Справа № 496/2827/15-ц
Провадження № 2/496/1324/15
30 вересня 2015 року місто Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Бобуйка А.Д.,
при секретарі Гайдейчук К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Біляївського РЕМ ОСОБА_2, ПАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача ОСОБА_2 відшкодувати завдану моральну шкоду в сумі 60000 грн., матеріальний збиток в сумі 1874,50 грн., та видати розрахункову книжку з квитанціями.
Свої вимоги мотивує тим, що в 1969 році повітряна лінія енергопостачання с. Ш.Балка була виконана голим дротом на дерев'яних опорах. Потому, по вул. Леніна дерев'яні опори були замінені на залізобетонні, а підвід електроенергії до будинків № 94 і № 96 так і залишився на двох дерев'яних опорах. З питання заміни аварійних дерев'яних опор, він і його сусід неодноразово зверталися до керівництва Біляївського РЕМ, але їм постійно відмовляли через відсутність коштів та рекомендували виконати цей об'єм робіт самостійно. У зв'язку з цим, в березні 2000 року він придбав залізобетонну опору зв'язку на підприємстві «НАІНА», яку встановили працівники Біляївського РЕМ, з якими він домовився. В липні він отримав письмову інформацію про те, що з 9 по 18 липня, у зв'язку з виконання робіт по реконструкції лінії електропередач в с. Ш.Балка буде проводитися поетапне відключення електроенергії, при цьому про те, що необхідно підрізати дерева ніхто не попереджав, однак він цю роботу виконав самостійно, про що 13 серпня повідомив ОСОБА_2 Однак, 13 серпня 2013 року, у його відсутність, без узгодження і без наявності необхідних дозвільних документом навпроти його будинку варварським методом знищили чотири дерева та вишневий чагарник, посаджений ним в 1969 році з метою укріплення узбіччя дороги та затримання пилу. По факту необґрунтованого знищення зелених насаджень він звернувся до Біляївського РВ та Державної екологічної інспекції Одеської області, співробітники якої, в свою чергу, склали протокол та винесли постанову про застосування штрафних санкцій в сумі 510 грн. і розрахували розмір шкоди в сумі 838 грн. Вказує, що у зв'язку з тим, що реконструкція проводилась без відповідного проекту, працівниками Біляївського РЕМ вдалось вкрасти залізобетонну опору, яку він придбав за 187 руб. 45 коп. По даному факту він також звертався до Біляївського РВ, де йому рекомендували звернутись до суду. Він неодноразово намагався вирішити питання повернення йому залізобетонної опори з ОСОБА_2, однак останній відмовив йому. 29.11.2013 року між ним та Біляївським РЕМ ПАТ «ЕК Одесаобленерго», в особі ОСОБА_2, був укладений договір № 203-16 про користування електричною енергією. Проте, з моменту укладення договору і по теперішній час він не може домогтися видачі розрахункової книжки з бланками квитанцій, що суперечить п. 5 ст. 15 Договору № 203-16 і ущемляє його права, передбачені ст. ст. 3, 8, 19, 21 Конституції України. Таким чином, з 01.08.2013 року і по теперішній час в результаті протиправних дій відповідача йому спричинений матеріальний збиток в сумі 1874,50 грн. Крім цього, на протязі двох років він перебуває у стані морального гноблення і дискомфорту. Протиправні дії відповідача позначаються на його здоров'ї, у зв'язку з чим він змушений постійно звертатись в Біляївську поліклініку за медичною допомогою. Через протиправні дії відповідача страждає не тільки він, а і його родичі, і знайомі, які постійно переживають за його здоров'я. Він позбавлений можливості жити повноцінним життям та реалізовувати свої плани і можливості. У зв'язку з цим вважає, що з 01.08.2013 року по 05.06.2015 року йому спричинена моральна шкода, яка у вартісному вираженні дорівнює 60000 грн. Приймаючи до уваги вищевикладене, просить зобов'язати відповідача ОСОБА_2 відшкодувати йому завдану моральну шкоду в сумі 60 000 грн., матеріальний збиток в сумі 1874,50 грн., та видати розрахункову книжку з квитанціями.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не подав.
Представник відповідача - ПАТ «ЕК Одесаобленерго» ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, при цьому підтримала надані письмові пояснення по справі.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
В судовому засіданні було встановлено, що в 1969 році повітряна лінія енергопостачання с. Ш.Балка була прокладена дротом на дерев'яних опорах. Потому, по вул. Леніна дерев'яні опори були замінені на залізобетонні, а підвід електроенергії до будинків № 94 (де проживає позивач) і № 96 так і залишився на двох дерев'яних опорах.
Як пояснив позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні, з питання заміни аварійних дерев'яних опор, він і його сусід неодноразово зверталися до керівництва Біляївського РЕМ, але їм постійно відмовляли через відсутність коштів та рекомендували виконати цей об'єм робіт самостійно.
У зв'язку з цим, в березні 2000 року він за власні кошти в сумі 187,45 руб. придбав залізобетонну опору зв'язку на підприємстві «НАІНА», що підтверджується накладною № 144 від 19.03.2000 року, яку згодом було встановлено працівниками Біляївського РЕМ, з якими він домовився.
В липні 2013 року жителі с. Ш.Балка, в тому числі позивач по справі, отримали повідомлення про поетапне відключення електроенергії у зв'язку з виконанням робіт з реконструкції ПЛ 10-0,4 кВ, відповідно до об'яви (а.с.3).
Судом встановлено, що під час проведення робіт по реконструкції ПЛ 10-0,4 кВ комісією у складі: старости с. Ш.Балка - ОСОБА_4, головного інженера Біляївського РЕМ - ОСОБА_5, старшого майстра РЕМ - ОСОБА_6, директора КП «Фріденталь» - ОСОБА_7 було вирішено: дерева, які заважають в здійсненні зняття опор, встановлення нових опор, та прокладення кабелю спилювати частково або повністю.
Як вбачається з листа Державної екологічної інспекції в Одеській області № М-4125 від 08.11.2013 року (а.с.5), за адресою: вул. Леніна, № 94, с. Ш.Балка Біляївського району Одеської області, виявлено знищення дерев до ступеня припинення росту. При цьому роботи проводились без наявності дозвільних документів, а саме ордера на знищення зелених насаджень.
Даний факт зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення № 001115, та винесена постанова про накладення адміністративного стягнення на суму 510 грн., за ст. 153 КУпАП. В результаті чого розраховано розмір шкоди, заподіяний незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев на суму 838 грн.
Відповідно до ст. 40 ЗУ «Про рослинний світ» порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.
Згідно з ч. 4 ст. 68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Суд, дослідивши докази в їх сукупності, вважає, що в судовому засіданні доведено, що відповідач своїми діями наніс позивачу збитків, заподіяних внаслідок самовільного знесення зелених насаджень, на суму 838 грн., що відповідно ст. 1166 ЦК України є підставою для її стягнення з відповідача, оскільки інтереси позивача підлягають судовому захисту.
Що стосується позовних вимог про відшкодування коштів за придбану позивачем опору, суд вважає, що в цій частині необхідно відмовити, оскільки позивачем не надано документів, які підтверджують право власності на опору та акт виконаних будівельно-монтажних робіт по встановленню даної опори.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1, п. 3 ч. 2, ч. ч. 3 - 5 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як було встановлено судом, позивачу ОСОБА_1 була заподіяна моральна шкода, яка полягала у моральних стражданнях, порушенні нормальних життєвих зв'язків.
Разом з тим, при вирішенні питання про розмір завданої моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості з урахуванням обставин справи та тяжкості страждань позивача, суд вважає, що розмір моральної шкоди в сумі 60000 грн., заявлений позивачем є завищеним та не відповідає засадам розумності та справедливості, а також є не доведеним у такому розмірі та приходить до висновку, що розмір моральної шкоди необхідно зменшити до 2000 грн., як такий що відповідає характеру правопорушення, глибині фізичних та душевних страждань позивача.
Із договору від 29.11.2013 року вбачається, що позивач та відповідач уклали між собою письмовий договір № 203-16 на користування електричною енергією.
Згідно п. 15 зазначеного вище договору енергопостачальник зобов'язаний видавати, в т.ч., розрахункові книжки з бланками квитанцій.
Також сторони підтвердили, що відповідач змінив порядок оплати за спожиті послуги, замість встановленого раніше за абонентськими книжками, запровадив оплату на підставі рахунків.
Відповідно до п. 1 ст. 651 ЦК України, зміна, або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не впливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 714 ЦК України до договору постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договори поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до п. 22 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357 оплата спожитої електричної енергії може здійснюватися: за розрахунковими книжками; за платіжними документами, які виписуються енергопостачальником; за карткою попередньої оплати.
Суд вважає, що відповідач у законний спосіб здійснив зміну порядку оплати послуг з енергопостачання у відповідності до вимог п. 22 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357, а тому не вбачає законних підстав для зобов'язання відповідача видати позивачу розрахункову книжку з квитанціями.
Керуючись ст. ст. 23, 651, 654, 714, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника Біляївського РЕМ ОСОБА_2, ПАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ПАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 838 грн. та моральну шкоду в розмірі 2000 грн., а всього 2838 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення, через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя Біляївського районного суду
Одеської області ОСОБА_8