іменем україни
07 жовтня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дем'яносова М.В.,
суддів: Дьоміної О.О.,
Коротуна В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Бердянська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Данціг Світлана Яківна, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та витребування майна, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 26 травня 2015 року,
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Бердянська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Данціг Світлана Яківна, в якому з урахуванням уточнень просила визнати недійсними договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 10 березня 2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, договір купівлі-продажу вказаної квартири, укладений 23 березня 2006 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, витребувати зазначене нерухоме майно від останнього на її користь.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 26 листопада 2014 року та ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 26 травня 2015 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Витребувано від ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 однокімнатну квартиру АДРЕСА_1.
У решті позову ОСОБА_2 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати судові рішення, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами встановлено, що ОСОБА_8 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1.
Згідно із довідкою відділу РАЦС по м. Бердянську Бердянського міськрайонного управління юстиції від 26 вересня 2006 року ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що вчинений актовий запис за № 1877.
10 лютого 2006 року приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Данціг Я.С. посвідчена довіреність від імені ОСОБА_8, якою останній уповноважив ОСОБА_10 продати квартиру АДРЕСА_1 та придбати на його ім'я будинок або частину будинку в с. Трояни Бердянського району.
17 лютого 2006 року між ОСОБА_10, який діяв на підставі довіреності від імені ОСОБА_8, та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений нотаріусом Бердянської державної нотаріальної контори Дмитренко М.Р. та зареєстрований у реєстрі за № 3-360.
10 березня 2006 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу спірної квартири, посвідчений приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області Порохнею О.В. та зареєстрований у реєстрі за № 285.
23 березня 2006 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу цієї ж квартири, посвідчений нотаріусом Бердянської державної нотаріальної контори Дмитренко М.Р. та зареєстрований у реєстрі за № 3-666.
28 вересня 2006 року прокурором м. Бердянська за фактом шахрайства, підроблення та використання підроблених документів порушено кримінальну справу.
Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення або оспорювання.
У відповідності до цивільного законодавства особа, яка вважає, що її речові права порушено, має право звернутися до суду як з позовом про визнання відповідної угоди недійсною (ст. ст. 215-235 ЦК України), так і з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (ст. ст. 330, 338 ЦК України).
Вважаючи своє право порушеним ОСОБА_2 звернулася з позовом про визнання недійсними довіреності та договорів купівлі-продажу квартири з підстав невідповідності їх вимогам закону.
За загальним правилом ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно зі ст. 330 ЦК України майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився із характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд виконавши вимоги ЦПК України погодився з висновками і мотивами рішення суду першої інстанції.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права при їх ухваленні та в основному зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками судів по їх оцінці.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_7 відхилити, рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 26 травня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: М.В. Дем'яносов
Судді: О.О. Дьоміна
В.М. Коротун