10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Шимонович Р.М.
Суддя-доповідач:ОСОБА_1
іменем України
"14" вересня 2015 р. Справа № 806/1218/15
ОСОБА_2 апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Франовської К.С.
суддів: Бондарчука І.Ф.
ОСОБА_3,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" червня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" до ОСОБА_2 митниці ДФС про скасування картки відмови та визнання протиправним і скасування рішення ,
В березні 2015 року ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 митниці ДФС, в якому просило:
- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення ОСОБА_2 митниці ДФС від 23.01.2015 № 101060000/2015/00009;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості ОСОБА_2 митниці ДФС від 23.01.2015 № 101060000/2015/300006/1.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" на користь Державного бюджету України 1644,30 грн. судового збору (р/р 31213206784002, отримувач коштів - УДКСУ у м. Житомирі, банк отримувача ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, код класифікації доходів бюджету 22030001).
Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив позивач, який покликаючись на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом неповно з'ясовано обставини справи; мають місце невідповідність висновків суду фактичним обставинам, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову Житомирського окружного адміністративного суду скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому на підставі пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 14.01.2014 ТОВ "Грайф Флексіблс Україна", Україна, (Покупець), та фірмою "Greif Flexibles Romania S.R.L.", Румунія, (Продавець), укладено контракт № 03/01/14-G/RO.
Пунктом 1.1 цього контракту визначено, що його предметом є продаж Продавцем Покупцю поліпропіленової продукції.
Поставка товару, за умовами контракту, повинна виконуватись партіями. Кількість, асортимент і строки поставки кожної партії товару вказується в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною даного контракту (п. 1.2 контракту № 03/01/14-G/RO від 14.01.2014).
На виконання вимог контракту, між ТОВ "Грайф Флексіблс Україна", Україна, (Покупець), і фірмою "Greif Flexibles Romania S.R.L.", Румунія, (Продавець), підписано додаткову угоду до контракту № 03/01/14-G/RO від 14.01.2014, зокрема за №15 від 15.01.2015. За умовами цієї угоди Продавець повинен продати, а Покупець прийняти і оплатити наступний товар: поліетилен в гранулах LDPE B20/0.3/GR POLIETILENA-LDPE B 20/0.3.
З метою розмитнення поставленого позивачу фірмою "Greif Flexibles Romania S.R.L.", Румунія, товару 23.01.2015 подано до митного органу митну декларацію № 101060000/2015/000788 на митне оформлення товару "полімери етилену в первинних формах. Поліетилен низької щільності, етилен, гомо полімер без стабілізації в гранулах марки LDPE B20/0.3, щільність складає 0, 918-0,924 г/см куб. при температурі 23С. Без пластифікаторів та добавок в кількості - 22000 кг. Використовується для виготовлення плівки для вкладників у біг - бегах методом екструзії. Торгівельна марка: Rompetrol. Виробник: Rompetrol Refinare S.A.", контракт 03/01/14-G/RO від 14.01.2014, додаткову угоду №15 від 15.01.2015 до вказаного контракту; інвойс № 38 від 19.01.2015; міжнародну автомобільну накладну (CMR) А№0001504 від 19.01.2015; експортну МД від 20.01.2015; резервна позиція № 915 від 26.07.2001; договір про перевезення № 1 від 16.01.2015; документ, що підтверджує перевезення товару б/н від 21.01.2015; декларацію про походження товару № 38 від 19.01.2015; паспорт продукту від 07.01.2015; сертифікат якості від 19.01.2015; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2730 від 19.01.2015; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампа) № 2730 від 19.01.2015; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) № 2730 від 19.01.2015.
Визначення митної вартості товару декларант здійснив за основним методом - за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються; вона становила - 1,2553 доларів США/кг (або 1,0830 евро/кг).
За результатами здійснення аналізу супровідних документів, поданих разом з вказаною митною декларацією, митним органом повідомлено декларанта, що оскільки документи, зазначені у частині 2 ст. 53 МКУ, подані для митного оформлення, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у поданих документах наявні розбіжності, а також подані документи дають обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем та покупцем міг вплинути на заявлену декларантом митну вартість, то для підтвердження митної вартості, згідно ч. 3 ст. 53 МК України, необхідно подати додаткові документи. Декларанту було запропоновано надати: виписку з бухгалтерської документації; прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні - експортерів товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
У зв'язку із ненаданням позивачем на такі пропозиції зазначених додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів під час їх митного оформлення, митним постом "Житомир-центральний" ОСОБА_2 митниці Міндоходів було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів та оформлено картку відмови від 23.01.2015 № 101060000/2015/00009.
Митна декларація не була оформлена, оскільки декларантом заявлена митна вартість товарів, не підтверджена документально; на письмову вимогу митного органу не надано додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість, чим порушено вимоги статей 52, 53 Митного кодексу України.
Також підставою для відмови було рішення про коригування митної вартості товарів від 23.01.2015 № 101060000/2015/300006/1, яким скориговано ціну товару в сторону її завищення з 1,2553 доларів США/кг (або 1,0830 евро/кг) на 1,47 доларів США/кг (або 1,2682 евро/кг).
У вказаному рішенні відповідач зазначив, що митна вартість товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), оскільки документи, зазначені у частині другій ст. 53 МК України, подані для митного оформлення, містять розбіжності: в інвойсі №38 від 19.01.2015 зазначено банк "BRD NEGRESTI OAS", а в контракті № 03/01/14-G/RО від 14.01.2014 в п. 11 зазначений банк "BRD-GROUP SOCIETE GEENERALE SA". У зв'язку з наявною у митного органу інформацією з офіційного сайту "greif.com" продавець та покупець є учасниками однієї промислової групи "Greif", про що не зазначено у декларації митної вартості, та пов'язані бізнесом між собою, що могло вплинути на ціну товару, що імпортується. За інформацією, яка наявна у митного органу, вартість схожих товарів є вищою в порівнянні з митною вартістю оцінюваних товарів.
Проведено процедуру консультацій між митним органом та декларантом й доповнено наявні розбіжності з метою обґрунтованого вибору другорядних методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог ст. ст. 59 - 64 МК України.
За результатами проведеної консультації встановлено, що методи 2а та 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в та 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях: на основі МД №100270003/2014/286615 від 25.12.2014, з урахуванням коригувань на обсяг партії товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо, що відповідає принципам і критеріям, визначеним Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Джерело інформації: інформація цінової бази ЄАІС ДМСУ щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, Митний кодекс України.
Не погодившись з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару в сторону її завищення, декларант подав нову митну декларацію (МД-2) про митне оформлення вказаного товару у режимі "під гарантійне зобов'язання", відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, в якій декларантом задекларовано ці ж товари за митною вартістю, що визначена контролюючим органом. Також позивачем було сплачено всі митні платежі згідно з митною вартістю цих товарів, у зв'язку з цим товар було випущено у вільний обіг.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач належним чином не підтвердив задекларовану ним митну вартість товарів, відповідач обґрунтовано застосував резервний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права.
Спірні правовідносини регулюється Митним кодексом України.
Згідно зі ст. 49 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч. 1 ст. 52 МК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, наведено у статті 53 МК України.
Частиною 2 цієї статті МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Як свідчить декларація митної вартості товарів, позивач вказав на пов'язаність продавця та покупця товарів, водночас заперечив вплив взаємозалежності на ціну товару.
У відповідності до ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
У ст. 57 МК України закріплені правила застосування методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.
Згідно з частиною першою ст.57 МК України, митна вартість визначається за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частинами 2 - 6 ст. 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Згідно з ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
В силу приписів частини 2 наведеної статті МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч. 2 ст. 58 МК України).
Згідно з ч. 12-15 ст. 58 МК України, той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Частиною 16 ст. 58 МК України визначено, що для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Відповідно до ч. 17 вказаної статті МК України, особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Згідно з ч. 4 ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо: a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; c) вони є роботодавцем і працівником; d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; h) вони є членами однієї й тієї самої сім'ї.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підставою, яка унеможливлює визнання митної вартості товарів за ціною договору (контракту), є пов'язаність покупця та продавця, яка вплинула на ціну товару.
Разом з тим, ч. 18 ст. 58 МК України визначено, що при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.
Колегія суддів звертає увагу на те, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (ч. 21 ст. 58 МК України).
Відповідно до ч. 19 ст. 58 МК України, у разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у органу доходів і зборів або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов'язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов'язані між собою.
Оскільки зв'язок продавця та покупця товару у спірному випадку є беззаперечним, а ціна товару, визначена за відомостями контракту, є нижчою, ніж ціна оформлень аналогічного товару, відповідач в межах своїх повноважень витребував додаткової документи на підтвердження заявленої вартості.
Проте, ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" митному органу витребувані документи не надало.
Позивач (декларант) вважає, що сама по собі пов'язаність сторін контракту та наявність у митниці інформації про вищу вартість оформлень аналогічних товарів не можуть бути однозначною підставою для коригування митної вартості.
Погоджуючись з цією думкою, апеляційний суд зазначає, що наведені обставини є підставою для виникнення сумнівів у задекларованій вартості, а не підставами для коригування.
Водночас, колегія суддів наголошує, що відмова від надання декларантом додаткових документів не дозволяє такий сумнів спростувати та наділяє митний орган правом самостійно визначити митну вартість.
Разом з цим, апеляційний суд критично оцінює посилання позивача на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками і наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари було оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю, не можуть бути підставою для такого витребування та відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною контрактів, зважаючи на таке.
Відповідач, як контролюючий орган, має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою має право витребовувати додаткові документи для перевірки правильності визначеної митної вартості товару, що переміщується через митний кордон України.
Орган доходів і зборів може вимагати, а декларант повинен надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару.
Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог органу доходів і зборів щодо підтвердження митної вартості товарів.
Органи доходів і зборів, відповідно до покладених на них завдань, забезпечують контроль за виконанням законодавства України з питань митної справи й справлянням податків і зборів та інших завдань, покладених на митну службу України.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів проводиться контролюючим органом, що здійснює митне оформлення товарів із застосуванням різних форм митного контролю згідно з положеннями Митного кодексу України.
Судом першої інстанції з'ясовано, що під час проведення митного контролю правильності визначення митної вартості було виявлено заниження митної вартості товару відповідно до бази даних цінової інформації ЄАІС ДМСУ, яка містить інформацію про рівень цін на такі товари, митне оформлення яких вже здійснено, що є достатньою підставою для сумніву у правильності заявленої позивачем митної вартості товарів.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що наявність в ЄАІС ДМСУ інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів і розбіжності у поданих декларантом документах, виявлені під час митного контролю, можуть бути підставами для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості.
Фактично позивач належним чином не підтвердив задекларовану ним митну вартість товарів.
З врахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, в даному випадку неможливо було визначити митну вартість товару за ціною договору.
Натомість, була необхідність здійснення її коригування із застосуванням другорядних методів.
Слід зазначити, що графа 33 оспорюваних рішень про коригування митної вартості містить відомості про причини неможливості визначення митної вартості товарів за основним методом та причини незастосування методів визначення митної вартості товарів, передбачених статтями 59, 60, 62, 63 МК України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 МК України).
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку колегії суддів, позивачем не підтверджено належними доказами та аргументованими доводами протиправність оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні; суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для її скасування, а також скасування рішення про коригування заявленої митної вартості .
Відповідач же, як суб'єкт владних повноважень, довів належними та допустимими доказами правомірність оспорюваних рішень.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" червня 2015 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.С. Франовська
судді: І.Ф.Бондарчук
ОСОБА_3
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" вул.Промислова,1/154, а/с 55,м.Житомир,10025
3- відповідачу ОСОБА_2 митниця ДФС вул.Перемоги,25,м.Житомир,10003
- ,