Справа № 2-а-2058/11
Головуючий у 1-й інстанції: Слюсарчук Н.Ф.
Суддя-доповідач:ОСОБА_1
іменем України
"07" листопада 2011 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючого судді Малахової Н.М.
суддів: Котік Т.С.
ОСОБА_2,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира Житомирської області на постанову Богунського районного суду міста Житомира від "21" червня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов"язання вчинити дії ,
Постановою Богунського районного суду міста Житомира суду від 21 червня 2011 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира Житомирської області щодо виплати ОСОБА_3 з 01.12.2010 року по 18.06.2011 року щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірах менших, ніж визначено ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Зобов"язано відповідача здійснити перерахунок і виплату надбавки до пенсії ОСОБА_3 з 31 листопада 2010 року по 18 червня 2011 року відповідно до вимог ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, з урахуванням проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира суду від 18 липня 2011 року внесено виправлення до вищевказаної постанови суду, зокрема, зобов"язано відповідача здійснити перерахунок і виплату надбавки до пенсії ОСОБА_3 з 01 грудня 2010 року по 18 червня 2011 року.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову. Зазначає, що судом помилково застосовані приписи ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не враховано, що фінансування забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Вказує, що застосування положень постанови Кабінету Міністрів України №530 щодо визначення розмірів підвищення як дитині війни відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, суд повинен був застосувати місячний строк звернення до суду.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус дитини війни. Таким чином, ОСОБА_3 є особою, яка належить до соціальної категорії громадян "діти війни" в розумінні ст.1 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені вищезазначеним Законом України.
Згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" особам, що належать до соціальної категорії громадян "діти війни", відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України "Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.197,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду міста Житомира від "21" червня 2011 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.М. Малахова
судді: Т.С. Котік
ОСОБА_2
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10000
3- відповідачу ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира Житомирської області вул. Перемоги,55,м. Житомир,10003