Справа № 127/22022/14-к
Провадження № 1-кп/127/352/15
06.10.2015 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю сторін кримінального провадження -
з боку обвинувачення: прокурора - ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
за участю потерпілого ОСОБА_8 та його
представника - адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дорожне Вінницького району Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, має малолітню дитину - інваліда, проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, відомості про яке внесені 19 січня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014020010000359,-
19 січня 2014 року, приблизно, о 21.00 год. обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи в під'їзді будинку АДРЕСА_2 , разом з невстановленими слідством особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, вчинив сварку з ОСОБА_8 , в ході якої одна з невстановлених слідством осіб разом із обвинуваченим ОСОБА_6 звалили з ніг ОСОБА_8 . Після чого, обвинувачений ОСОБА_6 разом з невстановленими слідством особами почали наносити удари ногами по різним частинам тіла лежачому ОСОБА_8 , який спробував піднятися з підлоги, однак обвинувачений ОСОБА_6 умисно наніс йому удар ногою зверху вниз по нозі в наслідок чого спричинив тілесні ушкодження, які згідно з висновком експерта №355/368 від 25 березня 2014 року виразилися у вигляді закритого гвинтоподібного перелому середньої-нижньої третини правої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків по довжині та ширині, закритого перелому заднього краю нижньої третини правої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, закритого перелому верхньої третини правої малогомілкої кістки зі зміщенням, які утворилися від дії тупого (их) твердого (их) предмету (ів), відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що не виявились небезпечним для життя але спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, суду пояснив, що 19 січня 2014 році він разом з дружиною та дитиною перебував в квартирі АДРЕСА_3 , яку орендувала ОСОБА_10 . В квартирі грала музика. Приблизно, о 21.00 год. до них в квартиру спочатку прийшла дружина потерпілого ОСОБА_8 , яка вчинила з ними сварку, погрожувала, що зараз з ним буде розмовляти її чоловік. Через деякий час в квартиру подзвонили, він відчинив двері в тамбур та побачив ОСОБА_8 , який першим наніс йому удар в обличчя. Почав його душити. Він намагався викрутитися та виштовхати ОСОБА_8 з тамбура, під час чого останній зачепився за поріг та впав. Інших осіб із їх квартири при цьому не було. Ніхто ударів ОСОБА_8 не наносив, можливо, коли ОСОБА_8 впав, тоді і зламав ногу. Цивільний позов ОСОБА_8 не визнає, оскільки злочину не вчиняв, просить суд його виправдати. Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_6 , його вина повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_8 суду пояснив, що 19 січня 2014 року, приблизно, о 21.00 год. він спустився на другий поверх будинку АДРЕСА_2 та подзвонив в квартиру АДРЕСА_4 , звідки голосно лунала музика. Коли йому відчинили двері, він попросив тихіше зробити музику, на що декілька осіб звалили його на підлогу та почали наносити йому удари руками та ногами. ОСОБА_6 , взутий в зимові черевики, умисно наніс йому удар ногою зверху вниз по нозі, від чого він відчув різкий біль, почув хруст кістки, що зламалася, і вже більше встати не зміг. Після отриманої травми, його дружина разом з сусідом допомогли йому дійти до його квартири. Йому викликали швидку допомогу, завезли у лікарню, де виявили у нього перелом правої ноги. Просить задовольнити його цивільний позов та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на його користь 20000 гривень матеріальної шкоди, які він витратив на придбання ліків, медичне обладнання, проведення двох операцій, лікування та реабілітацію, та 20000 гривень моральної шкоди, яка полягає у тому, що він терпів фізичний біль, душевні страждання в зв'язку з отриманням вказаних тілесних ушкоджень, змінився його звичайний спосіб життя, він втратив роботу, досі відчуває негативні наслідки отриманого тілесного ушкодження.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_8 протягом трьох років. 19 січня 2014 року, приблизно, о 20.45 год. вони поклали дитину спати, але остання не могла заснути, оскільки у сусідів, які проживали поверхом нижче, голосно лунала музика. Вона спустилася зробити зауваження, подзвонила в квартиру, двері відчинили ОСОБА_6 та ще один чоловік, прізвища якого вона не знає. Вона зробила їм зауваження, що їм не сподобалось і вони смикнули її за руку. Вона заплакала та піднялася до своєї квартири. Коли ОСОБА_8 побачив, що вона плаче, то він теж спустився в дану квартиру. Тамбур біля даної квартири був відчинений. Коли вона пішла вслід за чоловіком, то побачила, що його б'ють три особи чоловічої статі, серед яких був обвинувачений ОСОБА_6 . Чоловік лежав на підлозі та руками затуляв голову. Вона присіла та почала закривати чоловіка, щоб його не били по голові. В цей час вона побачила удар, після якого нога чоловіка вивернулася в інший бік. Чоловік поскаржився на різкий біль в нозі. До них підійшов сусід та допоміг їй ліфтом підняти чоловіка з другого та третій поверх. Вона викликала швидку, поїхала з чоловіком в лікарню, де сказали, що у нього операбельний перелом. Чоловіку зробили дві операції, поставили металоконструкцію. Вони витратили багато коштів на реабілітацію. Обвинувачений їм не відшкодував жодної копійки.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_6 її родич. 19 січня 2014 року ввечері він прийшов зі своєю дружиною та дитиною в гості. Дитина ОСОБА_6 любить караоке, тому вони їй включили музику. Через деякий час до них зайшла сусідка ОСОБА_11 , цивільна дружина потерпілого ОСОБА_8 , яка почала сваритися з того приводу, що голосно грає музика. Вона сказала, що музику зробить тихіше, а ОСОБА_11 за руку вивела з своєї квартири. Остання сказала, що покличе чоловіка, який з ними розбереться. Через деякий час вони почули дзвінок у двері. ОСОБА_6 відчинив двері та вийшов в тамбур, на нього напав ОСОБА_8 та почав його душити. ОСОБА_6 вивернувся та виштовхав його в двері. На шиї ОСОБА_6 залишилися сліди. ОСОБА_6 був в носках, черевиків на ногах у нього не було. ОСОБА_8 ніхто не бив. Можливо, він зламав ногу випадково під час падіння. Вона сказала ОСОБА_6 зачиняти двері та викликати міліцію.
Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що він є сусідом потерпілого ОСОБА_8 , проживає в квартирі АДРЕСА_5 . 19 січня 2014 року, приблизно, о 21.00 год. він повертався додому. На площадці другого поверху побачив трьох чоловіків, один невисокий, другий високий, худорлявий, а третій був схожий на ОСОБА_6 . Вони стояли біля потерпілого ОСОБА_8 , який в халаті лежав на підлозі, та всі троє його били. В його присутності це відбувалося 1-2 хвилини. Він поїхав на ліфті на сьомий поверх та викликав міліцію.
Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що 19 січня 2014 року, приблизно, о 21.00 год. почув крики чоловіків та звуки, які вказували на те, що відбувається бійка, почув хруст зламаної кістки. У сусідів з №86 квартири двері були відчинені, на площадці по діагоналі лежав потерпілий ОСОБА_8 , над ним плакала його дружина, яка пояснила, що чоловікові зламали ногу сусіди з АДРЕСА_6 чи №86 квартири. Нога ОСОБА_8 розпухла, він не міг піднятися. Він зателефонував своєму товаришу ОСОБА_14 , який проживає в будинку напроти, вони вдвох підняли потерпілого ОСОБА_8 , який дострибав до ліфта, а ліфтом вони його підняли на третій поверх. Дружина ОСОБА_8 винесла стілець, на який посадила чоловіка, і викликала швидку допомогу.
Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що їй невідомо, де проживає її родич ОСОБА_16 , який, як їй стало відомо від слідчого, 19 січня 2014 року у вечірній час був в квартирі ОСОБА_10 .
Вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується також: витягом з кримінального провадження №12014020010000359, згідно з яким 19 січня 2014 року о 21.10 год. до Вінницького МВ УМВС України у Вінницькій області надійшло повідомлення по спецлінії «102», про те, що швидкою медичною допомогою до МКЛ №2 м. Вінниці доставлений ОСОБА_8 , при виїзді СОГ було встановлено, що ОСОБА_8 госпіталізований з діагнозом подріблений перелом н/з правої гомілки зі зміщенням, закритий перелом в/з правої гомілки, закритий перелом заднього краю правої гомілки верхньої гомілкової кістки (а.с. 73); протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно з яким потерпілий ОСОБА_8 впізнав на першому фотознімку ОСОБА_6 , як особу, що нанесла йому 19 січня 2014 року біля входу в квартиру АДРЕСА_3 тілесні ушкодження (а.с.89-90); протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_8 , згідно з яким останній повідомив про обставини нанесення йому тілесних ушкоджень (а.с. 102); висновком експерта №355/368 від 25 березня 2014 року, згідно з яким у ОСОБА_8 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритого гвинтоподібного перелому середньо-нижньої третини правої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків по довжині та ширині, закритого перелому заднього краю нижньої третини правої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, закритого перелому верхньої третини правої малогомілкової кістки зі зміщенням, які утворились від дії тупого (их) твердого (их) предмету (ів), відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що не являлись небезпечними для життя, але спричинили тривалий розлад здоров'я - понад 21 день, по давності утворення можуть відповідати строку, який зазначено в установчій частині постанови; за механізмом свого утворення вищевказані переломи можуть передбачати комбінацію прямого та непрямого механізмів травми, тобто - прикладання сили по типу зсуву з згинально-скручувальним компонентом, що, в свою чергу, не виключає можливості їх утворення за обставин, на які посилаються ОСОБА_8 (в показаннях від 07 березня 2014 року) та свідок ОСОБА_11 (в показаннях від 05 березня 2014 року); можливість утворення вищезазначених переломів внаслідок падіння з висоти власного зросту - виключається (а.с. 104-105).
Аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до наступного.
В ході судового розгляду доведена вина обвинуваченого ОСОБА_6 в тому, що 19 січня 2014 року, приблизно, о 21.00 год. він, перебуваючи в під'їзді будинку АДРЕСА_2 , разом з невстановленими слідством особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, вчинив сварку з ОСОБА_8 , в ході якої разом з однією невстановленою слідством особою звалили з ніг ОСОБА_8 . Після чого невстановлені слідством особи разом з обвинуваченим ОСОБА_6 почали наносити удари ногами по різним частинам тіла лежачого ОСОБА_8 , останній спробував піднятися з підлоги, однак обвинувачений ОСОБА_6 умисно наніс йому удар ногою зверху вниз по нозі, в наслідок чого спричинив тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, як такі, що не виявились небезпечним для життя, але спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я.
Надавши юридичну оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_6 суд вважає, що їх слід кваліфікувати за ст. 122 ч. 1 КК України - нанесення середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_6 , суд розцінює як засіб захисту з метою уникнути відповідальністі.
Показання обвинуваченого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_10 , що ОСОБА_6 був сам і ударів потерпілому ОСОБА_8 не наносив, можливо, останній їх отримав, коли впав, суд вважає недостовірними і до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які узгоджуються між собою та з вище проаналізованими матеріалами справи.
Свідок ОСОБА_10 є зацікавленою в дачі неправдивих показань, оскільки обвинувачений ОСОБА_6 є її родичем.
Згідно з висновком експерта №355/368 від 25 березня 2014 року не виключається можливість утворення у потерпілого ОСОБА_8 тілесних ушкоджень за обставин, на які вказує він та свідок ОСОБА_11 , однак виключається отримання таких тілесних ушкоджень при падінні ОСОБА_8 з висоти власного зросту (а.с. 104-105), на чому безпідставно наполягають обвинувачений ОСОБА_6 та свідок ОСОБА_10 .
При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий (а.с. 81-82), позитивно характеризується за місцем проживання (а.с. 78), на обліку в КЗ «ВОНД «Соціотерапія» та КЗ «ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка» не перебуває (а.с. 79-80).
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , є те, що у нього на утриманні є малолітній син - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - інвалід з дитинства (а.с. 84 - 85).
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді обмеження волі з випробуванням.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 , як законний та обґрунтований, в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню в сумі 15258 гривень 66 копійок, яка підтверджується наданими суду чеками ( а.с. 114-119), а в частині стягнення моральної шкоди повністю підлягає задоволенню в сумі 20000 гривень, оскільки внаслідок злочинних дій обвинуваченого, потерпілий отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, переніс дві операції, знаходився на стаціонарному лікуванні, були порушені його нормальні життєві зв'язки, втрачена робота, він до теперішнього часу потребує реабілітації.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, і йому призначити покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов”язки.
Відповідно до ст. 76 ч. 1 п.п. 2, 3, 4 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_6 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.
Цивільний позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 15258 (п"ятнадцять тисяч двісті п"ятдесят вісім) гривень 66 копійок матеріальної шкоди та 20000 (двадцять тисяч) гривень моральної шкоди.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: