Київський районний суд м. Полтави
Справа № 2-223/10
27 серпня 2010 року Київський районний суд м.Полтави в складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.
при секретарі - Півень Я.В.,
за участю
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у м.Полтаві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В позовній заяві посилалась на те, що вона є приватним підприємцем, здійснює свою підприємницьку діяльність в сфері громадського харчування - має кафе «Стріла», розташоване по вул.Жовтневій, 50. 23 лютого 2009 року в належному їй кафе відпочивав відповідач ОСОБА_2 разом з друзями. Будучи у стані сп'яніння, відповідач під час користування туалетом кафе розбив унітаз - «чашу генуя». Внаслідок цього позивач несла витрати на придбання нової «чаші генуя» в сумі 543,85 грн., на її доставку - 40 грн., установку - 250 грн. Крім того, через пошкодження унітазу 24 лютого 2009 року кафе не працювало, внаслідок чого позивач не одержала дохід в сумі 300 грн., на який вона розраховувала. Загальна сума матеріальної шкоди, завданої позивачу відповідачем склала 1133 грн. Крім того, вказаними діями відповідач завдав їй значної моральної шкоди, яку позивач оцінює в розмір 2000 грн. Тому позивач просила стягнути з відповідача на її користь 1133 грн. на відшкодування завданої їй матеріальної шкоди, 2000 грн. - на відшкодування завданої моральної шкоди та відшкодувати понесені судові витрати.
Під час розгляду справи відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди. В зустрічному позові зазначив, що позивач звернулась до органів міліції з заявою, в якій вона зазначила, що ОСОБА_2 вчинив злочин, пошкодивши її майно. Таким чином позивач розповсюдила неправдиву інформацію та принизила його, спричинивши значної моральної шкоди.
Тому просив суд зобов'язати ОСОБА_1 спростувати відомості, які не відповідають дійсності і порочать його честь та гідність про те, що 23 лютого 2009 року він пошкодив унітаз в кафе «Стріла».
В судовому засіданні позивач позов підтримала, пославшись на викладені в позовній заяві обставини. Просила суд позов задовольнити, стягнути з відповідача на її користь 1133 грн. на відшкодування завданої їй матеріальної шкоди, 2000 грн. - на відшкодування завданої моральної шкоди та відшкодувати понесені судові витрати. Проти зустрічного позову позивач заперечила, вважаючи його безпідставним. В задоволенні позову просила відмовити.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 позов не визнали, пояснивши, що відповідач унітаз не розбивав. Коли він зайшов до туалету, унітаз уже був розбитий. Тому в задоволенні первісного позову просили відмовити. Зустрічний позов підтримали в повному обсязі, просили його задовольнити.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача та його представника, дослідивши докази у справі, відмовний матеріал Київського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області №1073 за 2009 рік, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а зустрічний позов ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23 лютого 2009 року ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні кафе «Стріла», розташованому по вул.Жовтневій, 50 у м.Полтаві, пошкодив унітаз - «чашу генуя».
Крім пояснень позивача зазначене підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності:
даними постанови Київського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 01.03.2009 року, в якій зазначено, що в діях ОСОБА_2 формально маються ознаки складу злочину, передбаченого ст.194 КК України, але в силу своєї малозначності подія суспільної небезпеки не становить. Тому в порушенні кримінальної справи відмовлено (а.с.8);
постановою Київського районного суду м.Полтави від 08.07.2009 року у справі №4-222/09, якою скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення а постанова Київського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 01.03.2009 року без змін;
показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які суду пояснили, що після того, як вони почули гуркіт з туалету в кафе «Стріла», з нього вийшов ОСОБА_2, і вони побачили, що унітаз розбитий;
даними табелю обліку робочого часу кафе «Стріла» за лютий 2009 року, згідно якого 23 лютого 2009 року в кафе працювали бармен ОСОБА_7, офіціантка ОСОБА_8 та прибиральниця ОСОБА_5 (а.с.49);
даними відмовного матеріалу Київського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області № 1073 за 2009 рік.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України спосіб відшкодування шкоди, завданої його майну обирає потерпілий: або вимагати відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо), або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Заперечення ОСОБА_2 проти позову жодним доказом не підтверджуються, докази того, що шкода позивачу завдана не з його вини, суду надані не були.
Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача кошти в сумі 339,25 грн., витрачені нею на придбання нової «чаші генуя» та герметику (а.с.9), а також 250 грн. - на відшкодування вартості роботи по установці вказаного унітазу (а.с.50).
Відповідно до ст.22 ЦК України відшкодуванню підлягають також і доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Позивачем розмір її не отриманого доходу визначено у розмірі 300 грн. Але суд, обраховуючи суму втраченого позивачем заробітку виходить з середнього розміру виручки кафе «Стріла» у лютому 2009 року згідно даних книги обліку розрахункових операцій (прошита ти пронумерована на 86 арк., №7503/1601005256р, зареєстрована 18 лютого 2009 року, розпочата 20 лютого 2009 року):
1911 грн.(загальний розмір доходу) / 8 (кількість робочих днів) = 238,88 грн. на день.
З врахуванням втраченого доходу позивача з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 828 грн. 13 коп. на відшкодування завданої матеріальної шкоди.
При цьому в стягненні витрат на перевезення унітазу у розмірі 40 грн. необхідно відмовити у зв'язку з відсутністю доказів того, що позивачем такі витрати були понесені.
Враховуючи помітку в чеку про повернення 4 штук ізоляції для труб на суму 203 грн., вказаний доказ суд не може розцінити як беззаперечний, а тому в стягненні вказаної суми також вважає за необхідне відмовити.
Вирішуючи позовну вимогу ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, суд бере до уваги, що відповідачем позивачу завдано матеріальної шкоди внаслідок пошкодження майна, що використовуються нею при здійсненні підприємницької діяльності. Підприємницька діяльність є діяльністю особи на власний ризик, тому суд приходить до висновку, що ризик пошкодження майна кафе його відвідувачами в повній мірі відноситься до підприємницького ризику. На підстави викладеного, а також враховуючи відсутність доказів на підтвердження самого факту заподіяння моральної шкоди позивачу, в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про відшкодування завданої моральної шкоди необхідно відмовити.
Таким чином позов ОСОБА_1 задовольняється судом на 75%.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує всі понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволених вимог.
Тому понесені позивачем при зверненні до суду судові витрати - 51 грн. державного мита, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу, сплачені позивачем при звернені до суду, 1000 грн., сплачених нею за одержану юридичну допомогу, - необхідно відшкодувати позивачу на 75% в розмірі 812 грн. 25 коп.
Всього з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1640 грн. 28 коп.
Вирішуючи зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що заява про вчинення неправомірних дій, яка подається особою до компетентного органу, уповноваженого на її вирішення, не є поширенням інформації в контексті ст.277 ЦК України.
Також з наданих суду доказів вбачається, що інформація про пошкодження відповідачем майна, що належить позивачу, не є недостовірною.
Тому в задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити в повному обсязі.
У зв'язку з відмовою в задоволені зустрічного позову з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір (державне мито) в розмірі 17 грн.
Керуючись ст.ст.209, 213-215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 828 грн. 13 коп. на відшкодування завданої матеріальної шкоди, 812 грн. 25 коп. - на відшкодування понесених судових витрат, всього стягнути 1640 грн. 28 коп.
В задоволенні решти вимог ОСОБА_1 - відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір (державне мито) в розмірі 17 грн.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду у 10-денний термін з дня його проголошення.
Головуючий О.А.Самсонова
27.08.2010