Постанова від 01.04.2010 по справі 1-12/10

Комсомольський міський суд Полтавської області

м. Комсомольськ, вул. Гірників, 17, 39800, (05348) 2-21-82

Справа № 1-12/2010

ПОСТАНОВА

01 квітня 2010 року Комсомольський міський суд Полтавської області

в складі: головуючого судді при секретарі ОСОБА_1 ОСОБА_2

з участю: прокурорів ОСОБА_3 та ОСОБА_4

потерпілогоОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

підсудної ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Комсомольськ кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.1 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Комсомольського міського суду знаходиться кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_7 в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Органими досудового слідства підсудна ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що 11 травня 2009 року, на ґрунті раптово виниклих неприязнених відносин, нанесла потерпілій ОСОБА_8 чисельні удари кухонним молотком, ножем та сокирою в різні частини тіла, спричинивши їй тілесні ушкодження, від яких настала смерть потерпілої.

В судовому засіданні захисником підсудної ОСОБА_9 заявлено клопотання про призначення комплексної стаціонарної судово-психологічної та судово-психіатричної експертизи підсудної ОСОБА_7 Свої вимоги обґрунтовує необхідністю встановлення емоційного стану підсудної в момент скоєння злочину, її психічного стану, з'ясування питання про те, чи не перебувала вона в стані фізіологічного афекту. Із змісту клопотання вбачається, що захисник вимагає призначення по справі повторної експертизи, проведення якої просить доручити Київському міському центру судово-психіатричних експертиз.

Крім того, потерпілим ОСОБА_5 заявлено клопотання про призначення по справі судово-психологічної експертизи з питань емоційного стану підсудної в момент вчинення злочину.

Підсудна ОСОБА_7 проти задоволення клопотання захисника та потерпілого не заперечувала. Останній клопотання захисника підтримав.

Прокурор Мельник А.С. вважає, що клопотання потерпілого та захисника в частині призначення судово-психологічної експертизи є обґрунтованим, так як під час досудового слідства судово-психологічної експертизи проведено не було. Необхідності у призначенні судово-психіатричної експертизи не вбачає, так як висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи підсудна ОСОБА_7 визнана осудною, підстав для призначення додаткової та повторної експертизи не має.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що клопотання потерпілого ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_9 підлягає задоволенню лише в частині призначення амбулаторної судово-психологічної експертизи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 75 КПК України якщо експертиза буде визнана неповною або не досить ясною, може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експертові. Коли висновок експерта буде визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або інакше викликає сумніви в його правильності, може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові або іншим експертам.

З матеріалів справи вбачається, що в ході досудового слідства постановою слідчого по справі призначалася амбулаторна судова психолого-психіатрична експертиза, згідно висновку якої для уточнення діагнозу та вирішення експертних питань ОСОБА_7 потребує направлення на стаціонарну судово-психіатричну експертизу, в зв'язку із чим відповіді на питання, що відносяться до компетенції судово-психологічної експертизи, не надавалися (т.1а.с.228).

Проведеною по справі стаціонарною судово-психіатричною експертизою встановлено, що ОСОБА_7 ознак психозу, слабоумства чи інших хворобливих психічних розладів не виявляє. За своїм психічним станом може віддавати собі звіт про свої дії та керувати ними. В період часу, до якого відноситься інкримінований ОСОБА_7 злочин, остання не находилась у будь-якому тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності, могла розуміти свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.1 а.с.236).

Після проведення судово-психіатричної експертизи та з'ясування психічного стану підсудної, судово-психологічна експертиза їй не призначалася, її емоційний стан під час вчинення злочину не встановлювався.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги, що доводи про необхідність проведення судово-психологічної експертизи є слушними, суд вважає, що клопотання в цій частині підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги, що суду не надано будь-яких даних, які б свідчили про те, що висновок стаціонарної судово-психіатричної експерти є необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або інакше викликає сумнів в його правильності, відсутні такі дані і в письмовому клопотанні захисника, тому клопотання про призначення повторної судово-психіатричної експертизи є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Суд вважає, що висновок стаціонарної судово-психіатричної експертизи є повним, ясним і підстав для призначення по справі додаткової експертизи теж не вбачає.

Крім того, захисником підсудної жодним чином не вмотивовано необхідність доручення проведення експертизи експертам Київського міського центру судово-психіатричних експертиз. Суд вважає, що проведення експертизи необхідно доручити експертам Полтавської обласної психіатричної лікарні ім.О.Ф.Мальцева.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75, 296 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити по справі амбулаторну судово-психологічну експертизу підсудної ОСОБА_7, проведення якої доручити експертам Полтавської обласної психіатричної лікарні ім.О.Ф.Мальцева.

На вирішення експертів поставити наступні запитання:

1.Чи була здатна ОСОБА_7 в момент вчинення нею злочину, з урахуванням її емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку, усвідомлювати реальний зміст своїх дій та в повній мірі свідомо керувати ними і передбачати їх наслідки ?

2.Чи перебувала ОСОБА_7 на момент вчинення злочину в емоційному стані, що суттєво впливав на її свідомість і поведінку? Якщо так, то в якому саме (сильний страх, пригніченість, розгубленість, відчай, емоційний стрес, фрустрація, тощо).

3.Чи перебувала ОСОБА_7 на момент вчинення злочину в стані вираженого емоційного збудження або емоційної напруги, що можуть розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання?

4.Чи перебувала ОСОБА_7 на момент вчинення злочину в стані фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання?

5.Чи здатна ОСОБА_7, з урахуванням її емоційного стану індивідуально-психологічних особливостей та рівня розумового розвитку правильно сприймати обставини, що мають значення у справі, і давати про них відповідні показання?

Для вивчення направити експертам матеріали кримінальної справи №1-12/10 по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.1 ст.115 КК України, диск формату ДіВіДі із відеозаписом слідчої дій, диск формату СіДі із аудиозаписом судового засідання.

Забезпечити явку підсудної ОСОБА_7 до експертного закладу.

Копію постанови направити до Полтавської обласної Психіатричної клініки ім.О.Ф.Мальцева для організації її виконання.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: підпис ОСОБА_1

З оригіналом вірно:

Суддя В.В. Крикливий

Попередній документ
52017176
Наступний документ
52017178
Інформація про рішення:
№ рішення: 52017177
№ справи: 1-12/10
Дата рішення: 01.04.2010
Дата публікації: 12.10.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (06.01.2010)
Дата надходження: 06.01.2010