25.12.2014
Справа № 744/1359/14
Провадження № 4-с/744/4/2014
25 грудня 2014 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Поповича В.В.
при секретарі Шаповал Ю.В.
за участю:
стягувача (заявника) ОСОБА_1
заінтересованої особи, рішення якої оскаржується, старшого державного виконавця Міца Р.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області справу за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Семенівського районного управління юстиції Чернігівської області ОСОБА_2 відносно складених ним постанов про повернення виконавчих документів стягувачеві,-
Заявник звернувся до суду зі скаргою про визнання постанов про повернення виконавчих документів від 29 жовтня 2014 року незаконними та їх скасування по виконавчим провадженням за № №№ 44368849, 44369818, 44369484.
В обґрунтування своїх вимог заявник у скарзі навів слідуючі мотиви. На підставі рішень Семенівського районного суду Чернігівської області від 25 грудня 2013 року, 27 березня 2014 року та 17 червня 2014 року йому були видані виконавчі листи, які ним направлені до Відділу державної виконавчої служби Семенівського районного управління юстиції Чернігівської області для виконання.
13 листопада 2014 року заявник отримав постанови про повернення виконавчих документів та самі виконавчі листи.
Рішення про повернення виконавчих документів були прийняті державним виконавцем на підставі п. 2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», і мотивувались тим, що майна, яке належить боржнику і на яке можна звернути стягнення не виявлено.
Заявник зазначає у скарзі, що постанови про повернення виконавчих документів стягувачеві є незаконними і підлягають скасуванню.
У скарзі заявник вказує на вимоги статтей 383 ч.2, 384 ЦПК України статті 1, 6, ч.1 ст.12, п.2 ч.1 ст.47, ч.4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Заявник у скарзі вказав, що порушення його прав полягає в тому, що він не був повідомлений про вчинення такої процесуальної дії, як опис майна боржника і відповідно не приймав участі, хоча мав бажання. Крім того, як вказує заявник державний виконавець позбавив його права надати пояснення, висловити свої доводи та міркування з приводу того, що у боржника ОСОБА_3 є майно на яке можна накласти арешт, але остання майно приховує та не вказує своє дійсне місце проживання. Як зазначає у скарзі заявник боржник має інший дохід у виді винагороди за працю, яку здійснює за межами України, де тривалий час проживає.
У судовому засіданні заявник повністю підтримав вимоги скарги та показав, що державний виконавець поспішно та неправомірно виніс постанови про повернення виконавчих документів та їх повернув, при цьому не врахував, що боржник працює за межами України, має інші доходи та інше майно за місцем тимчасового проживання. Державний виконавець на його думку повинен був винести питання про вимогу заборони на виїзд ОСОБА_3 за кордон України. Вирішуючи питання про опис майна за місцем проживання боржника, зобов'язаний був запросити його для участі та виконати інші дії.
ОСОБА_3 знаходилась чи знаходиться у шлюбі, тому він може припустити, що її майно може знаходитись за місцем проживання чоловіка. Державний виконавець не приймав ніяких дій щодо виявлення майна боржника, протягом півтора місяця з дня отримання повідомлення, про те що боржник не проживає за вказаною адресою, лише після цього пішов описувати майно. Державним виконавцем не виконані всі необхідні дії.
Заінтересована особа, рішення якої оскаржується - старший державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Семенівського районного управління юстиції Чернігівської області ОСОБА_2, вимоги скарги не визнав та показав, що він дійсно проводив опис майна боржника ОСОБА_3 за місцем її проживання, але таке майно було відсутнє. Про виконання цієї дії стягувач не був повідомлений. Боржник до Відділу державної виконавчої служби не викликався. Ним були прийняті всі можливі заходи щодо виконання зобов'язань по виконавчих документах. З поданням до суду про заборону виїзду відносно боржника не звертався у зв»язку з тим, що не вважав на той час за необхідне.
У нього відсутня будь-яка інформація чи знаходиться ОСОБА_3 у шлюбі, і де проживає її чоловік не відомо. У нього велика кількість учасників виконавчих проваджень - боржників та стягувачів, тому він не має можливості викликати до державної виконавчої служби, або повідомляти їх про дії.
Заінтересована особа ОСОБА_3 у судове засідання не з»явилась, звернулась до суду з заявою про розгляд справи без її участі та надала суду письмові пояснення, відповідно до змісту яких вказала наступне.
Вважає, що постанови про повернення виконавчих листів стягувачеві винесені відповідно до Закону України « Про виконавче провадження» пункту 2 ч.1 ст.47, так як у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем заходів щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.
Як зазначає заінтересована особа, відсутність стягувача при здійсненні опису майна боржника не може бути підставою для скасування постанов, законом не встановлено обов»язкової присутності стягувача при здійсненні виконавчої дії, опису майна боржника. Заявник не наводить доказів наявності майна, не вказує де це майно знаходиться.
Відповідно до ч.7 ст.12 Закону України «Про виконаче провадження» особи , які беруть участь у виконавчому провадженні зобов»язані сумлінно користуватись усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Заявник міг подати до Державної виконавчої служби заяву чи клопотання у якій вказати, майно та його місцезнаходження, але заявник цього не зробив. У заяві заявник не вказує конкретно якою частиною чи пунктом статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» не відповідають вимогам дії державного виконавця. Заінтересована особа у письмових поясненнях просить відмовити у задоволенні скарги.
Суд, заслухавши заявника, заінтересовану особу, дії якої оскаржуються та вивчивши матеріали виконавчих провадженнь, матеріали справи, вважає за необхідне скаргу задовільнити повністю з огляду на таке.
Обставини викладені заявником у скарзі знайшли підтвердження у судовому засіданні.
Суд дійшов висновку, що дії державного виконавця з приводу винесення постанов про повернення виконавчих документів та їх повернення є неправомірними, а винесені відповідно ним постанови є не законними, які підлягають скасуванню.
Досліджуючи матеріали виконавчих проваджень, суд переконався у тому, що державним виконавцем не виконані у повному обсязі дії щодо виконання виконавчих документів і передчасно повернені ці документи стягувачеві, що свідчить про бездіяльність державного виконавця.
Відповідно до вимог пункту 23 Постанови від 07 лютого 2014 року за № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» при виконанні судових рішень про стягнення грошових коштів державний виконавець на підставі статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» у першу чергу звертає стягнення на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, і лише за відсутності у боржника коштів і цінностей - на належне йому інше майно, за винятком того, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Зазначені заходи державний виконавець не виконав.
Відповідно до вимог статті 377-1 ЦПК України, пункту 18 частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не звертався до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Стягувач не був повідомлений про опис майна за місцем проживання і не мав можливості взяти участь у цій дії. Державний виконавець діяв всупереч вимогам ч.1 ст.12 Закону України « Про виконавче провадження».
Прямо про обов»язок залучення до участі сторони виконавчого провадження при здійсненні виконавчих дій у Законі не вказано, але відповідно до змісту ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» сторона, на рівні з іншими правами, має право брати участь у провадженні виконавчих дій тому суд дійшов висновку, якби заявник був повідомлений про здійснення виконавчої дії - опису майна боржника на яке можна накласти арешт за місцем проживання то його право не було б порушено.
В ході розгляду скарги встановлено, що доводи заявника (стягувача), наведені у скарзі, підтверджуються сукупністю даних: копії постанови про повернення виконавчих документів стягувачеві супровідним листом у виконавчому провадженні №№ 44368849, 44369818, 44369484 (а.с.3-8); даними акту про неможливість стягнення, згідно яких державним виконавцем вказана причина неможливості стягнення, і боржник проживає з батьками, майна яке належало йому не виявлено.
Державний виконавець зобов»язаний вживати передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчинити виконавчі дії, як зазначено у частині першій статті 11 зазначеного Закону, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, забов»язані сумлінно користуватись усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконачих дій, як зазначено у частині сьомій статті 12 Закону.
Державним виконавцем не виконано своїх зобов»язань у повному обсязі у цьому і полягає його бездіяльність. Виходячи зі змісту статті 387 ЦПК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість скарги і визнає оскаржуванні рішення незаконними, дії неправомірними та вважає за необхідне зобов»язати державного виконавця задовільнити вимогу заявника та здійснити певні виконачі дії: звернутись до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, згідно зі статтею 377-1 ЦПК України та пунктом 18 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», звернути стягнення на кошти боржника в гривнах та іноземній валюті, іншій цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, якщо таке є у боржника, як зазначено у ст..52 Закону України « Про виконавче провадження».
На підставі викладеного, керуючись ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 383, 384, 385, 386, 387 Цивільного процесуального кодексу України, постановою № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивильних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року, суд,-
Скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Семенівського районного управління юстиції Чернігівської області ОСОБА_2 відносно складених ним постанов про повернення виконавчих документів стягувачеві - задовольнити повністю.
Визнати дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Семенівського районного управління юстиції Чернігівської області ОСОБА_2 з приводу винесення постанов про повернення виконавчих документів стягувачеві неправомірними.
Визнати незаконною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29 жовтня 2014 року, яка була винесена старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Семенівського районного управління юстиції Чернігівської області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 44368849.
Визнати незаконною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29 жовтня 2014 року, яка була винесена старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Семенівського районного управління юстиції Чернігівської області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 44369818.
Визнати незаконною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29 жовтня 2014 року, яка була винесена старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Семенівського районного управління юстиції Чернігівської області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 44369484.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області через Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. При постановленні ухвали без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: В.В.Попович