Справа № 2-а-431/10
07 травня 2010 року м. Кілія
Кілійеький районний суд Одеської області
у складі головуючого: судді МАСЛЕНИКОВА О.А.
при секретарі Д'яченко М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до
Державної екологічної інспекції в Одеській області
про
скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 звернулась до Кілійського районного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції в Одеській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та зазначила, що 13 травня 2009 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області ОСОБА_2 було винесено постанову № 007610 пре притягнення де адміністративної відповідальності та визнання ОСОБА_1 винною за статтею 53 Кодексу України пре адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, розміром ЪК гривень. Підставою для винесення вказаної постанови стало, як зазначено в її описовій частині «Допущень:« ОСОБА_1 як директором МПП «Корсар» порушення природоохоронного режиму використання землі, а саме - розміщення рибоприймального пункту в межах прибережної захисної смуги, чим порушено положення ст. ст. 8 8, 89, 110 Водного кодексу України, ст. ст. 60, 61, 211 Земельного кодексу України, за що законодавств::
передбачену адміністративну відповідальність за ст. 53 КУлАП».
Позивач зазначає, що вказана постанова є незаконною, оскільки МПП «Корсар не здійснює жодн видів діяльності, які можуть порушувати природоохоронний режим використання земель та проси поновити їй строк на оскарження даної постанови, оскільки нею було попередньо направлено зазначений безпосередньо до Державної екологічної інспекції в Одеській області для подальшого направлення де згідно вимог ст. 288 КУпАГІ, однак вказаний позов до суду направлено ке було, та скасувати оскарж постанову.
Відповідач, суб'єкт владних повноважень, сповіщений відповідно до вимог ст. ст. 33-35 КАС Україк про час та місце розгляду справи, за викликом суду не прибув, клопотань про відкладення розгляду справ
суду не надав, в зв'язку з чим суд на підставі положень ч. 4 ст. 128 КАС України розглядає справу -
відсутності представника відповідача, на підставі наявних доказів.
Дослідивши доводи позивача, викладені в позовній заяві, в процесі встановлення обставин сг.-аь;- : перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на посаді директора Мале: приватного підприємства «Корсар»;
- як зазначено в протоколі № 007610 про адміністративне правопорушення, складеному 29 кеітнл ІСу року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області ОСОБА_2 директор МП «Корсар» ОСОБА_1, допустив порушення природоохоронного режиму використання землі, саме - розміщення рибоприймального пункту в межах прибережної захисної смуги, чим порушено положенні г
ст. 88, 89, 110 Водного кодексу України, ст. ст. 60, 61, 211 Земельного кодексу України, за :
законодавством передбачено адміністративну відповідальність за ст. 53 КУпАП;
- на підставі вказаного протоколу, 13 травня 2009 року державним інспектором з охорони нав- природного середовища в Одеській області ОСОБА_2 було винесено постанову № 007610 про пв*
вядонського В. І. до адміністративної відповідальності за статтею 53 Кодексу України про адмінхср '
правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 510 гривень;
- як вбачається з технічного паспорту, складеного 26.10.2007 р. КП «Кілійське БТІ та РОН», спор приймального пункту, розміщеного в с. Приморське Кілійськсго району, узбережжя озера Сасик побудован. 2002 році;
- згідно наданої в судове засідання позивачем копії рішення Кілійського районного суду Сдесь області - 09.01.2008 року по справі 2-436, яке набрало законної сили 20.01.2008 року, - за Малим приза*
і і_дг риємством «Корсар» було визнано право власності на споруди приймального пункту, розм.ішеноге в Приморське Кілійського району, узбережжя озера Сасик на земельній ділянці площею 0,3 гектари;
- як зазначено у вказаному рішенні суд, «земельна ділянка виділена МПП «Корсар» резпертдже: Кілійської районної державної адміністрації № 412 від 14.07.2003 року, побудова ри б оприймал онсго луг була погоджена з Приморською сільською радою»;
- право власності на вказаний об'єкт нерухомості зареєстровано 10.09.2008 року КП «Кілійське 51: РОЯ» за МПІІ «Корсар».
Згідно п.ч 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам п^дсуі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах г притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим індивідуальної дії (п.З Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2005 г / Зазначені протокол та постанова перевірялась судом на предмет дотримання суб'єктом х повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґо г ¦ а тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неуперел? добросовісно, розсудливо.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України № б від 24.06.88 року з наступними змінами і доповненнями "Про практику розгляду судами скарг на постанови по справах про адміністративні правопорушення" суд, розглядаючи такі справи, повинний перевірити: чи накладено адміністративне стягнення
правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки провини, за яку законом передбачена адміністративна
відповідальність і його провина в його здійсненні; чи не сплинув строк для притягнення до
адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), що виносив постанову про тяжкість скоєного правопорушення і наявність обтяжуючих обставин; чи накладене стягнення з урахуванням пом'якшуючих обставин, майнового положення особи.
Статтею 53 КУпАП встановлено відповідальність за порушення правил використання земель, а саме:
викорі4стання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання
земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильну експлуатацію, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд,
захисних лісонасаджень.
Відповідно до ст. 60 Водного кодексу України, ст. 88 Земельного кодексу України - вздовж річок,
морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від
забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки
під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків
площею менш як 3 гектари - 25 метрів; б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків
площею понад 3 гектари - 50 метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
Статтями 89 Водного кодексу України та 61 Земельного кодексу України передбачено перелік обмежень
видів господарської діяльності в прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах, зокрема, забороняється: 1) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також
садівництво та городництво; 2) зберігання та застосування пестицидів і добрив; 3) влаштування літніх таборів для худоби; 4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; 5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки; б) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.
Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим.
За змістом наведених положень законодавства, суб'єктсм правопорушення, передбаченого ст. 53 КпАП
України, є особа, яка здійснює один або декілька вищенаведених заборонених видів діяльності, або посадова особа підприємства, установи, організації, які здійснюють таку діяльність.
Стаття 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Підтвердженням вчинення адміністративного Проступку є докази.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне
правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б спростовували свідчення позивача, але таких доказів ні протокол, ні постанова не містять. Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Докази у підтвердження зазначеного у протоколі та постанові від 30.04.2009 року правопорушення,
вчиненого позивачем - ОСОБА_1 - відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суду не надано.
За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП, з огляду на встановлені обставини та відповідні положення законодавства, на думку суду, є недоведеним.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до п.3.1 розділу 3 Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 5 липня 2004 року N 264, - при
підготовці справи про адміністративне правопорушення до розгляду посадова особа Мінприроди обов'язково вирішує питання, визначені статтею 278 КУпАП.
Згідно ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне
правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи
правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне
правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В порушення вказаних вимог відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та
об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином, не
з'ясовано та не зазначено, якими забороненими видами діяльності займалось МПП «Корсар» у прибережній захисній смузі, оскільки рибодобування відповідно до вищенаведених положень законодавства, не є таким видом діяльності.
Отже, для винесення оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у відповідача не було підстав.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження по справі не може бути розпочато, а розпочате підляже закриттю за відсутністю події чи складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України. З досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що оскаржувана
позивачем постанова прийнята з порушенням діючого законодавства.
Згідно зі ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і
приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2)
скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне
правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що в даному випадку факт допущення порушень положень природоохоронного законодавства ОСОБА_1 не знайшов свого підтвердження, в зв'язку з чим
вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті, суд може задовольнити
адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки відповідно до ст. 288 КУпАП, оскарження постанов у справах про притягнення до
адміністративної відповідальності здійснюються в порядку Кодексу адміністративного судочинства Урсраїни, але з рахуванням особливостей, встановлених Кодексом України про адміністративні правопорушення, суд вважає, що резолютивна частина постанови про справі повинна бути викладена в редакції, яка узгоджується з положеннями ст. 293 КУпАП.
Заявлене позивачем клопотання щодо поновлення строку на оскарження постанови суд вирішує відповідно до положень ст. ст. 288, 289 КУпАП, ст. 100 КАС України.
Керуючись ст. ст. 53, 247, 288, 293 КУпАП, ст.ст. 11, 70, 71, 100, 159 - 163 КАС України, суд,
Адміністративний позов - задовольнити.
Постанову № 007610, винесену 13 травня 2009 року державним інспектором з охорони навколишнього
природного середовища в Одеській області ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за статтею 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1, 24.11.1966 народження, до адміністративної відповідальності за статтею 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити в зв'язку з відсутністю в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскар: ' “ у порядку до Одеського апеляційного адміністративного
суду через Кілійський районний с 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про
апеляційне оскарження і поданням ом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя:
ОСОБА_3
Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_3