Справа № 2-2888/08
11 серпня 2008 року київський районний суд м. Полтава у складі:
головуючого - судді Боровик Т.В.
при секретарі Дзюба І.М.
за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення часток у спільній сумісній власності та визнання права власності,-
Позивач звернулася з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення часток у спільній сумісній власності та визнання права власності, посилаючись на те, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11 лютого 2004 року вона та її чоловік ОСОБА_4 в рівних частках отримали спадщину по заповіту ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадкове майно складалося із незавершеного будівництвом будинку (готовність 86 %), що знаходиться по АДРЕСА_2, і розташований на земельній ділянці, що належала Державному фонду. Після прийняття спадщини вона з чоловіком за дозволом Тахтаулівської сільської ради за власні кошти добудували будинок, позначений на плані літерами А-1, А1 -1, а також літню кухню (В) площею 25,9 кв.м., гараж (В1) площею 18,6 кв.м., сарай (В2) площею 14,7 кв.м., погріб (в) площею 25,9 кв.м., гараж тимчасовий (Б) площею 24,4 кв.м., огорожу та ворота з хвірткою (№ 1,2). Рішенням Тахтаулівської сільської ради Полтавського району та області № 36 від 27 лютого 2004 року їй та чоловіку ОСОБА_4 була передана безоплатно у спільну сумісну власність земельна ділянка площею 0,32 га у тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд - 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства - 0,07 га за вказаною адресою. Крім того згідно свідоцтва про право власності на житло від 27 квітня 1994 року, виданого відділом приватизації житла їй, її чоловіку ОСОБА_4 та їх дітям - ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1, загальною площею 67,4 кв.м. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 Та обставина, що частки кожного із співвласників у спільному майні не визначені, є перешкодою для прийняття спадщини спадкоємцями. Просила позов задовольнити, визначити частки у домоволодінні НОМЕР_1 та земельної ділянки по АДРЕСА_2 по ? за нею та ОСОБА_4; визнати за нею право власності на житловий будинок НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 літ. А-1, А1-1 житловою площею 108,1 кв.м. та загальною площею 115 кв.м., літню кухню (В) площею 25,9 кв.м., гараж (В1) площею - 18,6 кв.м., сарай (В2) площею 14,7 кв.м., погріб (в) площею 25,9 кв.м., гараж тимчасовий (Б) площею 24,4 кв.м. огорожу та ворота з хвірткою (№1,2), земельні ділянки площею 0,2484 га та 0,0692 га за тією ж адресою. Також просила визначити частки у квартирі АДРЕСА_1 за нею, ОСОБА_4, ОСОБА_2 ОСОБА_6), ОСОБА_3 по 1/4 за кожним, та визнати право власності за позивачем у порядку спадкування після померлого чоловіка ОСОБА_4 на 1/2 частини та по ? частини за ОСОБА_2, ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 позов визнала та пояснила, що обставини, викладені позивачем у позовній заяві, відповідають дійсності, проти задоволення позову не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про час і місце розгляду справи, надіслав суду телеграму, в якій просив справу розглядати у його відсутність, з позовом згоден.
Представник третьої особи - Другої Полтавської державної нотаріальної контори, у судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про час і місце розгляду справи, надав суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутність.
Враховуючи, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, що не з'явилися.
Заслухавши позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11 лютого 2004 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 отримали у порядку спадкувапння за заповітом, посвідченим секретарем Тахтаулівської сільської ради Полтавського району та області 25 лютого 2000 року і зареєстрованого в реєстрі за № 26, у рівних частках незавершиний будівництвом (готовність 86 відсотків) житловий будинок НОМЕР_1 по АДРЕСА_2. Земельна ділянка, на якій прозташоване незавершене будівництвом будинковолодіння, належала Державному фонду. (а.с. 5).
Рішенням виконавчого комітету Тахтаулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області № 62 від 26 березня 2004 року було надано дозвіл ОСОБА_4, ОСОБА_1 на продовження незакінченого будівництва індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 (а.с. 6).
Згідно рішення Тахтаулівської сільської ради № 36 від 27 лютого 2004 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було передано безоплатно у спільну сумісну власність земельноу ділянку площею 0,32 га в тому числі: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівельі споруд - 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства - 0,07 га в АДРЕСА_1.
На підставі цього рішення ОСОБА_4 отримав державний акт серії ПЛ № 206282 на право власності на земельну ділянку площею 0,2484 га, яка розташована в АДРЕСА_1, та державний акт серії ПЛ № 206281 на право власності на земельну ділянку площею 0,0692 га, яка розташована в АДРЕСА_1. Співвласником земельних ділянок у обох вище зазначених актах зазначена ОСОБА_1, частки кожного із співвласників встановлені не були.
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 успадковане незавершене будівництвом будинковолодіння було добудовано (будинок А-1, А1), також ними за власні спільні кошти було збудовано літню кухню (В) площею 25,9 кв.м., гараж (В1) площею 18,6 кв.м., сарай (В2) площею 14,7 кв.м., погріб (в) площею 25,9 кв.м., гараж тимчасовий (Б) площею 24,4 кв.м., огорожу та ворота з хвірткою (№ 1,2).
Відповідно до архітектурно-будівельного висновку Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району» про стан житлового будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1, будівля розташована на ділянці без порушення Державних будівельних норм України; планувальне та конструктивне вирішення будівлі відповідає діючим державним будівельним нормам, що дає можливість визнати її житловим будинком, придатним для постійного проживання з житловою площею 108,1 кв.м. (а.с. 10-11).
Також судом встановлено, що 27 квітня 1994 року згідно розпорядження від 27.04.1994 року № 1857 видано свідоцтво про право власності на ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3, в якому зазначено, що їм на праві приватної спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1. Частки кожного із співвласників у вказаному свідоцтві про право валсності не визначені (а.с. 12).
20 вересня 1997 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 укладено шлюб. Після укладення шлюбу ОСОБА_6 було присвоєно прізвище ОСОБА_7.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, про що в Книзі реєстрації смертей ІНФОРМАЦІЯ_2 зроблено відповідний актовий запис за № 903 (а.с. 32).
Відповідно до ч. 1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної сумісної власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
У свідоцтві про право власності на житло зазначено, що квартира АДРЕСА_2 приватизована згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», а отже відповідно до вимог цього Закону частки у спільній власності повинні бути рівними, тобто визначені по 1/4 частині спільного нерухомого майна за кожним із співвласників.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємцями першої черги після померлого є дружина - ОСОБА_1, донька ОСОБА_2 та син ОСОБА_3.
Діти спадкодавця, відповідачі по справі, не заперечують проти задоволення позову, тобто відмовляються від своєї частки спадщини на користь матері ОСОБА_1, а отже позов підлягає задоволенню.
Оскільки становлення часток у спільній приватній власності необхідне для отримання спадщини, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Кеурюючись ст. 357, 1261 ЦК України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. ст. 10,11, 60, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити.
Визначити частки у спільній сумісній власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 по ? за кожним.
Визначити частки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 по ? за кожним.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, позначений літ. А-1, А1-1, житловою площею 108,1 кв.м. та загальною площею 115 кв.м..
Визнати за ОСОБА_1 право власності на літню кухню (В) площею 25,9 кв.м., гараж (В1) площею 18,6 кв.м., сарай (В2) площею 14,7 кв.м., погріб (в) площею 25,9 кв.м., гараж тимчасовий (Б) площею 24,4 кв.м., огорожу та ворота з хвірткою (№ 1,2), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,2484 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,0692 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Визначити частки у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 по ? за кожним.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням протягом 20 днів після цього апеляційної скарги.
Суддя Т.В. Боровик