10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.
Суддя-доповідач:ОСОБА_1
іменем України
"16" вересня 2015 р. Справа № 806/3241/15
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Хаюка С.М.
суддів: Бондарчука І.Ф.
ОСОБА_2,
при секретарі Лялевич С.С. ,
за участю позивача, представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від "17" серпня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання причини звільнення незаконною, поновлення на роботі, стягнення коштів ,
ОСОБА_3 звернуся до суду із зазначеним адміністративним позовом. На обґрунтування позовних вимог зазначив, що з невідомих причин його 08 травня 2015 року було звільнено з органів внутрішніх справ за п."є" ст.64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись з даною ухвалою ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.
Позивач підтримав апеляційну скаргу.
Представник відповідача апеляційну скаргу не визнав.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 8 травня 2015 року ОСОБА_3 було звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил та видано в цей же день витяг з наказу №122о/с від 8.05.2015 року про його звільнення , трудову книжку та військовий квиток, що не заперечується позивачем.
Листом від 22.05.2015 року №11-2/М-86 бу3ло надано відповідь ОСОБА_3 на його заяву від 13.05.2015 року щодо можливості ознайомитись з матеріалами службового розслідування(а.с.21).
У липні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовною заявою про визнання причин звільнення незаконним поновлення на роботі, яка ухвалою судді від 17 липня 2015 року була залишена буз руху та надано строк для усунення недоліків до 20.07.2015 року.
Ухвалою судді від 3.08.2015 року позовну заяву ОСОБА_3 повернуто позивача у зв'язку з не усуненням недоліків визначених ухвалою від 17.07.2015 року.
12.08.2015 року ОСОБА_3 рекомендованою поштовою кореспонденцією надіслав на адресу Житомирського окружного адміністративного суду (а.с.4-7,16-21) позовну заяву про визнання причин звільнення незаконним поновлення на роботі , яка зареєстрована судом 14.08.2015 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_3 пропущено місячний строк звернення до суду, враховуючи наступне.
Частиною 1 статті 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.3 ст.99 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
ОСОБА_3 в позові оскаржує дії відповідача щодо його звільнення від 08.05.2015 року.
З адміністративним позовом до суду він звернувся 14 серпня 2015 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 99 КАС строку.
На обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач послався на те, що він не був ознайомлений з висновками службової перевірки, на підставі якої його було звільнено, і до цього часу йому не роз'яснено за що саме він звільнений з ОВС України.
В той же час колегія суддів зазначає, що з дня видачі ОСОБА_3 витягу з наказу про звільнення та трудової книжки 8.05.2015 року до дня його першого звернення до суду першої інстанції - липень 2015 року, пройшло більше місяця коли він мав право звернутись за захистом порушеного права і будь-яких поважних причин пропуску місячного строку звернення до суду він не надав.
Крім того , ухвала про залишення позовної заяви без руху від 17.07.2015 року та ухвала про повернення позовної заяви від 3.08.2015 року ним також оскаржені не були.
Приписами ст.100 КАС України визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позивачем ані суду першої інстанції, ані апеляційному адміністративному суду не надано належних, допустимих та обґрунтованих доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку на звернення до суду захистом своїх прав.
Вказані у заяві позивача обставини не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення до суду. Такими могли бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо відсутності поважних причин пропуску строку звернення до суду, а тому ухвала Житомирського окружного адміністративного суду є законною, підстав для її скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції порушено права позивача, не дають підстав для висновків, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, оскільки останні гарантують право позивача на звернення до суду за захистом порушеного права та право на справедливий суд, проте в межах строків, передбачених КАС України. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених законом не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від "17" серпня 2015 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя С.М.Хаюк
судді: І.Ф.Бондарчук
ОСОБА_2
Повний текст cудового рішення виготовлено "21" вересня 2015 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10009
3- відповідачу/відповідачам: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області Старий бульвар, 5/37,м.Житомир,10008
4-третій особі: - ,