29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
"13" листопада 2006 р. Справа №10/319-НА
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1
м. Староконстянтинів
до Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і
контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів у Хмельницькій області
м. Хмельницький
про визнання неправомірними дій відповідача щодо здійснення перевірки та оформлення її результатів, скасування рішення про застосування фінансових санкцій №222303 від 21.12.2005р.
Суддя Виноградова В.В. Секретар судового засідання Лісняк О.А.
(помічник судді)
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_1 -приватний підприємець
ОСОБА_2- за довіреністю від 16.09.2004р.
від відповідача Присяжний В.В. -за довіреністю №673/н від 02.06.2006р.
Постанова приймається 13.11.2006р., так як в судовому засіданні оголошувались перерви.
В судовому засіданні згідно ч.3 ст.160 КАСУ проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.
Позивачем 13.03. 206р. подано позов до Старокостянтинівського районного суду . Ухвалою суду від 24.05.2006р. справу передано до господарського суд Хмельницької області на підставі п. 6 розділу УІІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України. Згідно супровідного листа Старокостянтинівського районного суду від 11.09.2006р. на адресу господарського суду Хмельницької області надійшли матеріали справи за позовом ОСОБА_1 м. Старокостянтинів до Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів у Хмельницькій області м. Хмельницький про визнання неправомірними дій відповідача щодо здійснення перевірки та оформлення її результатів, скасування рішення про застосування фінансових санкцій.
Ухвалою господарського суду від 12.09.206р. передану з Старокостянтинівського районного суду справу прийнято до провадження.
Позивач в позовній заяві та в судових засіданнях просить суд визнати дії відповідача щодо проведення перевірки 21.12.2005 р. та оформлення її результатів в акті № 222303 від 21.12.2005 р. неправомірними, тобто такими, що суперечать чинному законодавству та скасувати рішення відповідача № 220024 від 27.12.2005 р. про застосування фінансових санкцій у вигляді накладення штрафу в розмірі 1700 грн.
Вважає, що перевірка бару "Гермес" та оформлення її результатів, яку здійснювали представники відповідача Хмелюк В.В., Буря М.Л.., Мізерний В.М. проводилась із порушенням чинного законодавства, а саме Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо виконання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності (затвердженого наказом ДПА України від 16.09.2002 року № 429) та ст.3 Указу Президента України від 23.07.1998 р. № 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності”.
Позивач стверджує, що працівники РУ ДААК перед початком проведення перевірки пред'явили свої службові посвідчення та припис на перевірку приватного підприємця Сосніної, в ході проведення перевірки припис на проведення перевірки та посвідчення неодноразово переписувались працівниками РУ ДААК. Тому є незрозумілим, чия підприємницька діяльність перевірялась. В акті № 222303 від 21.12.2005 р. вказані посвідчення перевіряючих №№ 289,290,291 від 19.12.2005 р.
Посилається на те, що дії відповідача щодо здійснення перевірки та оформлення її результатів, а також винесення рішення про застосування фінансових санкцій є неправомірними також із тих підстав, що вони проводились по відношенню до позивача як до суб'єкта підприємницької діяльності в сфері торгівлі алкогольними напоями. Проте, позивач був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 06.04.2000 р., видом діяльності якого було здійснення перевезень пасажирів та багажу. Позивач вважає, що на момент проведення перевірки (21.12.2005 р.) і застосування фінансових санкцій він виступав як фізична особа, яка порушила порядок здійснення господарською діяльністю, за що передбачено накладення адміністративного штрафу. Тому вважає проведення перевірки неправомірним.
Позивач в судовому засіданні проти факту порушення, визначеного актом перевірки, не заперечив та надав пояснення, що даний бар був придбаний у ОСОБА_7 згідно договору купівлі-продажу, товар був переданий від попереднього власника та дійсно був відпущений перевіряючим .
Відповідач проти позову заперечує, посилається на приписи Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005 р. № 2505-І/, яким доповнено ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ “Про державну податкову службу” частиною сьомою, яка визначає, що позаплановими вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (надалі Закон № 481), а в інших випадках - за рішенням суду.
Посилається на те, що в Законі № 481/95-ВР визначено правові засади здійснення ліцензованого виду господарської діяльності та встановлено відповідальність за порушення встановлених законом умов здійснення господарської діяльності. Стверджує, що даний закон за предметом правового регулювання не належить до податкового законодавства і не є Законом про оподаткування, тобто не пов'язаний з нарахуванням та сплатою податків, зборів та обов'язкових платежів.
Відповідач вказує на те, що перевірка була проведена та оформлена у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме було видано розпорядження про проведення перевірки, яке було зареєстроване в журналі реєстрації розпоряджень на проведення перевірок, особам, що проводили перевірку, були видані належним чином оформлені посвідчення на проведення перевірки, які зазначені в акті перевірки .
Зазначає, що факт безліцензійної торгівлі алкогольними напоями у барі "Гермес", що належить позивачу, зафіксований в акті перевірки № 222303 від 21.12.2005 р., даний акт був підписаний позивачем без зауважень та заперечень до нього. Вважає, що рішення регіонального управління № 220024 від 27.12.2005 р. про застосування фінансових санкцій до позивача відповідає вимогам чинного законодавства, тому просить відмовити позивачу в позові.
На вимогу суду Регіональним управлінням по боротьбі з корупцією в органах ДПС ДПА у Хмельницькій області надіслано матеріали службового розслідування за заявою ПП ОСОБА_1 на неправомірні дії посадових осіб Регіонального управління ДААК ДРА України у Хмельницькій області під час проведення перевірки 21.12.2005р. приватного підприємця ОСОБА_1
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши в судовому засіданні свідків, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога і заперечення проти позову, дослідивши докази, встановлено наступне.
ОСОБА_1, м. Старокостянтинів зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №255183 від 06.04.2000р.
21 грудня 2005р. на підставі посвідчень від 19.12.2005р. №№289, 290, 291 працівниками регіонального управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Хмельницькій області Хмелюком В.В., Бурею М.Л., Мізерним В.М. було проведено перевірку господарської одиниці -бару „Гермес”, що знаходиться за адресою: м. Старокостянтинів, вул. Острозького,33 та належить приватному підприємцю ОСОБА_1, про що складено акт перевірки №222303 від 21.12.2005р.
В даному акті зафіксовано, що під час перевірки було проведено закупку коньяку “Жан-Жак” 50 гр. .по ціні 3,50 грн., одну порцію пельмень по ціні 3 грн., томатний сік по ціні 1,4 грн., пляшку слабоалкогольного напою “Ром-коли “ по ціні 3 грн. та чашку кави по ціні 1,5 грн., при цьому барменом ніякого розрахункового документу не було видано, тільки виписано накладні за номерами 64, 65 від 21.12.2005р. на суму 12,4 грн. В даних накладних вказано товар та суми по яких продається вказана продукція, де розписався бармен ОСОБА_8 В барі “Гермес” дані накладні залишилися від попереднього власника ОСОБА_7 , яка продала бар “Гермес” згідно договору купівлі-продажу від 04.10.2005р.В акті зазначено перелік алкогольних напоїв ( ціна, кількість, сума), які знаходяться в барі на загальну суму 557, 5 грн.
Зроблено висновок про порушення позивачем ст.15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.
Крім того, складено протокол закупки від 21.12.2005р., в якому зафіксовано вищевказаний факт.
Акт перевірки, протокол закупки підписані барменом та приватним підприємцем ОСОБА_1 без зауважень. При цьому, приватним підприємцем надано письмові пояснення, відповідно до яких, що реалізація алкогольних напоїв в барі “Гермес”, власником якого вона являється, проводилась на підставі того, що стара ліцензія закінчилась 15.12.2005р., а 21.12.2005р. було проведено проплату на видачу нової ліцензії, при цьому вважаючи, що є 10 днів для оформлення нової ліцензії, тому є право на торгівлю.
На підставі акту перевірки, згідно з абз. 5 ч. 2 ст.17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, регіональним управлінням Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Хмельницькій області прийнято рішення № 220024 від 27.12.2005р. про застосування до приватного підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій в розмірі 1700 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Не погоджуючись із перевіркою та прийнятим за її результатами рішенням, просить суд визнати дії відповідача щодо проведення перевірки 21.12.2005 р. та оформлення її результатів в акті № 222303 від 21.12.2005 р. неправомірними, тобто такими, що суперечать чинному законодавству та відповідно скасувати рішення відповідача № 220024 від 27.12.2005 р. про застосування фінансових санкцій в розмірі 1700 грн.
Досліджуючи надані сторонами докази, наведені представниками сторін міркування та заперечення, покази свідків, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне:
Статтею 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” №481/95-ВР від 19.12.1995р., ( Закон №481) визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.
Згідно зі ст.1 Закону №481 та ст.1 Закону „Про ліцензування певних видів підприємницької діяльності” №1775 ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на провадження одного із зазначених в законі видів господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.
Згідно ст. 22 Закону України „Про ліцензування певних видів підприємницької діяльності” до суб'єктів господарювання за провадження господарської діяльності без ліцензії застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів в розмірах, встановлених законом. Зазначені штрафи спрямовуються до Державного бюджету України. Рішення про стягнення штрафів приймається органом, на який згідно з чинним законодавством покладено функції контролю за наявністю ліцензій.
Згідно ст.17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
Зазначені штрафи спрямовуються до бюджету згідно з чинним законодавством.
Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.
Відповідно до п. 2.6 “Положення про Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів” затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №331 від 21.08.2001 р. завданням департаменту є ліцензування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і парфумерно-косметичної продукції з використанням спирту етилового, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами; зупинення дії та анулювання виданих ним ліцензій.
Згідно п. 3.26. Положення, департамент відповідно до покладених на нього завдань виконує функцію у вигляді застосування у випадках, передбачених законодавством фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства з ліцензування, виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення перевірки торгового об'єкту було зафіксовано продаж алкогольних напоїв без відповідної ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (50 гр. Коньяку „Жан-ЖАК” по ціні 3,50 грн. та пляшки напою „Ром-кола” по ціні 3 грн.), що підтверджується актом перевірки., який підписаний барменом ОСОБА_8О та приватним підприємцем ОСОБА_1 без заперечень, письмовими поясненнями позивача наданими під час перевірки та в судовому засіданні відповідно до яких не заперечується факт реалізації алкогольних напоїв в барі “Гермес”
Доводи позивача про відсутність визначеного відповідачем порушення з боку приватного підприємця ОСОБА_1 з посиланням на те, що на момент проведення перевірки (21.12.2005 р.) і застосування фінансових санкцій вона виступала як фізична особа та підприємець, який займався іншим видом підприємницької діяльності -перевезенням пасажирів, яка порушила лише порядок здійснення господарською діяльністю, за що передбачено накладення адміністративного штрафу, спростовуються наступним .
ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа, про що видано свідоцтво від 06.04.2006р.
Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями), з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Закон України №481 надає право суб'єктам підприємницької діяльності на торгівлю алкогольними напоями лише за наявності відповідної ліцензії. З аналізу Законів №481 та №1776 вбачається, що законодавець не ставить в залежність притягнення до відповідальності за безліцензійну торгівлю алкогольними напоями від виду підприємницької діяльності, який обрав підприємець. Оскільки позивачем було порушено вимоги Закону України №481, відповідно до нього і застосовано відповідальність, а саме застосовано штрафні санкції.
З приводу доводів позивача щодо неправомірності проведення перевірки, за результатами якої прийнято оспорюване рішення, судом враховується те, що контроль за дотриманням норм Закону №481 здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Посилання відповідача на те, що під час перевірки у перевіряючих були відсутні посвідчення на перевірку саме приватного підприємця ОСОБА_1 спростовуються наданими відповідачем в судове засідання посвідченнями на перевірку від 19.12.2005р. №№ 289, 290.291 , виданими працівникам РУДААК у Хмельницькій області відповідно на Хмелика В.В., Бурю М.Л., Мізерного В. М.(які зафіксовані в акті перевірки), витягом з журналу реєстрації видачі посвідчень на перевірку РУДААК у Хмельницькій області. Будь-яких інших посвідчень на проведення перевірки в барі ”Гермес” сторонами не надано. Посилання позивача на те, що в журналі реєстрації перевірок не було зафіксовано номери посвідчень на перевірку, а зазначено номери службових посвідчень, не може слугувати підставою неправомірності проведення перевірки.
Крім того, судом враховується, що приватним підприємцем допущено перевіряючих до перевірки, підписано акт перевірки , надано відповідні письмові пояснення.
Тому інші доводи позивача спростовуються вищенаведеними обставинами.
Щодо поширення дії Указу Президента України від 23 липня 1998 року N 817/98 (817/98 ) "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" на перевірки, які проводяться Департаментом та його регіональними управліннями як органами ліцензування і мають за мету контроль за дотриманням суб'єктом господарювання організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових до виконання при провадженні ліцензованого виду діяльності, судом враховується, що у статті 5 зазначеного Указу наведений виключний перелік контролюючих органів, на які поширюється його дія, а саме: органи державної податкової служби стосовно сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, неподаткових платежів, митні органи, органи державного казначейства, державної контрольно-ревізійної служби. Тобто Указ Президента України від 23 липня 1998 року N 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" не поширює свою дію на перевірки, які проводяться Департаментом та його регіональними управліннями відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ).
Враховуючи сферу регулювання Закону України №481, положення ст.16 даного Закону, поняття позапланових перевірок, визначених Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, не поширюється на перевірки по дотриманню вимог Закону №481.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що підстави для визнання неправомірними дій відповідача щодо здійснення перевірки та оформленн'я її результатів, а також скасування рішення №222303 від 21.12.2005р. про застосування фінансових санкцій в розмірі 1700 грн. відсутні.
За таких обставин, в задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У позові приватного підприємця ОСОБА_1 м. Старокостянтинів до Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів у Хмельницькій області м. Хмельницький про визнання неправомірними дій відповідача щодо здійснення перевірки та оформлення її результатів, скасування рішення про застосування фінансових санкцій №222303 від 21.12.2005р відмовити.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Виноградова
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.