00 грн., № 63 за грудень 2008р. на суму 6 595,00 грн., а відповідач свої зобов'язання по повній оплаті наданих позивачем послуг у строк передбачений п. 5.1 не виконав у повному обсязі, а лише частково оплатив надані позивачем послуги, а саме у сумі 14 200 грн., тим самим прострочив виконання зобов'язання, а тому на даний час у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі 42 990,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку.

На підставі викладеного, суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем, але не оплачені в повному обсязі відповідачем послуги по перевезенню вантажу за Договором № 02 від 31.03.2008р. в розмірі 42 990,00 грн. законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі -346,12 грн., 2 819,40 грн. -витрат з урахуванням індексу інфляції та 2 877,46 грн. -пені.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Вимогами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.7 Договору № 02 від 31.03.2009р. передбачено, що у разі прострочення оплати за надані Перевізником послуги з перевезення вантажу, Замовник сплачує пеню у розмірі 0,2 % від фактичної суми за кожен день прострочення.

Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по повній оплаті наданих позивачем послуг за Договором № 02 від 31.03.2008р. у розмірі 42 990,00 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних, пені та витрат з урахуванням індексу інфляції є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. За розрахунком позивача, який судом перевірено та з яким суд погоджується, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних у розмірі 346,12 грн., пені - 2 877,46 грн. -пені та 2 819,40 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову -на відповідача: при відмові в позові -на позивача; при частковому задоволенні позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню на користь позивача -490,33 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Цвіт диванів” (код ЄДРПОУ 34763349, юридична адреса: 04086, м. Київ, вул. О. Теліги, 35, фактична адреса: 01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 7 б, кв. 4, р/р 2600415186 в ОАО “РайффайзенБанк Аваль”, МФО ????), а у випадку відсутності коштів -з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2, місцезнаходження: АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_3 в АКБ “Укрсоцбанк” м. Ірпінь, МФО НОМЕР_4) суму основного боргу -42 990 (сорок дві тисячі дев'ятсот девяносто) грн. 00 коп., 3 % річних у розмірі -346 (триста сорок шість) грн. 12 коп., 2 819 (дві тисячі вісімсот дев'ятнадцять) грн. 40 коп. витрат з урахуванням індексу інфляції, 2 877 (дві тисячі вісімсот сімдесят сім) грн. 46 коп. -пені, а також 490 (чотириста дев'яносто) грн. 33 коп. - витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Р.Станік

підписано: 24.04.09

Попередній документ
5208120
Наступний документ
5208122
Інформація про рішення:
№ рішення: 5208121
№ справи: 47/81
Дата рішення: 18.03.2009
Дата публікації: 20.04.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (27.01.2014)
Дата надходження: 11.02.2011
Учасники справи:
суддя-доповідач:
Босий В.П.
суддя-учасник колегії:
ВАСИЛЬЧЕНКО Т В
МАНДИЧЕВ Д В