Справа № 750/4496/15-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/795/729/2015
Категорія - ч. 1 ст. 187 КК України Доповідач ОСОБА_2
30 вересня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5 .
З участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6
потерпілої - ОСОБА_7 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8
обвинуваченого - ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, внесеного 14 жовтня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014270010005612, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 6 липня 2015 року щодо
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мньов Чернігівського району, Чернігівської області, українця, громадянина України, з загальною середньою освітою, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, працюючого водієм-навантажувачем у ТОВ «Політара», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого згідно ст. 89 КК України,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,
Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 6 липня 2015 року ОСОБА_9 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки..
Цивільний позов ОСОБА_7 задоволено та стягнуто з ОСОБА_9 на її користь 15 810 грн. 12 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 100 000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 5 000 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу.
Питання речових доказів вирішене у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
В поданій апеляційній скарзі, обвинувачений ОСОБА_9 , не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію своїх дій, просить змінити вирок суду щодо нього призначивши покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України та частково задовольнити цивільний позов потерпілої, зменшивши розміри моральної та матеріальної шкоди в зв'язку з необґрунтованим розміром останніх. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що з врахуванням характеру його дій, пояснень причин вчинення кримінального правопорушення, вчинення ним перший раз злочину, визнання вини, щирого каяття та активного сприяння у розкритті злочину, перебування на утриманні малолітньої дитини, позитивних характеристик, вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, що дасть змогу відшкодовувати потерпілій завдану шкоду. Крім того, вважає, що судом першої інстанції прийняте необґрунтоване рішення при відшкодування матеріальної та моральної шкоди, розмір яких є явно несправедливим.
Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_9 , 14 жовтня 2014 року, близько 16.00 год., знаходячись неподалік від лікеро-горілчаного заводу, що розташований за адресою: м. Чернігів, вул.. Котляревського, 38, з метою заволодіння чужим майном, діючи умисно, здійснив напад на ОСОБА_7 , який виразився у нанесенні двох ударів дерев'яною палицею по голові, від чого потерпіла впала, чим відповідно до висновку експерта № 103 від 12 лютого 2015 року, спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, забійної рани лівої скроневої ділянки голови, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, та саден обох колінних суглобів, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я, після чого відкрито заволодів підвісом із золота 585 проби вагою 2,14 г вартістю 627,47 грн., ланцюжком із золота 585 проби вагою 6 г вартістю 1759, 26 грн., мобільним телефоном «Nokia 101» ІМЕІ1 № НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 вартістю 329 грн., гаманцем вартістю 400 грн., в якому знаходилися грошові кошти у сумі 157 грн., чим спричинив ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 3272,73 грн.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_9 , який просив задовольнити його апеляційну скаргу, потерпілу ОСОБА_7 та її представника ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та вважали вирок суду законним та обгрунтованим, думку прокурора щодо необхідності залишення вироку без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.
У відповідності з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим та грунтуватись на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Ці роз'яснення суду та пояснення учасників судового розгляду мають бути відображені в усіх засобах фіксування кримінального провадження.
Згідно журналу судового засідання та звукозапису судового розгляду, 6 липня 2015 року ОСОБА_9 визнав пред'явлене йому органами досудового розслідування обвинувачення за ч. 1 ст. 187 КК України та цивільний позов ОСОБА_7 в повному обсязі. Суд, отримавши згоду учасників судового розгляду на розгляд справи у скороченому порядку без з'ясування фактичних обставин справи та дослідження доказів щодо вказаних обставин, переконався в добровільності позиції обвинуваченого з цього приводу та роз'яснив йому наслідки такого розгляду справи, зокрема те, що він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
На думку колегії суддів, обов'язкові умови розгляду кримінального провадження, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, судом першої інстанції дотримано в повному обсязі.
Враховуючи, що згідно до положень ч.2 ст. 394 КПК України судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги обвинуваченого в частині необґрунтованості цивільного позову потерпілої не підлягають перевірці в ході апеляційного перегляду вироку суду першої інстанції.
За правильно встановлених у справі фактичних обставин, дії обвинуваченого ОСОБА_9 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу.
При призначенні покарання ОСОБА_9 місцевий суд достатньо виконав вимоги ст.ст. 50, 65 КК України, врахувавши характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення, при яких було його вчинено, думку потерпілої, характер дій обвинуваченого, особу винного: його вік; сімейний стан; стан його здоров'я, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, за відсутності обставин, що його обтяжують і обґрунтовано призначив обвинуваченому наближене до мінімального покарання, передбачене санкцією ч.1 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі, прийшовши до вірного висновку, що таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_9 та попередження вчинення ним нових злочинів.
З огляду на вище викладене, колегія суддів не знаходить підстав для зміни вироку у зв'язку з суворістю призначеного покарання, як на те вказує обвинувачений в своїй апеляційній скарзі, оскільки обставини, на які він посилається як на такі, що пом'якшують його покарання, місцевим судом враховані і підстав для пом'якшення призначеного обвинуваченому ОСОБА_9 покарання, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, не вбачає.
Вирок суду є законний, обґрунтований і справедливий, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.
Істотних порушень норм кримінального процесуального закону під час провадження досудового розслідування по даному кримінальному провадженню та його розгляді в суді, які були б підставою для скасування постановленого щодо обвинуваченого судового рішення, не встановлено.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 408, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_9 - залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 6 липня 2015 року щодо ОСОБА_9 - без змін.
Згідно ч.4 ст.532 КПК України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.426 КПК України протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4