8 червня 2010 року суддя Київського районного суду м. Полтави Шиян В.М., розглянувши матеріали, які надійшли від ВДАІ м. Полтави про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, за ч. 1 ст.130 КпАП України,-
9 квітня 2010 року о 10 год. 25 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1 по вул. Красіна в м. Полтаві з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду у встановленому порядку відмовився, порушив п. 2.5 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
В суді ОСОБА_1 винним себе у вчиненні адмінправопорушення не визнав та пояснив, що він дійсно вранці 09.04.2010 року пив пиво, але того ранку автомобілем керував його батько ОСОБА_2, а не він. В протоколі про адміністративне правопорушення написав, що вранці вживав спиртні напої та після цього керував автомобілем під тиском працівників ДАІ.
Не зважаючи на те, що ОСОБА_1 винним себе не визнав, допитані в суді свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили, що 09.04.2010 року вони були запрошені працівниками міліції в якості понятих при складанні протоколу відносно ОСОБА_1, який на запитання працівника міліції пояснив, що він дійсно вживав алкогольні напої після чого керував автомобілем. При цьому ніякого тиску з боку працівників на затриманого не було.
Допитаний в судовому засіданні працівник ДАІ ОСОБА_5 суду пояснив, що 09.04.2010 року під час чергування біля зупинки Сади 2 в напрямку вул. Красіна в м. Полтаві, ним було помічено автомобіль НОМЕР_1, який був припаркований у місці, де зупинка та стоянка заборонені. Коли вони почали під'їзжати до цього автомобіля, він почав рухатися. В цей час вони його наздогнали та зупинили. За кермом зазначеного автомобіля перебував ОСОБА_1 В ході розмови з правопорушником він відчув різкий запах алкоголю та запропонував останньому поїхати в наркодиспансер для проходження медичного огляду, на що ОСОБА_1 погодився. Однак по дорозі до наркодиспансеру, в районі перехрестя вулиць ОСОБА_6 та В-Тирнівської ОСОБА_1 визнав факт вживання алкогольних напоїв і їхати до наркодиспансеру відмовився, про що добровільно власною рукою в присутності свідків зазначив в протоколі. Після чого його було доставлено на місце затримання, але автомобіля вже на місці не було.
Також вина ОСОБА_1 підтверджується даними адмінпротоколу ВІ № 066500 від 09.04.2010р., де він власноручно в присутності свідків надав письмові пояснення про те, що керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_7 суду пояснив, що він був свідком події, що сталася 09 квітня 2010 року, та бачив, як до автомобілю ОСОБА_8 під'їхали працівники ДАІ та забрали людину яка в багажник автомобілю складала речі та кудись повезли.
Показання допитаного в суді в якості свідка ОСОБА_2, який є батьком ОСОБА_1 в частині того, що автомобілем керував він, а не його син, який лише відносив в автомобіль придбані на ринку продукти, та показання свідка ОСОБА_7, який розповів, що бачив як 09 квітня 2010 року до автомобілю ОСОБА_8 під'їхали працівники ДАІ та забрали людину, яка в багажник автомобілю складала речі, суд оцінює критично, оскільки вина ОСОБА_1 повністю підтверджується показаннями допитаних в суді свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, інспектора ДАІ ОСОБА_5 та дослідженими матеріалами справи.
Хоча ОСОБА_1 винним себе не визнав, але враховуючи те, що до адміністративної відповідальності він притягається вперше приходжу до висновку про можливість призначення йому найм'якшого адміністративного стягнення передбаченого санкцією ч.1 ст.130 КпАП України у вигляді громадських робіт.
Враховуючи вищевикладене та керуючись 283, 284 КпАП України,-
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддати його адмінстягненню у вигляді 50 годин громадських робіт.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня проголошення постанови.
Суддя В.М.Шиян