61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua
05 жовтня 2015 року м.Харків Справа № 913/742/15
Провадження №14/913/742/15
За позовом Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерна група «Інтерпласт», м. Луганськ
про стягнення 286 грн. 68 коп.
Суддя Лісовицький Є.А.
При секретарі Дохняк І.В.
У засіданні брали участь:
від позивача: представник не прибув;
від відповідача: представник не прибув.
Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованість за Договором банківського рахунку №19462 від 25.12.2012 з наступними змінами та доповненнями до нього, внесеними Додатковою угодою №1 від 25.12.2012 в розмірі 286 грн. 68 коп., з яких:
- 248 грн. 71 коп. - заборгованість за комісійною винагородою та за послуги з розрахунково-касового обслуговування;
- 37 грн. 97 коп. - пеня.
Сторони у судові засідання 21.09.2015 та 05.10.15 не з'явились, причини неявки суду не повідомили, витребувані судом документи не надали.
Розглянувши матеріали справи, суд, -
Як зазначає позивач, 25 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полімерна група «Інтерпласт» підписано договір банківського рахунку №19462 з наступними змінами та доповненнями до нього, внесеними Додатковою угодою № 1 від 25.12.2012.
Пунктом 1.2. Договору банківського рахунку Сторони погодили, що Банк відкриває відповідачу поточний рахунок № 2600330119462 у національній та в іноземній валюті та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.
Відповідно до п. 2.1.5. Договору банківського рахунку Банк має право отримувати і клієнта комісійну винагороду за надані послуги в розмірах та строки, що визначені Тарифами Банку.
Згідно пункту 5.9. Договору банківського рахунку, за прострочення Клієнтом розрахунків за послуги, що надаються Банком, останній має право стягнути з Клієнта пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такого прострочення.
Додатковою угодою № 1 до Договору банківського рахунку від 25.12.2012 сторони домовились, що Банк бере на себе забезпечення виконання розрахункового обслуговування за допомогою програмно-технічного комплексу електронних платежів «Клієнт-Банк» за відкритим Клієнту поточним рахунком на підставі Договору банківського рахунку №19462 від 25.12.2012.
Позивач вважає, що заборгованість відповідача згідно умов договору складає 248 грн. 71 коп., що підтверджується, на його думку, розрахунком заборгованості.
Нарахована пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди станом на 20.08.2015 складає 37 грн. 97 коп.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача даних сум.
Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов слід залишити без розгляду з наступних підстав.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивач вважає, що заборгованість відповідача згідно умов договору складає 248 грн. 71 коп., що підтверджується, на його думку, розрахунком заборгованості.
До позову наданий розрахунок пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди. У даному розрахунку зазначено 248 грн. 71 коп. як борг, на який нарахована пеня - 37 грн. 97 коп.
Даний документ підтверджує правильність арифметичного розрахунку пені.
Але слід довести правильність нарахування комісійної винагороди та несплати її у встановлені строки - власне довести виникнення боргу.
Суд витребував від позивача такі докази, оскільки у договорі від 25 грудня 2012 року №19462 і у додатковій угоді № 1 від 25.12.2012 зазначається, що конкретний розмір комісійної винагороди встановлюється «тарифами банку», але такі тарифи суду надані не були.
Оскільки перевірити правильність нарахування комісійної винагороди не вбачалось можливим через відсутність розміру винагороди у наданих документах (копії договору і додатковій угоді до нього), суд неодноразово витребував докази позовних вимог, відкладав розгляд справи, визнавав явку представника позивача у судове засідання обов'язковою.
Позивачем законні вимоги суду виконані не були.
У позовній заяві позивач зазначав про передбачену законодавством можливість участі представника в режимі відеоконференції та вказав, що в Публічного акціонерного товариства «ЄВРОГАЗБАНК» існують вагомі та поважні причини відсутності можливості у представника з'явитись до суду. Це обумовлено відсутністю грошових коштів для забезпечення відряджень представників Публічного акціонерного товариства «ЄВРОГАЗБАНК» та їх проживання в інших містах.
Але будь-якого підтвердження своїх слів про відсутність коштів у банку суду не надав і клопотання про здійснення відеоконференції не заявив.
Крім того, слід зазначити, що обладнання для здійснення відеоконференцій господарського суду Луганської області залишилось у м. Луганську та було викрадено. Кошти на придбання нового обладнання та встановлення його у м. Харків суду не виділялись. Відповідно, господарський суд Луганської області не включений Державною судовою адміністрацію України до переліку судів, які мають можливість здійснювати судові засідання в режимі відеоконференцій.
Тому суд дійшов висновку, що позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення, не надання документів перешкоджає вирішенню спору.
За таких підстав позов слід залишити без розгляду.
З урахуванням викладеного, керуючись п.5 ст.81, ст. 86 ГПК України суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерна група «Інтерпласт» про стягнення 286 грн. 68 коп. залишити без розгляду.
Суддя Є.А. Лісовицький