Справа № 504/3388/15-к
1кп/504/320/15
"02" жовтня 2015 р. смт. Комінтернівське
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Комінтернівське кримінальне
провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ширяеве, Одеської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, гранатометника 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини - польова пошта НОМЕР_1 (військова частина НОМЕР_2 ), солдата, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 407 КК України;
З 29.11.2013 року ОСОБА_6 проходить військову службу за контрактом у військовій частині польова пошта НОМЕР_1 (військова частина НОМЕР_2 ), що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , у військовому звані «солдат».
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (військова частина НОМЕР_2 ) від 29.11.2013 року № 276 солдата ОСОБА_6 зараховано до списків особового складу частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду гранатометника 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 (військова частина НОМЕР_2 ).
Згідно положень ч. 1 п. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом вважається день зарахування до списків особового складу військової частини.
Відтак, з 29.11.2013 року, тобто з моменту зарахування ОСОБА_6 до списків особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) він набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Згідно вимог п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
На підставі наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 солдату ОСОБА_6 було надано відпустку з 28.08.2014 року до 03.09.2014 року включно.
Проте, діючи на порушення вищезазначених статутних вимог та зобов'язань, ОСОБА_6 усвідомлюючи характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасового ухилення від виконання обов'язків військової служби, 04.09.2014 року не з'явився вчасно на службу з відпустки до військової частини - НОМЕР_2 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 та незаконно перебував поза розташуванням військової частини НОМЕР_2 до 26.03.2015 року, тобто тривалістю понад місяць.
У період незаконної відсутності на службі солдат ОСОБА_6 проводив час на власний розсуд за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
Обвинувачений ОСОБА_6 допитаний в суді, в інкримінованому йому злочині передбаченого ч. 3 ст.407 КК України, винним себе визнав повністю, розкаявся та пояснив, що дійсно він з 29.11.2013 року він проходить військову службу за контрактом у військовій частині польова пошта НОМЕР_1 (військова частина НОМЕР_2 ), що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , у військовому звані «солдат».
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (військова частина НОМЕР_2 ) від 29.11.2013 року № 276 солдата його зараховано до списків особового складу частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду гранатометника 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 (військова частина НОМЕР_2 ).
З 29.11.2013 року, з моменту зарахування його до списків особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) він набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
На підставі наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 йому було надано відпустку з 28.08.2014 року до 03.09.2014 року включно.
Проте, він усвідомлюючи характер свого діяння, діючи з метою тимчасового ухилення від виконання обов'язків військової служби, 04.09.2014 року не з'явився вчасно на службу з відпустки до військової частини - НОМЕР_2 , та незаконно перебував поза розташуванням військової частини НОМЕР_2 до 26.03.2015 року, а саме тривалістю понад місяць.
У період незаконної відсутності на службі він проводив час на власний розсуд за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .У вчиненому кримінальному правопорушенні (злочині) щиро розкаявся, не заперечував проти розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає. Обвинуваченому роз'яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченорго ч. 3 ст. 407 КК України, доведена, а дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковані як нез'явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць, вчинене військовослужбовцем.
Крім того судом враховується при визначенні обвинуваченому ОСОБА_5 міри покарання, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, його особу, а також те що він раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, вчинений ним злочин віднесений законодавцем до категорії злочинів середньої тяжкості.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття у скоєному кримінальному правопорушенні .
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Суд враховує, що ОСОБА_5 вчинив злочин середньої тяжкості, вину у вчиненому злочині визнав та щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, до кримінальної відповідальності притягується вперше, на утриманні хвора мати та молодший брат. Враховуючи наявність цих обставин, що пом'якшують відповідальність та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, який позитивно характеризується за місцем служби, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, суд дійшов висновку, про призначення ОСОБА_5 покарання за ч. 3 ст. 407 КК України без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України.
Засоби забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_5 не застосовувались.
Цивільний позов, речові докази та судові витрати у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КК України, суд,-
Обвинуваченого ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України - звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину.
На підставі ст.76 ч.1 п.п. 2, 3, 4 КК України - зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_5 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекціїповідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Одеської області через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, крім з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1