Справа № 504/3300/14-к
1кп/504/59/15
"28" вересня 2015 р. смт. Комінтернівське
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю в судовому розгляді:
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Комінтернівське матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Комінтернівське, Одеської області, громадянина України, з середньою технічною освітою, одруженого, працюючого охоронцем в ДПІ Комінтернівського района Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст.125 КК України,
12.05.2014 року о 09:00 годині ОСОБА_5 знаходячись за місцем фактичного мешкання своєї офіційної дружини ОСОБА_7 , а саме в приміщенні будинку АДРЕСА_1 , в процесі сварки, що виникла на грунті особистих неприязнених відносин, з причин того, що ОСОБА_5 збирався вийти з дому з документами, що мають значення для потерпілої, а остання намагалася його зупинити, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 умисно наніс потерпілій удар своєю правою рукою по потилиці, потім вдарив долонею своєї правої руки по лівому вуху, штовхав схопивши при цьому за передпліччя та плече лівої руки.
Своїми злочинними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілій ОСОБА_7 тілесні ушкодження, а саме: садни на внутрішній поверхні лівого передпліччя в нижній третині (дві), на мочці лівого вуха вушної раковини по внутрішній поверхні, крововиливи на задній поверхні лівого плеча в нижній третині, на задній поверхні шиї в нижній третині з ліва, на зовнішній поверхні лівого плеча в нижній третині, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №204 від 31.07.2014 року настали від дії тупих предметів, конструктивні особливості яких не відобразилися та відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Також, 20.07.2014 року ОСОБА_5 , о 17:00 годині, знову знаходячись за місцем мешкання своєї офіційної дружини ОСОБА_7 , а саме в приміщенні будинку АДРЕСА_1 , в процесі скандалу, що виник на грунті особистих неприязнених відносин між ними, а саме у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 нагодував малолітнього онука ОСОБА_9 , 2009 року народження шоколадними цукерками. Вживання яких суворо дитині заборонено. На зауваження ОСОБА_7 , по даному факту, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 умисно схопив останню за передпліччя обох рук та декілька разів кинув на ліжко, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 тілесні ушкодження а саме: крововиливи на зовнішній поверхні правого плеча в верхній треті і на зовнішній поверхні лівого плеча в верхній третині.
Вказані тілесні ушкодження, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №222 від 10.09.2014 року настали від дії тупих предметів, конструктивні особливості яких не отобразилися та могли мати місце 20.07.2014 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Далі, продовжуючи свій злочинний намір, направлений на умисне спричинення тілесних ужюджень потерпілій ОСОБА_7 , 22.07.2014 року о 08:30 годині, знову прийшовши на АДРЕСА_1 , спровокувавши сварку, а саме почав забирати особисті речі, що належать його дружині ОСОБА_7 , умисно схопив своєю правою рукою останню за волосся на голові та нагнув головою до низу, тримаючи за волосся. В цей момент, намагаючись захистити свою матір до ОСОБА_5 підійшов його син, неповнолітній ОСОБА_8 , та ОСОБА_5 , з метою умисного спричинення тілесних ушкоджень неповнолітньому, звільнив свою праву руку, вирвавши при цьому у потерпілої ОСОБА_7 шматок волосся, перехопив волосся своєю лівою рукою, а правою штовхнув неповнолітнього ОСОБА_8 в ліву частину шиї, а потім наніс удар в ліву частину обличчя своєму неповнолітньому сину ОСОБА_8 , тим самим ОСОБА_5 , спричинив йому тілесні ушкодження, а саме: крововилив в лівій височно- скуловій частині і садни на лівій боковій поверхні шиї в середній третині, які відповідно до висновку «судово-медичної експертизи №223 від 10.10.2014 року настали від дії тупих предметів, конструктивні особливості яких не відобразилися та могли мати місце 22.07.2014 року і відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілій ОСОБА_7 тілесні ушкодження, а саме: дві садни в тім'яній області в центрі і справа, які відповідно до висновку медичної експертизи №222 від 10.09.2014 року настали від дії тупих предметів, конструктивні особливості яких не відобразилися та могли мати місце 22.07.2014 року і відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях (злочинах) не визнав, при цьому пояснив, що вину не визнає у повному обсязі. З потерпілою прожили 27 років. Більшу частину подружнього життя прожили в сварках та скандалах. Вважає, що причиною цьому також є мати потерпілої, яка неодноразово втручалась в їхнє сімейне життя. Також ОСОБА_7 останнім часом хворіла, він їй допомагав, але коли вона одужала, то стала агресивною. З 2014 року стала його бити. Після лікування, в березні 2014 року вона забрала всі цінні речі та поїхала з дому. Також неодноразово вона телефонувала його братові, та казала, що він буянить, хоч він в той час лежав на ліжку та відпочивав.
12.05.2014 року до нього подзвонила донька і почала з ним сваритись, казала, що він б'є маму, після чого він зайшов до будинку, та побачив, що дружина збирає речі. Коли зайшов до хати, ОСОБА_7 була до нього спиною та тримала пакет, який шарудів. Коли він до неї підійшов, вона обернулась і побачила його, та злякалась. Потім вона замкнула двері в хаті, дістала мобільний телефон та стала телефонувати. Коли він заглянув до пакету, то побачив, що в ньому знаходяться паспорта та оригінали документів, дружина хотіла їх забрати. Тоді він відчинив вікно та вистрибнув через нього на вулицю, але ОСОБА_7 його схопила обома руками і не відпускала, він від неї вирвався. Коли йшов вулицею, то до нього подзвонила його мама, та сказала, що в неї була Свєта, вчинила скандал. ОСОБА_7 написала заяву в міліцію, що він її побив. З цього приводу його викликали до міліції, писав пояснювальні. Коли повернувся додому, ОСОБА_7 його оскорбляла, настроювала проти нього дітей, казала, що його будуть судити. В червні місяці 2014 року були провокації та сварки. В 2014 році був суд з приводу розлучення. В травні місяці 2014 року сварка почалась, через комп'ютер, ОСОБА_7 на нього образилась, почала кидатись в бійку, після чого він пішов до своєї мами, та був у неї.
20.07.2014 року - його мама передала своєму правнуку цукерки. Він дав дитині одну цукерку, але дитина попросила ще. ОСОБА_7 почала кричати, що вони погані. Цукерки знаходились на кухні, він пішов туди, щоб взяти їх та дати дитині, але вона їх заховала, перед цим він попереджав її, щоб вона їх не брала.
Після цього до них прийшов дільничний, сказав, що він побив дружину. Тоді він подзвонив своєму братові, щоб той був свідком, оскільки штовхали і били його, а він нікого не бив. Потім поїхав ночувати до своєї мами.
22.07.2014 року - ОСОБА_7 почала бійку, вона з сином почала його штовхати, він впав на диван, син схопив за праву руку, а дружина за ліву руку, потім син схопив його за шию, а ОСОБА_7 почала штовхати в інший куток дивану. Син здушував йому шию, дружина сіла на нього та стала витрушувати все з карманів. Дістала телефон та окуляри, які потім тріснули. Вона била його в обличчя та в груди. Коли йому стало зле, він про це сказав, потім втратив свідомість, коли прокинувся, то біля нього вже нікого не було. Знайшов свій мобільний телефон та пішов на вулицю, потім поїхав до своєї мами. Обличчя було в крові, він пішов до міліції писати заяву про побиття. Його також викликали до міліції з приводу заяви ОСОБА_7 , казали, що він побив дружину. В міліції допитували його, та його матір. Після цього, коли був у мами в дома, йому було погано, викликали швидку, робили уколи. Судово-медичне освідування з приводу побиття проходив в с. Олександрівка Комінтернівського району Одеської області.
12.05.2014 року правою рукою по потилиці та лівою рукою по вуху, удари не наносив, звідки у ОСОБА_7 з'явились садна не знає. Сина також не бив, ніяких ударів не наносив. Діти налаштовані проти його своєю матір'ю. Раніше працював по 14 годин на день. ОСОБА_7 одного разу напилась так, що її відкачували в лікарні. Коли вип'є, то буйна.
Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_5 його вина в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях (злочинах) за ч. 1 ст. 125 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і підтверджується доказами, дослідженими судом, а саме:
- показами потерпілої ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні показала, що обвинувачений є її чоловіком. Він агресивний, влаштовує сварки та учиняє бійки. Неодноразово зверталась до міліції, щоб мати захист.
12.05. 2014 року, вона складала в спальні речі, а чоловік підійшов з заду та вдарив правою рукою по потилиці. Сережка, яка була на вусі зламалась та відірвалась, вухо було в крові. Вдома він тиран, на людях нормальний. Також 12.05. 2014 року обвинувачений в неї забрав всі документи, а саме: паспорт сина, технічний паспорт на будинок та домову книгу, оригінали документів на землю, та з ними пішов з дому. В цей день вона вдома була одна, оскільки донька проживає в м. Одеса, а син був на навчанні. Коли чоловік почав бити, він наніс три сильних удари. Це все тривало кілька хвилин.
20.07.2014 року, її чоловік приїхав додому від свої мами та привіз цукерки, які були не свіжі. Він хотів дати цукерки внукові - ОСОБА_10 , але дитина страждає на алергію, їй не можна шоколаду, та багато інших продуктів. Про це нагадала чоловікові, пояснила, що дитині не можна їсти ці цукерки, оскільки його тільки пролікували від алергії. Подзвонила донька, та дізналась, що вони сваряться, попросила дати батькові трубку, сказала, що сама з ним поговорить, але він не захотів з нею говорити. Пішов до спальні та продовжив наносити їй удари. Син з внуком в цей час знаходились на кухні. Синові обвинувачений удари не наносив. Про цей випадок заявила в міліцію, вони приїхали вечором. В цей день обвинувачений казав, що вб'є її і це буде виглядати як суїцид. Ці слова чув син та донька, оскільки телефон вона не виключила. Потім приїхав його брат і сказав, щоб він зібрав речі та поїхав до мами.
22.07.2014 року обвинувачений повернувся додому, почав скандалити, хотів забрати речі. Зламав її окуляри, забрав її мобільний телефон. Потім вона з сином підійшли до обвинуваченого та попросили віддати мобільний телефон, але він його не віддав та почав бійку, видрав у неї волосся і став наносити удари своєму сину. Сутичка тривала біля півгодини, після чого була викликана міліція, вона думає, що після цього обвинувачений пішов до своєї мами.
Вона з чоловіком прожила 27 років, зараз розлучились. З початку подружнього життя конфліктів не було, почались пізніше. З чоловіком не розлучалась, тому що не було де піти, у неї з ним спільний будинок. Одного разу на нього міліцією було складено адміністративний протокол та за рішенням суду присуджено штраф. Також вона проходила медичне освідування. Брат обвинуваченого, коли приїздив до них, не бачив, що обвинувачений її побив. Свекруха знала про це, до неї приходила та розповідала про те, що сталось. Обвинуваченому не наносила тілесних ушкоджень. Чи писав він відносно неї заяви до міліції вона не знає.
- показами потерпілого ОСОБА_8 , який показав в судовому засіданні, що обвинувачений ОСОБА_5 є його батьком. Конфлікти з батьком пам'ятає протягом всього життя. Бив його, сестру та маму. Часто приходив додому п'яний. Також дзвонили до брата батька, щоб він приїхав та заспокоїв його.
12.05.2014 року - його не було в дома, був на заняттях. Дати покази з приводу цих подій не може.
20.07. 2014 року - батько, біля 17 години 00 хвилин кормив його племінника, свого онука, неякісними цукерками, через що виникла сварка та бійка. Казав, що вб'є маму і це буде виглядати як суїцид. Коли сестра про це почула по телефону, то їй стало погано, вони поїхали в м. Одеса та завезли сестру до лікарні, де вона знаходилась деякий час.
22.07.2014 року - батько прийшов додому, в цей час він з мамою снідали на кухні. Батько почав кричати та здер з обличчя мами окуляри, поламав їх та кинув на підлогу. Потім він пішов в зал, і вони також пішли за ним. Батько взяв мамин телефон і поклав його в кишеню. Вони казали, щоб він відав телефон, але батько не погодився, та схопив маму за волосся. Потім почав захищати маму, штовхав батька в груди, але маму не відпускав. Потім батько схватив маму за волосся лівою рукою, а його вдарив правою рукою. Всього було два удари, перший по шиї. Потім він зробив два кроки назад та знову підійшов до мами, та отримав другий удав долонею руки в ліву скулу. Мама вирвалась з рук батька, та побігла на кухню, бо дитина почала плакати. Після цього батько пішов з дому. У нього утворився синяк на скулі, на наступний день він проходив освідування. У батька не було тілесних ушкоджень, в той день він був тверезий.
- показами свідка ОСОБА_11 , котра показала в судовому засіданні, що потерпіла та обвинувачений є її батьками. За час свого життя батько постійно п'є, скандалить, кидається в бійки на зауваження не реагує. Виготовляє домашні вина, та сам їх і вживає. Може пити разом з сусідами. Батько неодноразово наносив мамі, їй та брату тілесні ушкодження. Забував забирати її та брата маленькими з дитячого садочку та школи. Виховував їх тільки тоді, коли сильно напивався, сильно бив. Коли їй треба було їхати до пологового відділення народжувати, казав, щоб вона почекала і не хотів її везти. Коли батько п'яний чіпляє маму, штовхає її, залякує, вимикає телефон. Одного разу вона чула по телефону, який залишила увімкненим мама, що він її вдарив. Брат був разом з мамою, батько казав, що вб'є себе та маму, від почутого їй стало погано. Через це вони всі приїхали до неї та завезли до лікарні, батько казав, що вона все вигадала. Потім став казати, що у мами був гарний настрій, через це став її чіпляти. Потім мама їздила в санаторій, він казав, що вона десь гуляє. Виганяв з дому.
20.07.2014 року, батько разом з її сином приїхав від своєї мами, та привіз від неї солодощі, які були не свіжі, їх не треба було давати малій дитині. Мама сказала, про це батькові, але він продовжував кормити дитину. Мама зробила зауваження, тоді батько почав кидатись до неї в бійку, а також почав кидатись на дитину.
За 22.07.2014 року чула від мами та своєї дитини, що батько зірвав окуляри з мами та зламав їх, потім забрав її телефон. Брат заступився за маму, батько його штовхав. Також батько вирвав у мами сережку з вуха, вирвав волосся, а брата в дарив в щелепу. Батька ніхто не бив, його неодноразово просили не пити, але він ніяк не реагував. Неодноразово звертались до міліції, але міліція або не приїздила, або приїздив його брат, який працює в міліції, казав, що сам вирішить ці питання.
- показами свідка ОСОБА_12 , котра показала в судовому засіданні, що вони є сусідами, проживають навпроти. Ця подія сталась десь літом минулого року. Зі слів знає, що сталась бійка, під час якої обвинувачений вдарив дитину, а в потерпілої зірвав сережку. Обвинувачений казав, що на нього нападали його дружина та син. У потерпілих ніяких побоїв не бачила, у обвинуваченого з лівої сторони на лиці були продольні царапини. За час сусідства їх чоловіки випивали разом, а потім розходились додому. Останнім часом у них зіпсувались стосунки в сім'ї. Бачила як визивали міліцію. Чи визивали швидку допомогу, не бачила. За весь час не бачила побоїв на дітях. Зараз подружжя разом не проживає, при наймі вона їх разом не бачить.
- показими свідка ОСОБА_13 , яка показала в судовому засіданні, що їхня донька товаришує з донькою потерпілої - ОСОБА_14 . В сімї ОСОБА_15 раніше також були сварки та бійки. Потерпіла неодноразово ховалась від обвинуваченого. На цю тему вона говорила не багато. ЇЇ донька розповідала про те, що ОСОБА_14 знаходиться в лікарні, тому що в неї вдома була сварка та бійка. Більше нічого їй з приводу його не відомо.
- показами свідка ОСОБА_16 , яка в судовому засіданні показала, що обвинувачений являється її сином. Вважає, що він не винний у інкримінованому йому злочині. Потерпіла за місцем проживання не мешкає з початку 2014 року. Стосунки били нормальними, коли невістка хворіла, обвинувачений їй допомагав, а вона готувала їсти та передавала їм. 12.05.2015 року до неї прийшла невістка, та почала кричати, казала, що обвинувачений забрав у неї документи на хату та паспорта. Їй донька сказала, щоб вона зняла побої та подала заву в міліцію. Потім приїхав онук, який також казав, що піде в міліцію, якщо вона не поверне їм документи. 20.07.2015 року її син - ОСОБА_5 пішов з роботи до неї додому, щоб взяти, щось поїсти. Вона передала правнуку цукерки. Потерпіла сама почала сваритись з обвинуваченим, налаштовувала проти нього дитину. Обвинувачений не бив потерпілу. Вона з сином викрутили ОСОБА_5 руки та побили його. Внучка до неї відноситься негативно, погрожувала їй та кричала до неї грубою нецензурною лайкою. Обвинувачений міг випити, але ніколи їх не ображав.
- показами свідка ОСОБА_17 , допитаного в судовому засіданні, який показав, що він являється братом обвинуваченого. 12.05.2014 року, мама сказала, що до неї приходила ОСОБА_18 , та питала у мами, чи вона хоче щоб вони з її сином - ОСОБА_5 продовжували жити разом, сварилась з нею. Потім ОСОБА_18 повернулась з міліцією, казала, що обвинувачений її побив, забрав документи на будинок та паспорта на землю. Потерпілій не вірить, оскільки побоїв на ній не бачив. 20.07.2015 року, знає, що брат був у мами, потім вечором пішов додому. З дому, подзвонив та сказав, що приїхала міліція, оскільки потерпіла сказала, що він її побив, тому що вона не дозволяла йому давати онукові прострочені цукерки. Він під'їхав до них додому, щоб зрозуміти, що сталось, на потерпілій побоїв не бачив. Брат казав, що потерпіла з сином кидались на нього, не давала вийти з хати, він їздив до міліції. Хотів жити у мами, збирав речі. Казав, що потерпіла з сином повалили його та стали бити, через, що втратив свідомість. У нього лице було в крові, викликали швидку. Це була провокація зі сторони потерпілої, оскільки обвинувачений подав на розлучення, був спір з приводу майна, потерпіла казала, що все майно буде її, а обвинувачений буде сидіти в тюрмі. На тілі обвинуваченого під сорочкою в районі ключиці був синяк, були потьоки крові.
Вина обвинуваченого ОСОБА_5 також підтверджується:
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.05.2014 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_7 звернулась до Комінтернівського РВ ГУ МВС України в Одеській області щодо вчинення насильства в сім'ї її чоловіком ОСОБА_19 /а.п. 11-13/;
- висновком експерта № 204 від 12.08.2014 року, згідно якого у потерпілої ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження, які могли виникнути від дії тупих предметів, що могло мати місце 12.05.2014 року, та які відносяться до легких тілесних ушкоджень/а.п. 67-70/;
- копіями медичної документації стаціонарної хворої ОСОБА_7 /а.п.71-107/;
- актом судового-медичного дослідження (обстеження) № 183 від 28.07.2014 року, згідно якого у потерпілої ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження, що могли мати місце 20.07.2014 року, та які відносяться до легких тілесних ушкоджень /а.п.124-125/;
- актом судового-медичного дослідження (обстеження) № 187 від 01.08.2014 року, згідно якого у потерпілої ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження, які могли виникнути від дії тупих предметів, що могло мати місце 20.07.2014 року та 22.07.2014 року, та які відносяться до легких тілесних ушкоджень /а.п.126-127/;
- актом судового-медичного дослідження (обстеження) № 188 від 01.08.2014 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження, які могли виникнути від дії тупих предметів, що могло мати місце 22.07.2014 року, та які відносяться до легких тілесних ушкоджень /а.п.128-129/;
- висновком експерта № 222 від 10.09.2014 року, згідно якого у потерпілої ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження, які могли виникнути від дії тупих предметів, що могло мати місце 20.07.2014 року та 22.07.2014 року, та які відносяться до легких тілесних ушкоджень/а.п. 167-169/;
- висновком експерта № 223 від 10.09.2014 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження, які могли виникнути від дії тупих предметів, та які відносяться до легких тілесних ушкоджень /а.п. 170-171/;
- відеозаписом слідчих дій, проведених в ході досудового розслідування, а саме вході проведення одночасних допитів декількох осіб - цифровий носій, диск «APITA» DVD-R 8-16x120 min 4,7 GB /а.п. 185/;
Даючи оцінку позиції обвинуваченого ОСОБА_5 , який не визнав свою вину в інкримінованому йому злочині, суд виходить з того, що досліджені докази по справі повністю підтверджують його вину у скоєному кримінальному правопорушенні, оскільки дані факти жодним чином не виправдовують обвинуваченого, а невизнання своєї вини є способом його захисту і обумовлено прагненням пом'якшити відповідальність за скоєний ним злочин.
Суд критично відноситься до показів свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , оскільки про дані події вони надавали нечіткі покази, щодо даної події їм відомо зі слів і точних показів по даній справі вони дати не могли.
Твердження обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що дана подія сталася 19.05.2014 року, а не 12.05.2014 року, як це вказано в обвинувальному акті, судом не може бути взято до уваги, оскільки воно нічим не підтверджено, крім того спростовується показами потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та свідків, які визнані судом достовірними, крім того обставини вчиненого кримінального правопорушення були зафіксовані у письмових документах, досліджених в судовому засіданні, в яких фігурує саме дата 12.05.2014 року.
Також на протязі всього судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник намагались довести суду, що покази потерпілих та свідків не є допустимими, оскільки з них не встановлено чи скоїв ОСОБА_5 даний злочин, заявляючи при цьому ряд клопотань та посилаючись на те, що не відомо саме від чиїх дій у потерпілих виникли тілесні ушкодження, оскільки обвинувачений ОСОБА_15 неодноразово зазначав, що є неконфліктною людиною, ніколи перший не вчиняє сварок, не кидається в бійку, та не зловживає алкогольними напоями.
Згідно ч.1 ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Покази учасників суд отримує усно. На цих підставах суд не може не приймати до уваги доказів обвинуваченого ОСОБА_5 , свідків та потерпілих, викладених в протоколах допитів недопустимими доказами, оскільки суд бере до уваги всі свідчення, які були надані обвинуваченим, потерпілими та свідками як під час досудового розслідування так і під час судового розгляду справи.
Також, суд не враховує доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , наданих ним в судових засіданнях, щодо неодноразового відведення головуючого судді Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , який посилався на те, що даний суддя має бути відведеним від розгляду даної справи, так як за час судового розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 захистом було заявлено ряд вмотивованих клопотань направлених на встановлення істини по справі задоволення яких забезпечило б повноту, всебічність та об'єктивність розгляду кримінального провадження, однак суддя ОСОБА_1 жодне клопотання захисту не задовольнив, в зв'язку з чим вважав, що кримінальне провадження розглядається упереджено, з обвинувальним уклоном, не у повному обсязі та не об'єктивно, просив суд забезпечити розгляд заяви про відвід головуючого судді по справі ОСОБА_1 та забезпечити розгляд кримінального провадження іншим суддею. Згідно вище викладеного, суд вважає, що проведення даних слідчих дій, експертиз та розгляд клопотань про відвід судді були направлені на затягування розумних строків розгляду вказаного кримінального провадження. Крім того дані обставини жодним чином не впливають на ступінь доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 , та не виправдовують його у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку про винність обвинуваченого ОСОБА_5 в скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень (злочині).
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ст.125 ч.1 КК України, за ознаками умисне легкех тілесне ушкодження.
Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень (злочинів), особу винного, обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд, зокрема, враховує посередню характеристику обвинуваченого ОСОБА_5 за місцем проживання, те, що він раніше не судимий, має постійне місце роботи, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, скоїв умисні кримінальні правопорушення (злочини), які відноситься до категорії невеликої тяжкості відповідно до ст.12 КК України.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до положень ст.66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до положень ст.67 КК України, судом не встановлено.
За таких обставин, суд вважає необхідним обрати ОСОБА_5 міру покарання у виді виправних робіт, передбачену санкцією ч.1 ст.125 КК України, оскільки його буде достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого.
Речові докази:
- відеозапис слідчих дій, проведених в ході досудового розслідування, який знаходиться на цифровому носії, диск «APITA» DVD-R 8-16x120 min 4,7 GB приєднано до матеріалів кримінального провадження. /а.п. 185/;
Засоби забезпечення кримінального провадження та запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_5 не застосовувались. Враховуючи наявність у обвинуваченого постійного місця проживання та роботи, суд не вбачає підстав для застосування до нього запобіжного заходу.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Процесуальних витрат по справі немає.
Керуючись ст.ст.371-373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді 6 (шести) місяців виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням в дохід держави 10 % від заробітку.
Речові докази:
- відеозапис слідчих дій, проведених в ході досудового розслідування, який знаходиться на цифровому носії, диск «APITA» DVD-R 8-16x120 min 4,7 GB, який приєднано до матеріалів кримінального провадження, залишити зберігатись в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Одеської області через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1