ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
02 жовтня 2015 року справа № 813/3293/15
Львівський окружний адміністративний суд
в складі головуючої cудді - Кухар Н.А.
за участю секретаря судового засідання - Єдинак Г.Б.
за участю представників сторін:
позивача - Танарчук Ю.В.
відповідача - Ортинської Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом державного підприємства "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Червоноградське управління виробничо-технологічного зв»язку" до Державної податкової інспекції у м.Червонограді Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Державне підприємство "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Червоноградське управління виробничо-технологічного зв»язку" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Червонограді Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.04.2015 року № 0002941702.
Представником позивача зменшено позовні вимоги та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.04.2015 року № 0002941702 частково в частині штрафних санкцій в сумі 58979,47 грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач покликається на те, що контролюючий орган протиправно нарахував позивачу суму штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст. 127 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб, оскільки до позивача штраф в розмірі 25%, 50% та 75% відповідно за перше, друге, третє і подальші порушення, так як відповідачем не виносилось податкового повідомлення-рішення, яким позивачу була б збільшена сума грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб двічі протягом року, що передував прийняттю оскарженого податкового повідомлення-рішення.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив. Свою позицію виклав у письмових запереченнях, поданих до суду, у яких зазначено, що на підставі ст. 127 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 25%, 50% та 75%, оскільки порушення мало місце два і більше разів протягом 1095 днів. Враховуючи вищевикладене, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог ДП "Львіввугілля" в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2014 року, за наслідками якої складено акт від 26.03.2015 року № 159/2301/26307859.
В ході проведеної перевірки встановлено порушення п. 54.2 ст. 54, п.57.1 ст.57, п.п.168.1.2, п.п. 168.1.5, п. 168.1 ст. 168, абзацом «а» 171.2 ст.171, «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 207516,37 грн., та в частині заборгованості по податку на доходи фізичних осіб в сумі 181,56 грн.
За наслідками проведеної перевірки відповідач 18.04.2015 року прийняв податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0002941702, яким визначив позивачу грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 59671,03 грн., в тому числі основне зобов'язання - 181,56 грн., штрафні (фінансові) санкції - 59489,47 грн.
Позивач оскаржив вищевказане податкове повідомлення-рішення в судовому порядку в частині штрафних санкцій в сумі 58 979,47 грн., основне зобов»язання сплатив.
Суд при вирішенні даної адміністративної справи виходив з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI, з наступними змінами та доповненнями (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Згідно з п.п. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є, в тому числі, і податкові агенти.
В силу ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Відповідно до абз. "а", "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначений ст. 168 Податкового кодексу України, а оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом - п. 168.1 ст. 168 цього Кодексу.
Так, згідно п. 168.1 цього Кодексу, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.
Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.
Відповідно до п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Як встановлено судом позивач визнав основний борг та сплатив його відповідно до платіжного доручення №60 від 17.04.2015 року. Також позивачем повністю визнано штрафну санкцію в сумі 510 грн. за подання з порушенням встановлених вимог податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків (1-ДФ) за І-ІУ кв. 2013 року.
Згідно п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Суд вказує на те, що оскільки факт несвоєчасної сплати (несплати) податку з доходів фізичних осіб (з урахуванням місячного податкового періоду) мав місце два і більше рази за період з березня 2012 року по вересень 2014 року, то податковий орган обґрунтовано застосував до позивача штраф в розмірі 25%, 50% та 75% відповідно за перше, друге, третє і подальші порушення.
Звідси, повідомлення-рішення № 0002941702 від 08.04.2015 року, яким визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 58979,14 грн. штрафних (фінансових) санкцій є правомірним.
Відповідно до п. 152.4 ст. 152 Податкового кодексу України, відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету за місцезнаходженням відокремлених підрозділів несе платник податку, у складі якого знаходяться такі відокремлені підрозділи.
Тобто, податкове повідомлення-рішення, в разі його складання, направляється особі, відповідальній за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, тобто юридичній особі, у складі якої знаходяться такі відокремлені підрозділи, не зважаючи на те, що порушення допущено відокремленим підрозділом, який не є юридичною особою.
Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що відповідачем повністю доведено правомірність нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 58979,14 грн. штрафних (фінансових) санкцій у податковому повідомлення-рішення № 0002941702 від 08.04.2015 року.
Так як, судовий збір сплачений позивачем відповідно до Закону України «Про судовий збір», що був чинний на день подання позовної заяви, суд вважає, що слід стягнути з позивача 1644,3 грн.
Керуючись ст.ст. 7-14, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Стягнути з державного підприємства "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Червоноградське управління виробничо-технологічного зв»язку" (код ЄДРПОУ 32323256) судовий збір в сумі 1644,3 (одна тисяча шістсот сорок чотири грн.. 30 грн) грн.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кухар Н.А.
Повний текст постанови виготовлено 06.10.2015 року.