про залишення позовної заяви без руху
05 жовтня 2015 року справа № 823/5059/15
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Кредит», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з ліквідації публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Кредит» про повернення коштів,
02.10.2015 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Кредит» (далі - відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з ліквідації публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Кредит» (далі - відповідач 2), про зобов'язання відповідача 2 перерахувати кошти в сумі 18085,93грн. на р/р №26008561135242 у філії Черкаського ОУ ВАТ «Ощадбанк» у м. Черкаси (МФО 354507).
Згідно з ч.2 ст.18, ч.2 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа підсудна ОСОБА_3 окружному адміністративному суду. Однак позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Суддя на виконання ч.2 ст.107 КАС України відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження. Після одержання позовної заяви згідно з ч.1 цієї статті суддя з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дотримуючись вказаних вимог, суд встановив невідповідність позовної заяви вимогам КАС України.
Ч.2 ст.17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. При цьому, ч.4 ст.105 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення суб'єкта владних повноважень; зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення; стягнення з суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності
Отже, предметом адміністративного судочинства є перевірка правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень відповідно, прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.
При визначенні компетенції адміністративний суд виходить не лише із суб'єктного складу, а із суті самого спору. Абз.2-3 п.3 постанови пленуму Вищого адміністративного суду «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» від 20.05.2013 №8 передбачений обов'язок суду звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій, яку слід розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.
П.4 ч.1 ст.106 КАС України визначений обов'язок позивача зазначити у позовній заяві зміст позовних вимог згідно з частинами 4,5 ст.105 цього Кодексу і виклад обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд звернув увагу, що у позовній заяві не зазначено жодної обставини щодо порушення законних прав, свобод чи інтересів позивача, допущеного відповідачем при здійсненні ним владних управлінських функцій. Позовні вимоги не відповідають вимогам ч.ч.4-5 ст.105 КАС України.
Ч.1 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Водночас, згідно з ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Суб'єкт владних повноважень відповідно до п.7 ч.1 ст.3 КАС України - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суд звернув увагу, що визначений позивачем відповідач 1 не є суб'єктом владних повноважень у розумінні наведеної норми, а аотже вимоги до нього знаходяться поза юрисдикцією адміністративного судочинства і є приватно-правовими.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Разом з тим, позовні вимоги мають бути максимально конкретизовані та обґрунтовані, а отже містити який саме публічно-правовий спір просить вирішити позивач, у який, на його думку, спосіб належить захистити його права та які саме.
Вищевикладені недоліки унеможливлюють дотримання суддею обов'язку з'ясування питань, визначених ст.107 КАС України, та перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про невідповідність позовної заяви вимогам ст.106 КАС України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.108 КАС України залишення позовної заяви без руху.
З метою забезпечення права на судовий захист своїх прав та інтересів, суд дійшов висновку надати позивачу достатній строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом приведення її у сувору відповідність з вимогами ст.ст.105-106 КАС України.
Керуючись ст.ст. 17-19, 105-106, ч.1 ст.108, КАС України, суд
1. Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Кредит», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з ліквідації публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Кредит» про повернення коштів - залишити без руху.
2. Позивачу надати строк до 30 жовтня 2015 року для усунення недоліків позову шляхом надання суду позовної заяви з додатками, оформленої згідно з вимогами ст.ст.105-106 КАС України, з їх копіями відповідно до кількості учасників спору.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
4. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана у Київський апеляційний адміністративний суд через суд першої інстанції у 5 денний строк з дня її отримання. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
5. Копію ухвали направити позивачу.
Суддя А.М. Бабич