06.10.15 Справа № 904/7480/15
За позовом державного підприємства "ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ПІВДЕННИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ОСОБА_1 МАКАРОВА", м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "МАХОМ, ЛТД", м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості 8 143,36 грн.
Суддя Соловйова А.Є.
Секретар судового засідання Нерух Н.О.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність №157/1192 від 30.12.2014
від відповідача: не з'явився
Державне підприємство «ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ «ПІВДЕННИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ОСОБА_1ОСОБА_3» (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «МАХОМ, ЛТД» (надалі - Відповідач) про стягнення 8 143,36 грн. за Договором №12/02-5073-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.11.2012.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2015 порушено провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду.
В судовому засіданні 16.09.2015 розгляд справи був відкладений на 06.10.2015 відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов вище згаданого Договору в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за користування орендованим майном у вересні 2013 року, квітні, травні та червні 2014 року.
Позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Відповідач в судові засідання, призначені на 16.09.2015 та 06.10.2015 не з'явився, відзив на позовну заяву не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судові засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №4994528158005, №4994528388949.
Оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 06.10.2015 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши наявні докази, заслухавши представника Позивача, господарський суд, -
27.11.2012 Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області (Орендодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «МАХОМ, ЛТД» (Відповідач, Орендар) уклали договір №12/02-5073-ОД (далі-Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець передав, а Відповідач взяв в строкове платне користування державне нерухоме майно нежитлове вбудоване приміщення реєстровий №РМЙЙМ 232 (далі - ОСОБА_3) площею 142,0 кв.м., розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ вул. Фабрично-Заводська, 41 на 1 поверсі одноповерхової будівлі, що перебуває на балансі державного підприємства «ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ «ПІВДЕННИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ОСОБА_1ОСОБА_3» (Позивач, Балансоутримува), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 23.08.2012 і становить за незалежною оцінкою 262 900,00 грн.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Орендар вступає у строкове платне користування державним Майном у термін, вказаний в Договорі, але не раніше дати підписання сторонами Договору та акта приймання-передачі ОСОБА_3.
Згідно з пунктом 3.1 Договору, орендна плата визначається на підставі ОСОБА_3 розрахунку орендної плати, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 і становить без ПДВ за базовий місяць жовтень 2012 року 3 279,67 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - листопад 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за листопад 2012 року.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 Договору).
Відповідно до пункту 3.6 Договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні:
- 70% до державного бюджету по місцю реєстрації Орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства у розмірі 2 295,77 грн.
- 30% Балансоутримувачу у розмірі 983,90 грн.
щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Пунктом 10.1 Договору передбачено, що його строком на 2 роки 364 дні, що діє з 27 листопада 2012 року по 25 листопада 2015 року включно.
На виконання умов Договору, 27.11.2012 Орендар, Відповідач та Позивач підписали ОСОБА_4 приймання-передачі в оренду державного майна, згідно якого Орендар передав, а Відповідач прийняв визначене в пункту 1.1 Договору майно в користування.
ОСОБА_4 підписано сторонами без будь-яких заперечень та скріплено їх печатками.
Як вказує Позивач в своїй позовній заяві, Відповідачем допущено порушення строків оплати за орендоване ОСОБА_3 у вересні 2013 року (залишок заборгованості складає 832,63 грн.), квітні (1 755,49 грн.), травні (1 822,69 грн.) та червні 2014 року (122,69 грн.). Отже загальна сума заборгованості з орендної плати складає 4 533,01 грн.
Станом на час розгляду справи доказів сплати суми в розмірі 4 533,01 грн. Відповідачем суду не надано.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно пункту 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ст. 760 ЦК України).
Частинами 1, 2, 5 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення строків сплати орендної плати, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 4 533,01 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 3.8. Договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Позивач, нарахував та просить суд стягнути з Відповідача пеню в сумі 497,07 грн. (загальний період нарахування з 16.10.2013 по 15.01.2015).
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).
Положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Розрахунки Позивача пені виконані вірно, отже господарський суд вважає за можливе задовольнити заявлений до стягнення розмір пені в сумі 497,07 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позивач, просить суд стягнути з Відповідача 3% річних в сумі 178,80 грн. (загальний період нарахування 16.10.2013 по 12.08.2015) та інфляційні втрати в сумі 2 934,48 грн. (загальний період нарахування з жовтня 2013 року по червень 2015 року).
Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що Відповідачем допущено порушення строків розрахунків по сплаті орендної плати, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, а саме: підлягають стягненню 3% річних в сумі 178,80 грн. та інфляційні втрати в сумі 2 934,48 грн.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «МАХОМ, ЛТД» (49029, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 20202088) на користь державного підприємства «ВИРБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ПІВДЕННИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ІМЕНІ ОСОБА_5» (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, будинок 1, код ЄДРПОУ 14308368) 4 533,01 грн. - основного боргу, 2 934,48 грн. - інфляційних втрат, 178,80 грн. - 3% річних, 497,07 грн. - пені, 1 827,00 грн. - судового збору.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 06.10.2015.
Суддя ОСОБА_6