Справа № 2-а-422/10
25 травня 2010 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі - головуючого: судді МАСЛЕНИКОВА O.A.
при секретарі: Іваненко В.І. за участю представника позивача: ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за адміністративним позовом ОСОБА_2
до
Белградського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Одеській області
про
визнання дій відповідача протиправними та
скасування постанови про пррітягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 звернувся до Кілійського районного суду з адміністративним позовом до Белградського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Одеській області про визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та пояснив, що і лютого 2010 року
інспектором Белградського взводу ДПС ОСОБА_3 було винесено постанову серії ВН № 497031 про притягнення до адміністративної відповідальності та визнання позивача винним за статтею 122 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, розміром 255 гривень. Підставою для винесення вказаної постанови стало, як зазначено в її описовій частині: здійснення
ОСОБА_2 стоянки транспортного засобу на перехресті, чим порушено положення п. 15.9 Правил дорожнього руху України, за що законодавством передбачену адміністративну відповідальність за ст. 122 ч.І КУпАП. На думку позивача, вказана постанова є незаконною, в зв'язку з тим, що викладені в ній обставини не
відповідають дійсності, оскільки він здійснив стоянку на спеціально відведеному місці біля школи № 4 в м. Болград, куди він періодично доставляє товар. Як пояснив ОСОБА_2, він не зміг заїхати на територію школи в зв'язку тим, що ворота школи замело снігом, а на дорозі була ожеледиця, що також зазначив в
поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення, який став підставою для винесення оскаржували * постанови. Як зазначає позивач, свідки під час складання протоколу присутні не були, доказів
підтверджують порушення ним правил стоянки, протокол та оскаржувана постанова не містить, в зв'яжу з і чм просить суд визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову серії ВН № 497031 пре щ ,ітл в-:і tl * його до адміністративної відповідальності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, був повідомлений про дату та час розгляду справи належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутністю не надав. Суд
відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України розглядає справу на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши доводи позивача, викладені в позовній заяві та заслухавши його пояснення, в процесі
встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та
відповідні їм правовідносини:
згідно протоколу серії ВН № 125432 про адміністративне правопорушення, складеному 03.02.2010 року інспектором Белградського взводу ДПС ОСОБА_3,' ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 о 12-ій годині 50 хвилин на 230 км автошляху Одеса-Рені, керував автомобілем «Toyota НІАСЕ», державний номер НОМЕР_1, здійснив стоянку транспортного засобу на перехресті, чим порушив п. 15.9 /і/ Правил дорожнього руху України, зо що передбачено відповідальність за ст. 122 ч. 1 КУпАІІ.
в поясненнях до вказаного протоколу ОСОБА_2 зазначив, що здійснив стоянку транспортного засобу на перехресті в зв'язку з ожеледицею;
жодних пояснень свідків та інших доказів зазначений протокол не містить; за постановою серії ВН № 497031, винесеною 03.02.2010 р. інспектором Белградського взводу ДПС ОСОБА_3, позивача, ОСОБА_2, 12.02,1948 року народження притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.І КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень;
З наданої в судове засідання накладної № PH -0348418, вбачається, що позивачем - експеям? дром- водієм ОСОБА_2 до школи № 4 м. Болград 03.02.2010 року було доставлено товар на суму 484, 54 го.і 'Н!- ,
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам г^; дні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справи прч притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.З Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
Зазначена постанова перевірялась судом на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням есіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджєно, добросовл сно, розсудливо.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.88 року з наступними з її і - ми : доповненнями "Про практику розгляду судами скарг на постанови по справах про адмін lccj, а дивні правопорушення" суд, розглядаючи такі справи, повинний перевірити: чи накладено адміністративне стягнення
правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки провини, за яку законом передбачена адміністративна відповідальність і його провина в його здійсненні; чи не сплинув строк для притягне*н> адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу fпосадової особи), що виносив по про тяжкість скоєного правопорушення і наявність обтяжуючих обставин; чи накладене стягнення з урах *• \
пом'якшуючих обставин, майнового положення особи.
Статтею 122 ч. 2 КУпАП встановлено відповідальність за порушення вимог дорожніх знаків та розміт проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянк проїзду пішохідних переходів тощо.
Відповідно до п. 15.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України в 10 жовтня 2001 p. N 1306, зупинка забороняється:
а) на залізничних переїздах;
б) на трамвайних коліях (крім випадків, обумовлених пунктом 15.8 цих Правил);
в) на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, а також у тунелях;
г) на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, 'крім випадків надання переваги в русі
ґ) на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ні
пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду і Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга;
д) у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним кра< проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м;
е) ближче ЗО м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли :
немає - ближче ЗО м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків;
є) ближче 10 м від позначеного місця виконання дорожніх робіт і в зоні їх виконання, де це створи1:: перешкоди технологічним транспортним засобам, що працюють;
ж) у місцях, де буде неможливим зустрічний роз'їзд або об'їзд транспортного засобу, що зупинився;
з) у місцях, де транспортний засіб закриває від інших водіїв сигнали світлофора або дорожні знаки;
и) ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.) - ВОДІЄЕ
забороняється: д) під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (s винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання.
Таким чином зазначена норма Правил регулює положення щодо заборони зупинки транспортних засобів відповідних місцях, а не заборони стоянки. Крім того, в зазначених Правилах п 15.9 /і/ відсутній.
Стаття 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає, що ніхто не може буї
підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється в основі суворого додержання законності.
Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовс
притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення Для встановлення події правопорушення, встановленого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративь
правопорушення необхідно з'ясувати місце вчинення, швидкісний режим, що встановлено на зазначеній діляни дороги, факт перевищення швидкості. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичн дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність ч
відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, щ мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративн
правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, щ
мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, як використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпек: дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владни; повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо вії заперечує проти адміністративного позову.
Докази у підтвердження зазначеного у постанові від 03.02.2010 року правопорушення, передбаченого ст 122 ч.І КУпАП та вчиненого позивачем - ОСОБА_2 - відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суду ш надано, обставини, що встановлені в судовому засіданні, не були спростовані відповідачем, оскільки суд не було надано жодних доказів в підтвердження обставин, викладених у постанові про адміністративне правопорушення, а сама постанова є такою, що суперечить чинному законодавству.
Згідно ч. З ст. 2 КАС України - у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкті! владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення
дії) ;
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками
для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно де ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній
відповідності з законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і
об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В порушення вказаних вимог відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з1ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається відповідач у зазначеній постанові по справі про адміністративне правопорушення не є належним та достатнім доказом для встановлення наявності адміністративного правопорушення та вини особи у його скоєнні, як того вимагає закон, в зв'язку з чим, адміністративний позов підлягає задоволенню, а вказана постанова скасуванню.
Отже, для иииесеикя оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у відповідача ее було підстав.
За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.І КУпАП, з огля
на встановлені обставини та відповідні положення законодавства, на думку суду, є недоведеним.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження по справі не може бути розпочато, а розпочате підляг
закриттю за відсутністю події чи складу адміністративного правопорушення,
і Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування,
посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаче Конституцією та законами України. З досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що оскаржува
позивачем постанова прийнята з порушенням діючого законодавства.
Згідно зі ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змін захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративн
правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що в даному випадку факт допущення поруше положень законодавства про дорожній рух ОСОБА_1 не знайшов свого підтвердження, в зв'язку з ч вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті, суд може задовольни
адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. С
може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтерес
людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкт владних повноважень.
Оскільки відповідно до ст. 288 КУпАП, оскарження постанов у справах про притягнення
адміністративної відповідальності здійснюються в порядку Кодексу адміністративного судочинства Україн
але з рахуванням особливостей, встановлених Кодексом України про адміністративні правопорушення, с, І вважає, що резолютивна частина постанови про справі повинна бути викладена в редакції, яка узгоджується
положеннями ст. 293 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 122, 247, 288, 293 КУпАП, ст.ст. .11, 70, 71, 159 - 163 КАС України, суд,
Адміністративний позов - задовольнити.
Постанову серії ВН № 497031, винесену 3 лютого 2010 року інспектором ДПС Белградського взводу ДІ УДАЇ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_2, 12.02.19* року народження, до адміністративної відповідальності за статтею 1.22 ч. 1 Кодексу України щ адміністративні правопорушення - скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за статтею 122 ч. 1 Кодексу України щ адміністративні правопорушення - закрити, в зв'язку з відсутністю в діях особи, яка притягується д адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному гшрядку до Одеського апеляційного адміністративного суд через Кілійський районний суд шляхом подачі в .Ж/щенний строк з дня проголошення постанови заяви п? апеляційне оскарження і поданням після цього прот^Йм 20 днів апеляційної скарги.
Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_4