ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
№ 27/7302.03.09
За позовом Приватного підприємства «Віола»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Фарм Альянс»
простягнення 67 382, 25 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
Від позивача: Татарчук О.Л. -представник за довіреністю № 21 від 01.12.2008 року;
Від відповідача:не з'явились
Приватне підприємство «Віола»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарм Альянс»про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 35 від 01.08.2007 року у розмірі 46 722, 00 грн., пені у сумі 3 558, 03 грн., 3% річних у розмірі 1 238, 96 грн., процентів за користування чужими коштами у сумі 4 666, 82 грн., інфляційних нарахувань у сумі 9 696, 44 грн. та 1 500, 00 грн. збитків за надання юридичних послуг.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.01.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 11.02.2009 року.
У судове засідання 11.02.2009 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 27/73 від 26.01.2009 року не виконав, про поважні причини неявки повноважного представника суд не повідомив.
Позивач у судове засідання 11.02.2009 року з'явився, надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав заявлені позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що відповідач не виконує покладених на нього зобов'язань за договором купівлі-продажу № 35 від 01.08.2007 року та не сплачує позивачу вартість переданої продукції.
Крім того, позивачем разом із позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд накласти арешт на поточні рахунки відповідача у розмірі позовних вимог та заборонити останньому вчиняти будь-які дії, пов'язані зі зміною організаційно-правової форми, реорганізацією товариства та відчуження належного йому майна.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2009 року заяву Приватного підприємства «Віола»про вжиття заходів по забезпеченню позову залишено без задоволення та відкладено розгляд справи до 02.03.2009 року.
У судовому засіданні 02.03.2009 року представник позивача подав клопотання про збільшення позовних вимог, а саме просить суд стягнути з відповідача 68 827, 29 грн. основного боргу, пені у сумі 5 019, 24 грн., проценти за користування чужими коштами у розмірі 4 654, 49 грн., 1 235, 12 грн. 3% річних та 9 696, 44 грн. інфляційних нарахувань.
Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити або збільшити розмір позовних вимог.
Враховуючи те, що судом не встановлено, що вищезазначені дії позивача суперечать законодавству або порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийняв клопотання про збільшення позовних вимог.
Представник відповідача у судове засідання 02.03.2009 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
На адресу Господарського суду м. Києва повернулися ухвали суду, які були направлені на адреси відповідача зазначені у позовній заяві та витязі з ЄДРПОУ, а саме: 04107, м. Київ, вул. Половецька, 14 та 040773, м. Київ, вул. Скляренка, 4 А із зазначенням, що товариство з вказаної адреси ви було.
Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру. Отже, виходячи з наведеного місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.
Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
01.08.2007 року між Приватним підприємством «Віола»(надалі -продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Протек-Фарма»(надалі -покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 35 (надалі -Договір), за умовами якого продавець зобов'язується продати, а покупець купити лікарські засоби, вироби медичного призначення, продукцію інших товарних груп в асортименті, за цінами та у кількості відповідно до накладних (рахунків-фактур), які є невід'ємною частиною договору.
Згідно із довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю «Протек-Фарма»06.02.2008 року було перейменоване у Товариство з обмеженою відповідальністю «Фарм Альянс».
Позивач на виконання зобов'язань за Договором поставив відповідачу товар відповідно до видаткових накладних:
- № 0000000338 від 07.11.2007 року на суму 8 618, 40 грн.;
- № 0000000381 від 17.12.2007 року на суму 8 832, 00 грн.;
- № 0000000392 від 25.12.2007 року на суму 15 897, 60 грн.;
- № 0000000416 від 21.01.2008 року на суму 13 374, 00 грн.
Даний товар був отриманий уповноваженим представником відповідача Галієвскою А.А. на підставі довіреностей серія ЯОК № 817432 від 08.11.2007 року, серія ЯОК № 816318 від 17.12.2007 року, серія ЯОК № 816429 від 27.12.2007 року та серія ЯОК № 816400 від 22.01.2008 року.
У видаткових накладних сторони передбачили, що строк оплати за товар поставлений згідно накладної № 0000000338 становить 28.11.2007 року, згідно накладної № 0000000381 відповідач повинен сплатити до 07.01.2008 року, згідно накладної № 0000000392 -до 15.01.2008 року, а згідно накладної № 0000000416 -до 18.02.2008 року.
Станом на день подання позовної заяви відповідач не здійснив оплату за поставлений товар у повному обсязі, тому заборгованість відповідача перед позивачем становить 46 722, 00 грн.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк для оплати товару.
З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості чи кількості товару від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання не з'явився, докази що підтверджують виконання зобов'язання в строк встановлений договором не надав.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вимоги позивача відповідачем не спростовані, належних доказів, які б підтверджували повний розрахунок за отриманий товар відповідачем не надано, враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за поставлену продукцію в розмірі 46 722, 00 грн., обов'язок по оплаті якої виник у відповідача згідно надісланої претензії матеріали справи не містять, а тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 5 019, 24 грн.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Пунктом 8.1 Договору сторони встановили, що у випадку порушення строків оплати покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в момент виникнення прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, розмір пені становить:
- згідно накладної № 0000000338 від 07.11.2007 року:
8 618, 40 грн. (заборгованість) * 16% * 33 (за період з 29.11.2007 року по 31.12.2007 року) / 365 = 124, 67 грн.
8 618, 40 грн. (заборгованість) * 20% * 120 (за період з 01.01.2008 року по 29.04.2008 року) / 365 = 566, 69 грн.
8 618, 40 грн. (заборгованість) * 24% * 29 (за період з 30.04.2008 року по 29.05.2008 року) / 365 = 164, 34 грн.
- згідно накладної № 0000000381 від 17.12.2007 року:
8 832, 00 грн. (заборгованість) * 20% * 113 (за період з 08.01.2008 року по 29.04.2008 року) / 365 = 546, 86 грн.
8 832, 00 грн. (заборгованість) * 24% * 69 (за період з 30.04.2008 року по 08.07.2008 року) / 365 = 400, 71 грн.
- згідно накладної № 0000000392 від 25.12.2007 року:
15 897, 60 грн.(заборгованість) * 20% * 105 (за період з 16.01.2008 року по 29.04.2008 року) / 365 = 914, 65 грн.
15 897, 60 грн.(заборгованість) * 24% * 77 (за період з 30.04.2008 року по 16.07.2008 року) / 365 = 804, 90 грн.
- згідно накладної № 0000000416 від 21.01.2008 року:
13 374, 00 грн. (заборгованість) * 20% * 71 (за період з 19.02.2008 року по 29.04.2008 року) / 365 = 520, 30 грн.
13 374, 00 грн. (заборгованість) * 24% * 111 (за період з 30.04.2008 року по 19.08.2008 року) / 365 = 976, 12 грн.
Отже, загальний розмір пені становить 5 019, 24 грн. та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 1 235, 12 грн. та суму індексу інфляції у розмірі 9 696, 44 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, розмір 3% річних становить:
8 618, 40 грн. (заборгованість) * 3% * 40 (за період з 29.11.2007 року по 07.01.2008 року) / 365 = 28, 33 грн.
17 450, 40 грн. (заборгованість) * 3% * 8 (за період з 08.01.2008 року по 15.01.2008 року) / 365 = 11, 47 грн.
33 348, 00 грн. (заборгованість) * 3% * 34 (за період з 16.01.2008 року по 18.02.2008 року) / 365 = 93, 19 грн.
46 722, 00 грн.(заборгованість) * 3% * 287 (за період з 19.02.2008 року по 02.12.2008 року) / 365 = 1 102, 13 грн.
Таким чином, загальний розмір 3% річних складає 1 235, 12 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.
Розмір індексу інфляції становить:
8 618, 40 грн. (заборгованість) * 102,1% - 8 618, 40 грн. = 180, 99 грн.
17 450, 40 грн. (заборгованість) * 102,9% - 17 450, 40 грн. = 506, 06 грн.
33 348, 00 грн. (заборгованість) * 102,7% - 33 348, 00 грн. = 900, 40 грн.
46 722, 00 грн. (заборгованість) * 103,8% * 103,1% * 101,3% * 100,8% * 99,5% * 99,9% 101,1% * 101,7% * 101,5% - 46 722, 00 грн. = 6 241, 19 грн.
Отже, загальний розмір індексу інфляції за перерахунком суду становить 7 828, 64 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.
Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 4 666, 82 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.
Нормативно обґрунтовуючи заявлену позовну вимогу, позивач посилається на ч. 6 ст. 231 ГК України, якою передбачено, що за увесь час користування чужими коштами сплачуються штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань, які встановлюються у відсотках.
Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Отже, Господарським кодексом України передбачено лише три види штрафних санкцій, а саме: неустойка, пеня та штраф. Такий вид штрафних санкцій як проценти за користування чужими грошовими коштами Господарським кодексом України не встановлено.
Підтримуючи заявлену позовну вимогу, позивач робить посилання на ч. 3 ст. 692 ЦК України, якою передбачено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Зазначеною нормою права передбачено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Позивач зазначає, що з моменту закінчення строку оплати поставлених товарів і до часу фактичного їх повернення Цивільний кодекс України встановив зобов'язання відповідача нараховувати і сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами, розмір яких має бути встановлено Законом або іншим актом цивільного законодавства.
Так, дійсно зазначеною нормою права передбачено право продавця вимагати оплату товару та сплату процентів за користування чужими грошовими коштами.
Однак, враховуючи те, що ані договором купівлі-продажу № 35 від 01.08.2007 року, ані чинним законодавством не передбачено розміру процентів, який боржник має сплачувати на вимогу кредитора, суд дійшов висновку відмовити позивачу в задоволенні зазначених позовних вимог.
В зв'язку з зверненням позивача за юридичною допомогою та понесенням додаткових витрат, останній заявляє позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат понесених у зв'язку з захистом та відновленням порушеного права на оплату юридичних послуг, відповідно до чого надав до матеріалів справи наступні документи:
- оригінал договору про надання юридичних послуг № 1/12 від 01.12.2008 року, укладеного між позивачем, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ЕВІДЕНС», як виконавцем, за умовами договору позивач доручив виконавцю підготувати процесуальні документи та представляти інтереси позивача у господарському суді;
- оригінал платіжного доручення № 105 від 03.12.2008 року на суму 1 500, 00 грн., відповідно до якого позивач перерахував грошові кошти за надані юридичні послуги.
Положеннями ст. 44 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у мiстi їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на iнформацiйно-технiчне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до статей 2, 4 Закону України «Про адвокатуру»адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України. Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.
Позивачем не надано доказів того, що особа, яка представляла його інтереси в суді та виконувала іншу претензійно-правову роботу має посвідчення адвоката, а отже збитки понесені позивачем за наданні юридичні послуги не відносяться до судових витрат та не підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 593, 50 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 103, 93 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 202, 509, 655, 692 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарм Альянс»(юридична адреса: 04107, м. Київ, вул. Половецька, 14; фактична адреса: 04073, м. Київ, вул. Скляренка,4 А; код ЄДРПОУ 32113562), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного підприємства «Віола»(02152, м. Київ, вул. Серафімовича, 13-А; код ЄДРПОУ 30183203) суму заборгованості у розмірі 46 722 (сорок шість тисяч сімсот двадцять дві) грн. 00 коп., пеню у сумі 3 558 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 03 коп., 3% річних у розмірі 1 238 (одна тисяча двісті тридцять вісім) грн. 96 коп., індекс інфляції у розмірі 7 828 (сім тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 64 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 593 (п'ятсот дев'яносто три) грн. 50 коп., та 103 (сто три) грн. 93 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Дідиченко М.А.
Дата підписання 11.03.2009 року