ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 34/12430.03.09
За позовом прокурора Чуднівського району в інтересах держави в особі Чуднівської районної державної адміністрації
до Акціонерного комерційного банку «Київ»
про стягнення 910 845,62 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Представники сторін:
від прокуратури -Некрасов О.М., прокурор, посв. №180 від 07.12.2004;
від позивача:Захарчук Л.М., нач. фін. управл., дов. №16/451 від 10.03.2009;
Хрустицький А.В., зав. юр. сек., дов. №16/450 від 10.03.2009;
від відповідача -не з'явився.
Прокурор Чуднівського району Житомирської області в інтересах держави в особі Чуднівської районної державної адміністрації (далі -Позивач) звернувся до Господарського суду м. Києва із позовом про стягнення з Акціонерного комерційного банку «Київ»(далі -Відповідач) 910 845,62 грн. заборгованості за Договором банківського вкладу №12908 (депозиту (з правом поповнення або зменшення та щомісячною виплатою процентів) від 28.03.2008 (далі -Договір).
Ухвалою суду від 16.02.2009 було порушено провадження у справі № 34/124, розгляд справи було призначено на 11.03.2009.
Розгляд справи відкладався.
Позовні вимоги мотивовані наступним:
- згідно Договору на депозитному рахунку Позивача 325460007800630 відкритому банком фінансовим управлінням було розміщено бюджетні кошти в сумі 500 000 грн. під відсоткову ставку;
- 02.06.2008 фінансове управління Позивача уклало з Житомирською філією «Київ»договір про внесення змін та доповнень №1 до договору, відповідно до якого сторони погодили з 02.06.2008 додатково розмістити на банківському рахунку №25460007800630 кошти в сумі 1 500 000 грн.;
- 27.08.2008 між сторонами було укладено договір про внесення змін та доповнень №2 до Договору, відповідно до умов якого Позивач додатково розмістив на банківському рахунку №25460007800630 кошти в сумі 2 000 000 грн. та відсоткову ставку на вклад з 01.09.2008 збільшено до 16,2%;
- 02.10.2008 між сторонами укладено договір про внесення змін та доповнень №4 до Договору, відповідно до умов якого Позивач додатково розмістив на банківському рахунку №25460007800630 кошти в сумі 1 500 000 грн. та відсоткову ставку на вклад з 02.10.2008 було збільшено до 17% річних;
- станом на 27.01.20009 на депозитному рахунку Позивача в житомирській філії АКБ «Київ»розміщено 870 000 грн. коштів районного бюджету;
- однак, Відповідач, в порушення зобов'язань взятих на себе за Договором та договорами про внесення змін до нього, суму вкладу та відсотків на вклад, у передбачений строк не повернув.
Відповідач зазначив, що для задоволення позовних вимог щодо стягнення коштів Банку на даний час відсутні законні підстави, в силу наступного.
Неповернення коштів Позивачу мало місце у зв'язку з важким фінансовим станом банку. Саме тому Постановою національного банку України від 06.02.2009 №53 в АКБ «Київ»призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік -з 09.02.2009 до 09.02.2010 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 09.02.2009 до 09.08.2009.
За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Проведеною прокуратурою Чуднівського району перевіркою встановлено, що 28.03.2008 фінансовим управління Чуднівської районної державної адміністрації (Вкладник) та Житомирською філією АКБ «Київ»(Банк) укладено Договір відповідно до п.1.1 якого Банк відкриває вкладний (депозитний) рахунок №25460007800630, а Вкладник перераховує на цей рахунок грошові кошти у безготівковій формі у сумі 500 000 грн., які обліковуються на будь-якому з рахунків Вкладника і вказані у пункті 1.2 цього Договору, на умовах визначених цим Договором.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що у відповідності до умов цього Договору Вкладником можуть здійснюватися перерахування коштів на вклад (депозит) з рахунку, відкритому в управлінні казначейства Чуднівського району 811039 №31420000800630.
Відповідно до п.1.3 Договору вклад (депозит) розміщується на вкладному (депозитному) рахунку на строк з дня надходження суми, вказаної у пункті 1.1 цього Договору, до 26.12.2008 включно. Дата повернення вкладу (депозиту) -26.12.2008.
При розрахунку процентів не враховуються день надходження та день повернення вкладу (депозиту) (п.2.1 Договору).
Нарахування процентів на вклад (депозит) здійснюється Банком щомісячно на фактичний середньомісячний залишок грошових коштів на вкладному (депозитному) рахунку протягом розрахункового періоду, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році (з урахування вихідних та святкових днів).
Відповідно до п.2.4 договору Банк виплачує нараховані проценти щомісяця з 1 до 5 числі місяця, наступного за звітним, а також у день повернення вкладу (депозиту), шляхом перерахування суми нарахованих процентів на доходний рахунок Вкладника, №31416534700630 в управлінні державного казначейства Чуднівського району код 811039.
У відповідності до п.3.2.4 Договору Банк зобов'язаний повернути вклад (депозит) і проценти за останній період у строк, вказаний у п.1.3 або у разі дострокового розірвання Договору, шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на відповідні рахунки Вкладника, вказані у пунктах 1.2 та 2.4 цього Договору.
Згідно з п.3.2.5 Договору Банк зобов'язаний повернути всю суму вкладу (депозиту) або його частину на першу вимогу Вкладника, про що Вкладник письмово повідомляє Банк за 1 (один) робочий день до запланованого повернення. При цьому, сума вкладу (депозиту) або його частини повертаються Банком на ті рахунки Вкладника, з яких кошти були перераховані на вкладний (депозитний) рахунок і які зазначені в пункті 1.2 цього Договору.
02.06.2008 між Банком та Вкладником укладено договір про внесення змін та доповнень №1, яким сторони погодили, що 02.06.2008 додатково розмітити на банківському рахунку №25460007800630 кошти в сумі 1 500 000 грн.
27.08.2008 між Банком та Вкладником укладено договір про внесення змін та доповнень №2, яким сторони погодили додатково розмістити на банківському рахунку №25460007800630 кошти в сумі 2 000 000 грн., процентна ставка на вклад (депозит) з01.09.2008 становить 16,2% річних.
02.10.2008 між Банком та Вкладником укладено договір про внесення змін та доповнень №3, яким сторони погодили додатково розмістити на банківському рахунку №2546007800630 кошти в сумі 1 500 000 грн., процента ставка на вклад (депозит) з 02.10.2008 становить 17,0% річних.
13.01.2009 Позивач направив на адресу Відповідача претензію №29 від 08.01.2009 з вимогою повернути на рахунок №31420000800630 розміщені на депозитному рахунку кошти районного бюджету в сумі 870 000 грн. та сплатити пеню в розмірі 0,1% від неповернутої суми за кожен день затримки виплат.
Дана претензія була отримана Відповідачем 16.01.2009, про що зокрема свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №215266 від 13.01.2009.
У відповідь на дану заяву Відповідач повідомив, що тимчасова адміністрація робить все можливе для покращення фінансової ситуації в Банку та найскорішого задоволення вимог Відповідача.
Станом на день звернення Позивача до суду Відповідач, в порушення умов Договору, свої зобов'язання не виконав, вклад в сумі 870 000 грн. та нараховані проценти в сумі 12961,17 грн. не повернув.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.
Відповідно до ч. 1. ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 4 статті 343 ГК України юридичні особи та громадяни-підприємці відкривають рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, встановленому Національним банком України.
Частиною першою статті 1058 ЦК України визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до частини 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Частиною 2 статті 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Як вбачається, сторонами договору банківського вкладу виступають банк та вкладник, де предметом договору можуть бути грошові кошти (валюта України або іноземна валюта), за користування якими згідно зі статтею 1061 ЦК України банк зобов'язаний виплатити вкладнику проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.
До того ж, згідно з пунктом 1.6 глави 1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами (далі - Положення) банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника - в іншій іноземній чи в національній валюті.
Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Згідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (п.1).
В матеріалах справи наявний Акт звірки взаємних розрахунків складений, підписаний та скріплений печатками Начальника фінансового управління Позивача та Головного бухгалтера Відповідача, відповідно до якого залишок коштів Позивача на депозитному рахунку становить 870 000 грн.
Разом з тим, суд відзначає, що матеріали справи містять розрахунок Позивача по сплаті суми процентів та пені по неповернутих коштах районного бюджету Чуднівського району станом на 11.03.2009, відповідно до якого непогашені відсотки Відповідача становлять 30 789,30 грн., а пеня 66 772,42 грн.
При цьому, матеріали справи також містять довідку за вих. №16/449 від 10.03.2009 за підписом Першого заступника Голови районної державної адміністрації та Головного бухгалтера, відповідно до якого нараховані відсотки за вкладом за період з 26.12.2005 до 16.02.2009 становлять 21 469,47 грн., а пеня по несплачених відсотках та неповернутих грошових коштах за період з 26.12.2008 до 16.02.2009 -46 352,22 грн.
Матеріали справи не містять заяви Позивача про збільшення розміру позовних вимог, поданої у порядку ст. 22 ГПК України, а свідчить про те, що Позивач виявив бажання задовольнити свої вимоги у більшому розмірі.
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Факт наявності боргу у Відповідача в сумі 870 000 грн. вкладу та 12 961,17 грн. нарахованих відсотків Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем на спростований, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.
Що ж стосується вимоги Позивача про стягнення пені по несплачених відсотках та неповернутих грошових коштах в сумі 27 884,45 грн. суд зазначає наступне.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається (п.1). У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором (п.2).
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що у випадку неповернення суми за вкладом (депозитом) та суми процентів з вини Банку пізніше ніж наступний за датою повернення вкладу (депозиту) чи процентів день, Банк сплачує Вкладнику пеню у розмірі 0,1% від неповерненої суми за кожен день затримки виплати.
При розгляді спору по суті судом враховано, що згідно з постановою Правління Національного банку України від 06.02.2009 №53 «Про призначення тимчасової адміністрації в Акціонерному комерційному банку «Київ»у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік з 09.02.2009 до 09.02.2010 та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 09.02.2009 до 09.08.2009.
Відповідно до частини 2 статті 85 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Стаття 2 Закону містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Частиною 2 статті 58 Закону передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.
Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав Позивача внаслідок невиконання Банком своїх зобов'язань за Договором.
Конституцією України закріплений обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).
Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.
Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов'язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.
Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.
Судом також враховано, що частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 85 Закону потягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України.
Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом стягнення з Відповідача за Договором суми депозиту та нарахованих на нього відсотків, а також стягнення з Відповідача нарахованої пені.
При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов'язку виконувати зазначені зобов'язання.
Положення про мораторій лише надають можливість банкам відстрочити виконання своїх прострочених зобов'язань, зокрема, перед клієнтами цих банків на час дії мораторію, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів -клієнтів банку.
Отже, примусове виконання рішення суду на підставі виконавчих документів можливе лише після закінчення строку дії або зняття введеного у відповідача мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Відтак, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 27 884,45 грн. пені визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та нормам чинного законодавства.
При цьому, суд зауважує, що пеня Позивачем нараховувалась до моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів Банку, до -27.01.2009.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати Позивача підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Київ»(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22, ідентифікаційний код 14371869, код банку 322496, з вкладного (депозитного) рахунку «254600007800630) на користь Чуднівської районної державної адміністрації (13200, смт. Чуднів, вул. Леніна, 125, Житомирської області, ідентифікаційний код 02313424, ГУ ДКУ у житомирській області, м. Житомир, код банку 811039, рахунок №31420000800630) 870 000 (вісімсот сімдесят тисяч) грн. основного боргу.
Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Київ»(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22, ідентифікаційний код 14371869, код банку 322496) на користь Чуднівської районної державної адміністрації (13200, смт. Чуднів, вул. Леніна, 125, Житомирської області, ідентифікаційний код 02313424, ГУ ДКУ у Житомирській області, м. Житомир, код банку 811039, рахунок №31417544700630) 12 961 (дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят одну) грн.17 коп. відсотків.
Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Київ»(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22, ідентифікаційний код 14371869, код банку 322496) на користь Чуднівської районної державної адміністрації (13200, смт. Чуднів, вул. Леніна, 125, Житомирської області, ідентифікаційний код 02313424, ГУ ДКУ у Житомирській області, м. Житомир, код банку 811039, рахунок №31416534700630) 27 884 (двадцять сім тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 45 коп. пені.
Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Київ»(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22, ідентифікаційний код 14371869, код банку 322496) на користь Державного бюджету України 9 108 (дев'ять тисяч сто вісім) грн. 45 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя Сташків Р.Б.
Повний текст рішення підписано 08.04.2009