83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
05.05.09 р. Справа № 44/114
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (представляє інтереси особисто, НОМЕР_1) до товариства з обмеженою відповідальністю „Вершина” (представник Костюков Д.І., довіреність від 20.04.09 року) про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції, пені та трьох процентів річних у загальному розмірі 41'430,50 грн., -
Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 (далі - Виконавець) звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Вершина” (далі - Фірма) про стягнення з оплати юридичних послуг у розмірі 35'000 грн., інфляційних 2'830 грн., трьох процентів річних 513,50 грн. та пені 3'087 грн. за договором про правове обслуговування № 65 від 18.06.07 року (далі - Договір). Позовні вимоги ґрунтуються на неналежному виконанні відповідачем умов Договору у частині обов'язку вчасно сплачувати кошти за надання юридичних послуг з представництва в суді у спорі зі споживчим товариством „Привоз”.
Представник позивача підтримав позовні вимоги.
Відповідач в судовому засіданні визнав позов, вказуючи на те, що неможливість перерахування коштів виправдана проблемами з обслуговуючим банком ВАТ „Банк „Біг Енергія”. Відповідач підтвердив факт отримання рахунків на оплату.
Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Виконавця слід задовольнити виходячи з наступного.
Дослідивши Договір, який підтверджує волю замовника Фірми та Виконавця на встановлення господарських правовідносин, суд дійшов висновку, що укладений між вказаними суб'єктами правочин за своєю правовою природою є подібним до договору про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 ЦК України.
Таким чином, в силу статті 901 ЦК України, а також розділів 1-3 Договору, Виконавець зобов'язався надавати Фірмі відповідні юридичні послуги, у тому числі підготовку та подання позовних заяв, обстоювання інтересів Фірми у судах та інших державних органах, консультації тощо, а Фірма зобов'язалася сплачувати зазначені послуги у розмірі 200 грн. за годину виконання завдання Виконавцем.
Пунктами 2.1-2.4 Договору зазначено, що оплата послуг провадиться на підставі відповідного рахунку та акту виконання юридичних послуг.
За розрахунком позивача, за період з червня 2007 року до червня 2008 року, а також з червня 2008 року до січня 2009 року Виконавцем надано послуги Фірмі тривалістю 175 годин вартістю 35'000 грн., що додатково підтверджується відповідними актами приймання-передачі наданих послуг від 23.06.08 року та 26.01.09 року, а також рахунками на оплату юридичних послуг № 11 від 23.06.08 року та № 4 від 26.01.09 року на загальну суму 35'000 грн.
Право грошової вимоги виникло у Виконавця згідно норм статті 530 ЦК України та пункту 2.2 Договору - 23.06.08 року та 26.01.09 року - у момент підписання документів, до підтверджують юридичний факт надання послуг.
Таким чином, грошове зобов'язання Фірми перед Виконавцем на суму 35'000 грн. на момент подання позову - виконане не було, на порушення статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Нормами пункту 3.2 Договору за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання Фірмою передбачені штрафні санкції у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Позивач заявив вимогу на стягнення пені у розмірі 3'087 грн. за період 183 днів та 50 днів з моменту виникнення права вимоги за кожним з актів виконаних робіт, наразі оскільки такий спосіб забезпечення виконання зобов'язання та його нарахування повністю відповідає змісту статей 549-550 ЦК України, статті 322 ГК України та статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Прострочення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми за весь час прострочення, на підставі статті 625 ЦК України. За розрахунком позивача, який перевірено судом, сума трьох процентів річних та інфляційних з простроченої суми за період 183 днів та 50 днів з моменту виникнення права вимоги за кожним з актів виконаних робіт становить 513,50 грн. та 2'830 грн. відповідно.
Таким чином, причиною виникнення спору є протиправне порушення Фірмою умов Договору, а також норм ЦК України, які регулюють загальні умови виконання зобов'язань та правила виконання договорів про надання послуг.
Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Фірму, оскільки саме з вини останньої виник спір.
На підставі ст.ст.203, 204, 215, 219, 525-526, 530, 553-558, 901-907 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 60, 82-85 ГПК України, суд -
Задовольнити позов суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Вершина” про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції, пені та трьох процентів річних у загальному розмірі 41'430,50 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Вершина” на користь суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 35'000 грн., інфляційні 2'830 грн., три проценти річних 513,50 грн. та пеню 3'087 грн., а також відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 414,30 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Мєзєнцев Є.І.
Надруковано у 3 примірниках:
1 -Фірмі
2 -Виконавцю
3 -господарському суду Донецької області