Справа № 2-1528/09/10
/заочне/
20 березня 2009 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого-судді Плетньова В.В.
при секретарі Банах В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Московської районної у м.Харкові ради, Виконавчого комітету Київської районної у м.Харкові ради та Виконавчого комітету Харківської міської ради про перерозподіл ідеальних часток та усунення перешкод,-
Позивачка ОСОБА_1 23.01.2009 р. звернулася до суду з позовною заявою, у якій просить скасувати правову реєстрацію Московською районною радою м. Харкова 11/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, перерозподілити ідеальні долі співвласників домоволодіння АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на це домоволодіння в цілому, посилаючись на те, що їй на праві приватної власності, належить 78/100 частин житлового будинку з надвірними забудовами по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18.11.76 року, засвідченого державним нотаріусом 3-ї ХДНК ОСОБА_2 Придбані нею частини домоволодіння НОМЕР_1 складалися з житлового будинку житловою площею 29.9 кв.м., який розташований на земельній ділянці розміром 738 кв.м. Реалізуючи права власника, у зв'язку з тим, що придбаний будинок потребував негайного ремонту, вона звернулася з відповідною заявою про надання дозволу на реконструкцію до органів місцевого самоврядування. Так, рішенням виконавчого комітету Московської районної ради депутатів трудящих за № 22 від 19.01.1977 року, мені дозволено переобладнання під кухню приміщення 1-1,1-2, в будинку літ. „А-1" по АДРЕСА_1 без збільшення габаритів а кухню 1-6 переобладнати в жилу кімнату. Після проведених позивачкою за власні кошти із залученням фахівців відповідних будівельних професій переобладнань, належні позивачці частини будинку, з дозволу органу місцевого самоврядування, 6 липня 1977 року, рішенням Московського виконавчого комітету № 173, вирішено оформити як прибудовані приміщення 1-1,1-2,1-7, частину приміщення 1-3 до будинку літ. „А-1”, та дозволена забудова сараю в домоволодінні по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1 с подальшою їх реєстрацією в КП „ХМБТІ”. В період оформлення проведеної реконструкції частин належного домоволодіння, та узгодження проведених переобладнань домоволодіння з місцевою владою, працівники виконавчого комітету дізналися про те, що власником інших 22/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 є ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і не мав спадкоємців. Після чого працівники виконкому, перешкоджаючи позивачці в реалізації її прав власника, 9.07.1977 року змусили державного нотаріуса 3-ї ХДНК ОСОБА_2, в порушення процедури та строків видачі свідоцтв про право на спадщину, видали державі свідоцтво про право на спадщину на 22/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 м. Харкова на ім'я держави в особі райфінвідділу Московського району м. Харкова. Реконструйовані позивачкою власними коштами з дозволу виконкому частини будинку збільшилися в площі, що потребувало перерозподілу ідеальних часток в спільній частковій власності на домоволодіння АДРЕСА_1 м.Харкова, у зв'язку з чим виконкомом Московського району були вжиті відповідні заходи. Рішенням Московського виконкому № 158 від 7.06.78 року були перерозподілені ідеальні частки в спільній власності між співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 та виділено ОСОБА_1 - 89/100 частин замість 78/100 частин, райвиконкому - 11/100 частин замість 22/100. Зазначені обставини завдають позивачці багато незручностей та шкоди як співвласнику. Так, 11/100 частин вказаного домоволодіння є незначною його частиною, яка не належить нікому та під впливом часу прийшла до непридатного для її використання, що також робить неможливим спільне користування та володіння нерухомим майном. Московська районна рада м. Харкова не зареєструвала належним чином та не оформила свої права власника на частини нерухомого майна, що свідчить про її небажання здійснювати права власності. Належні позивачці частини домоволодіння відповідним чином зареєстровані в КП „Харківське МіськБТІ” що підтверджується технічним паспортом КП „Харківське МіськБТІ” від 20.10.78 року, та свідоцтвом про право особистої власності на жилий будинок від 30.06.1978 року, видане виконавчим комітетом Московської ради депутатів трудящих, реєстровий номер 730.
В судовому засіданні позивачка підтримала свій позов, підтвердила обставини справи, викладені нею у позовній заяві, наполягає на вимогах.
Представники відповідачів не явилися в судове засідання. Про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно.
У справі досліджено достатньо доказів для правильного її вирішення.
Вислухавши позивачку, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав:
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 346 ЦК України підставами для припинення права власності є відмова власника від права власності.
В силу ст.347 ЦК України особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це, або вчинивши дії, які свідчать про відмову від права власності.
До таких дій відноситься небажання відповідача реалізовувати своє право власності та зареєструвати його відповідно до вимог закону, що підтверджується листом КП „Харківське МіськБТІ” від 14.08.08 року за № 3330 з якого вбачається, що 11/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 м. Харкова з 1978 року по теперішній час не зареєстровані ні за ким.
Згідно вимог ст.1299 ЦК України - якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
Згідно вимог ст.365 ЦК України - право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо таке припинення не завдасть шкоди інтересам співвласника та членам його родини та спільне володіння і користування майном є неможливим.
Відповідно до ст.358 ЦК України - кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці в праві спільної часткової власності. В разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Згідно вимог ст. 364 ЦК України - співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої компенсації вартості його частки.
В силу ст. 367 ЦК України у разі розподілу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
З урахуванням того, що доводи позивачки підтверджені матеріалами справи - письмовими доказами, її вимоги узгоджуються з зазначеними нормами матеріального права, суд вважає, що позов має бути задоволений.
Керуючись ст.ст.212-215 ЦПК України, ст.ст.346,347,358,364,365,367,1299 ЦК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати правову реєстрацію за Московською районною радою м.Харкова право власності на 11/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1. Право власності держави на 11/100 частин цього домоволодіння припинити. Перерозподілити ідеальні долі співвласників цього та визнати за ОСОБА_1 право власності на це домоволодіння в цілому.
Рішення підлягає реєстрації у КП „Харківське МіськБТІ" з одночасним присвоєнням адреси.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу позивачем до Апеляційного
суду Харківської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішенння та подачі протягом 20 днів після цього самої апеляційної скарги - через Київський районний суд м.Харкова.
Заочне рішення також може бути переглянуто судом, що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача, яку останній може подати до суду у строк 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя