Справа № 495/3538/15-ц
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
30 вересня 2015 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючої одноособово судді Чебан Н.В.,
при секретарі - Ткаченко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики , -
27.05.2015 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що 15.06.2014 року та 29.09.2014 року ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу товар вартістю 10000 грн. та зобов'язався повернути грошові кошти у строк до 29.12.2014 року. Станом на 22.03.2015 року відповідач у рахунок погашення заборгованості виплатив ОСОБА_1 борг у сумі 5900 грн. Залишок боргу становить 4100 грн. На підставі вищевикладеного позивач просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики у розмірі 4100 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.18).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причина неявки суду невідома (а.с.24).
Враховуючи вимоги ст.157 ЦПК України та ст.6 Конвенції "Про захист прав людини та основних свобод", ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності сторін без фіксування судового процесу, що відповідає положенням ст.ст.158, 169, 197 ЦПК України.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та ретельно перевіривши всі надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 15.06.2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого позивач надав відповідачу товар у розмірі 6000 грн., а відповідач зобов'язався виплатити грошові кошти на протязі 5 місяців, а саме з 15.06.2014 року по 15.11.2014 року (а.с.6).
Згодом, 29.09.2014 року між сторонами був укладений ще один договір купівлі-продажу, відповідно до якого позивач надав відповідачу товар у розмірі 4000 грн., а відповідач зобов'язався виплатити грошові кошти на протязі 3 місяців, а саме з 29.09.2014 року по 29.12.2014 року (а.с.2).
Таким чином, загальна сума боргу ОСОБА_2 за договорами купівлі-продажу від 15.06.2014 року та 29.09.2014 року становила 10000 грн.
Позивач у своєму позові зазначає, що станом на 22.03.2015 року відповідач у рахунок погашення заборгованості виплатив ОСОБА_1 борг у сумі 5900 грн. Залишок боргу становив 4100 грн.
Станом на час звернення з позовом до суду - 27.05.2015 року, залишок боргу відповідачем повернуто не було.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно із ч.2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Отже, виходячи з вищевикладеного, та враховуючи, що відповідачем сплачено у рахунок погашення заборгованості 5900 грн., залишок заборгованості становить 4100 грн., та не погашений відповідачем, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 60,88? 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 625,638,1046, 1047-1049 ЦК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КМ 754752, ІНН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 грошові кошти у розмірі 4100 грн. (чотири тисячі сто гривень) у рахунок погашення заборгованості за договорами купівлі-продажу від 15.06.2014 року та 29.09.2014 року.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КМ 754752, ІНН НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 243,60 грн. (двісті сорок три гривні шістдесят копійок) на користь держави.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: Н.В. Чебан