Справа № 747/468/15-к
Провадження № 1-кп/747/43/15
06.10.2015 року смт. Талалаївка
Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївка кримінальне провадження № 12014270260000166 від 10 серпня 2014 року по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, -
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, -
10 серпня 2014 року близько 04-ї год. ОСОБА_5 , керуючи технічно несправним мотоциклом «Минск» д.н.з. НОМЕР_1 та перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, разом з пасажиркою ОСОБА_4 рухався по вул. Щорса в смт. Талалаївка в напрямку с. Сильченкове. Проїжджаючи через греблю ставу «Урочище Парк», не вибравши безпечної швидкості, ОСОБА_5 не справився з керуванням, виїхав на праве узбіччя дороги за напрямком руху та здійснив зіткнення з металевим стовпчиком, що був на узбіччі. В результаті ДТП пасажирка мотоцикла ОСОБА_4 отримала поєднану травму кінцівок у вигляді закритих переломів тіла лівої плечової кістки, лівої ключиці та рани в ділянці правого колінного суглобу, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 189 від 03.06.2015 року відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Згідно висновку експерта № 30 від 16.02.2015 року мотоцикл «Минск» д.н.з. НОМЕР_1 має несправності рульового керування у вигляді незафіксованих кронштейнів кріплення рульової труби до верхньої траверси, що обумовило люфт руля і рульове керування знаходилось в частково відмовному стані. Також в мотоциклі «Минск» д.н.з. НОМЕР_1 виявлено несправність гальм переднього колеса.
Згідно висновку експерта № 179 від 20.04.2015 року дії водія ОСОБА_5 не відповідають вимогам пунктів 1.10, 10.1, 12.1, 12.2 Правил дорожнього руху. Дані порушення знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку із настанням ДТП.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєному визнав в повному обсязі та суду показав, що 10 серпня 2014 року він перебував у смт. Талалаївка в кафе «Міленіум», вживав там спиртні напої. Тоді до нього підійшла ОСОБА_4 , яка також там перебувала, попросила підвезти її в с. Сильченкове додому. Вони їхали по вул. Щорса в бік с. Сильченкове. Коли під'їхали до спуску, то назустріч їхав автомобіль і засліпив його фарами, він не втримав керування та з'їхав вправо та зіткнувся із дорожнім стовпчиком, упав вниз до ставка, втратив свідомість. Коли прийшов до тями, побачив зверху потерпілу, попросив, щоб допомогла йому вилізти нагору та викликала швидку допомогу. Про те, що в нього несправний мотоцикл, він не знав. Коли сідав за кермо в стані алкогольного сп'яніння, то цього факту не усвідомлював. В скоєному щиро розкаюється, можливості відшкодувати потерпілій спричинену шкоду добровільно за цей рік у нього не було, так як він не працює, на його утриманні ще є неповнолітня дитина, крім того, він також отримав тілесні ушкодження. Цивільний позов прокурора та потерпілої про стягнення матеріальної шкоди визнає, позов про стягнення моральної шкоди визнає частково.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 суду показала, що 10 серпня 2014 року вона разом з друзями відпочивала в смт. Талалаївка в кафе «Міленіум», там також був і ОСОБА_5 . Коли вона зібралась додому, то попросила ОСОБА_5 , щоб він її підвіз додому у с. Сильченкове. Вони їхали по вул. Щорса і коли спускались вниз по дорозі до ставка, то обвинувачений прибавив швидкості та не справився з керуванням і з'їхав вправо на дорожні стовпчики. Ніякої машини назустріч вона не бачила. Від удару потерпіла впала і втратила свідомість. Коли прийшла до тями, то побачила, що вона лежала на обочині дороги, біля себе побачила свою сумку, зателефонувала брату та на швидку допомогу. ОСОБА_5 був внизу біля ставка, попросив її допомогти, але вона не змогла піднятись. Заявлений нею позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної та моральної шкоди підтримує в повному обсязі та просить задовольнити, так як в результаті злочинних дій ОСОБА_5 вона отримала травми, лікувалась в обласній лікарні, витратила кошти на лікування, ще потребує подальшого лікування, також понесла і моральну шкоду в зв'язку із ушкодженням здоров'я. На даний час вона не може знайти роботу із-за отриманих травм, тому не може забезпечити себе самим необхідним. Із-за цього перебуває в пригніченому стані, що призводить до розладів нормальних стосунків із оточуючими та рідними.
Обвинувачений ОСОБА_5 свою винність у вчиненому діянні визнав повністю і суду дав показання, що вчинив злочин саме при викладених обставинах, тому на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд, при визначенні обсягу доказів, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого у його вчиненні, а обмежився допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням характеризуючих матеріалів на обвинуваченого, долучених прокурором в судовому засіданні до матеріалів кримінального провадження за згодою обвинуваченого, та у відповідності до ст. 88 КПК України визнаних допустимими за погодженням сторін.
Суд встановив, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин і у суду немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції. Обвинуваченому роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями ОСОБА_5 , як особа, що керувала транспортним засобом - мотоциклом «Минск» д.н.з. НОМЕР_1 - порушив правила безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження, та вважає доведеною вину обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Призначаючи покарання суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів і те, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Згідно ст. 12 КК України злочин, за яким кваліфіковано дії обвинуваченого, відноситься до злочину середньої тяжкості.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням викладеного, наявності пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, особи обвинуваченого, суд приходить до висновку про призначення покарання в межах санкції статті обвинувачення, та вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та приходить до висновку про звільнення обвинуваченого від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку, що дасть можливість йому оцінити свої дії та стати на шлях виправлення і яке, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. Запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку в законну силу не обирати, поскільки він має постійне місце проживання, тому має можливість дотримуватись процесуальної поведінки засудженого.
По справі прокурором заявлено цивільний позов про стягнення коштів, затрачених закладом охорони здоров'я на лікування потерпілої від злочину в інтересах в інтересах КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня» в сумі 7014 грн. 91 коп.
Вирішуючи даний цивільний позов, суд виходить з наступного.
Матеріально-правовою базою при вирішенні в кримінальному провадженні позовів про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, є норми цивільного законодавства, що передбачає ст. 128 КПК України. Згідно ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Поскільки в судовому засіданні знайшло своє підтвердження вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, тому цивільний позов прокурора в інтересах КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня» в сумі 7014 грн. 91 коп. підлягає до задоволення в повному обсязі.
Крім цього, потерпілою ОСОБА_4 по справі заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 матеріальної шкоди в сумі 10 678 грн. 03 коп. та 10 000 грн. моральної шкоди, спричиненої злочином.
Вирішуючи цивільний позов потерпілої про стягнення матеріальної шкоди в сумі 10 678 грн. 03 коп., суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Також відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода підлягає відшкодуванню в повному об'ємі особою, що її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина даної особи.
Згідно долучених до матеріалів справи копій фіскальних чеків за період лікування потерпілою ОСОБА_4 потрачено 10 678 грн. 03 коп. Дані витрати суд визнає такими, що перебувають у причинному зв'язку із ДТП і мають відношення до спричиненої обвинуваченим - цивільним відповідачем - ОСОБА_5 - шкоди. Таким чином, суд приходить до висновку про те, що стягненню з цивільного відповідача - обвинуваченого ОСОБА_5 - на користь позивача - потерпілої ОСОБА_4 - підлягає сума матеріальної шкоди, спричиненої злочином у розмірі 10 678 грн. 03 коп.
Вирішуючи питання щодо вимог потерпілої про стягнення з відповідача - обвинуваченого ОСОБА_5 - моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Згідно норм чинного цивільного законодавства України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року із послідуючими змінами, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного життя. Суд при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди повинен врахувати стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи.
Як убачається з доводів потерпілої, їй була заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях від фізичного болю у зв'язку із ушкодженням здоров'я, душевними стражданнями, пов'язаними з тим, що потерпіла після ДТП не може знайти роботу, щоб отримувати кошти та забезпечувати себе самим необхідним, ще потребує додаткового лікування, та оцінена позивачем у 10 000 грн. Оскільки вина обвинуваченого ОСОБА_5 у спричиненні шкоди потерпілій є доведеною, тому позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, яка передбачена ст. 23 ЦК України, підлягають задоволенню.
Суд приходить до переконання, що подія, яка спричинила позивачу моральну шкоду, заподіяла моральні страждання та переживання, сталася з вини обвинуваченого ОСОБА_5 . При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує глибину фізичних та душевних страждань позивача, конкретну ситуацію, що склалась, а саме те, що в результаті отримання тілесних ушкоджень в ДТП позивач на даний час не може знайти собі роботу, щоб заробляти кошти і забезпечувати себе самим необхідним, тобто порушився її нормальний ритм життя. Розглядаючи справу в рамках обґрунтування моральної шкоди, виходячи з того, що позивачка зазнала фізичного болю та душевних страждань внаслідок ушкодження здоров'я, застосовуючи принцип розумності та справедливості, суд визнає, що заявлена до стягнення сума моральної шкоди є такою, що відповідає моральним стражданням і переживанням потерпілої, і яка на думку суду буде достатньою для відшкодування моральної шкоди, яку позивачка отримала внаслідок злочину, вчиненого відповідачем - обвинуваченим ОСОБА_5 .
Крім того, в ході досудового розслідування було проведено експертизу технічного стану транспортного засобу та експертизу обставин і механізму ДТП. Згідно довідок НДЕКЦ УМВС України в Чернігівській області загальна вартість проведення даних експертиз складає 687 грн. 77 коп. Тобто витрати на залучення експерта на проведення експертизи під час досудового розслідування, що є документально підтвердженими процесуальними витратами по справі, пов'язаними із залученням експерта, складають 687 грн. 77 коп. Положенням чинного КПК України, зокрема ч.2 ст. 124 цього Кодексу, покладено на суд обов'язок у разі ухвалення обвинувального вироку стягнення з обвинуваченого на користь держави документально підтверджених витрат на залучення експерта. Тому у відповідності із ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати по справі в сумі 687 грн. 77 коп. підлягають стягненню із обвинуваченого на користь держави.
Запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку в законну силу не обирати, долю речового доказу вирішити у відповідності зі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання за даною статтею у вигляді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього, відповідно до ст. 76 КК України, обов'язки, а саме:
- не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання ;
- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції;
Стягнути із ОСОБА_5 на користь комунального лікувального - профілактичного закладу «Чернігівська обласна лікарня» - 7014 (сім тисяч чотирнадцять) грн. 91 коп. у рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, в сумі 687 (шістсот вісімдесят сім) грн. 78 коп.
Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 10 678 (десять тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 03 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 (десять тисяч) грн. у відшкодування моральної шкоди.
Речовий доказ по справі - мотоцикл «Минск» д.н.з. НОМЕР_1 - повернути ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Чернігівської області через Талалаївський районний суд протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1