"30" вересня 2015 р.Справа № 916/2573/15
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Савицького Я.Ф.
Суддів: Журавльова О.О.
ОСОБА_1
(склад колегії суддів змінено відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду від 29.09.2015р. №595 та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 29.09.2015р.)
при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 30.09.2015р.:
від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю;
від відповідача: ОСОБА_3, за довіреністю;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства “Іллічівський морський торговельний порт”
на рішення господарського суду Одеської області
від 15 липня 2015 року
у справі №916/2573/15
за позовом Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Іллічівської філії ДП “Адміністрація морських портів України”
до відповідача: Державного підприємства “Іллічівський морський торговельний порт”
про стягнення 110072,88 грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 30.09.2015р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішення господарського суду Одеської області від 15.07.2015р. по справі №916/2573/15 (суддя Мостепаненко Ю.І.) задоволено позовні Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Іллічівської філії ДП “Адміністрація морських портів України” до Державного підприємства “Іллічівський морський торговельний порт” про стягнення 110072,88 грн., з відповідача на користь позивача стягнуто 12886,95 грн. 3% річних, 97185,93 грн. інфляційних та 2201,46 грн. з посиланням на те, що судами трьох інстанцій в рамках справи № 916/942/14 встановлено порушення відповідачем вимог договору № 643-0/104-П-ІЛФ-13 від 30.09.2013р. стосовно здійснення оплати виставлених позивачем рахунків на загальну суму 503227,53 грн., отже, враховуючи ч.3 ст.35 ГПК України та приймаючи до уваги те, що прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум, суд першої інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з рішення господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернувся відповідач - Державне підприємство “Іллічівський морський торговельний порт” з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 15.07.2015р. по справі №916/2573/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, мотивуючи це тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Державного підприємства “Іллічівський морський торговельний порт”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2013р. між ДП "АМПУ" (Власником) та ДП "Іллічівський морський торговельний порт" (Сервітуарієм) укладено договір майнового сервітуту (користування гідротехнічними спорудами) № 643-0/104-П-ІЛФ-13 (Договір), відповідно до п. 1.1 якого Власник, на визначених договором умовах оплати, надає Сервітуарію право обмеженого користування належними Власнику гідротехнічними спорудами (нерухомим майном), розташованими в акваторії Іллічівського морського порту, а саме причал № 10, довжиною 222,20 м.п., архівний номер паспорту 84722.
Відповідно до п.п.2.2., 2.3., договору розрахована за формулою, визначеною п.2.1. цього Договору, плата за сервітут на причал №10 за період дії договору складає 503227,53 грн. (з ПДВ). Оплата сервітуту здійснюється Сервітуарієм щомісячно, до 30 числа місяця, наступного за звітним, на підставі рахунку Власника. Сума щомісячного платежу розраховується виходячи з кількості днів у звітному місяці.
Пунктом 7.1 договору визначено, що цей договір набуває чинності з дня його укладення, але регулює взаємовідносини між сторонами, починаючи з 21.08.2013р. у відповідності до ст.631 ЦК України. Договір діє до 31 грудня 2013 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
За положеннями п. 7.7 договору сторони узгодили, що всі права та обов'язки власника, які передбачені цим договором, виконуються Іллічівською філією державного підприємства „Адміністрація морських портів України”
На виконання умов договору майнового сервітуту (користування гідротехнічними спорудами) № 643-0/104-П-ІЛФ-13 позивачем відповідачу на підставі акту було передано на період з 21.08.2013р. по 30.09.2013р. право обмеженого користування гідротехнічними спорудами.
Позивач виконав у повному обсязі умови договору № 643-0/104-П-ІЛФ-13 від 30.09.2013р. та виставив відповідачу рахунки на суму 503227,53 грн., а саме: № Пр/ 4444 від 30.09.2013р. на суму 155130,30 грн., № Пр/ 9353 від 31.10.2013р. на суму 117 293,63 грн., № ПР/9375 від 30.11.2013р. на суму 113509,97 грн., № ПР/ 12866 від 31.12.2013р. на суму 117 293,63 грн.
В зв'язку з невиконанням ДП "Іллічівський морський торговельний порт" зобов'язань по сплаті виставлених рахунків на загальну суму 503227,53 грн., ДП "АМПУ" в особі Іллічівської філії ДП „АМПУ” звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами, в яких просило стягнути з ДП "Іллічівський морський торговельний порт" заборгованість за договором майнового сервітуту (користування гідротехнічними спорудами) № 643-0/104-П-ІЛФ-13 від 30.09.2013р. в розмірі 503227,53 грн.
Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Одеської області від 20.06.2014р. по справі № 916/942/14 ( суддя Власова С.Г.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.10.2014р. та постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2014р., позов задоволено: стягнуто з ДП "Іллічівський морський торговельний порт" на користь ДП "АМПУ" в особі, якою є Іллічівська філія ДП „АМПУ” 503277,53 грн. та 10064,55 грн. - судового збору.
01.07.2014р. на примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 20.06.2014р. по справі № 916/942/14 видано відповідний наказ.
Як зазначає позивач, та не заперечує відповідач, рішення господарського суду Одеської області від 20.06.2014р. по справі № 916/942/14 було виконано відповідачем в добровільному порядку 20.10.2014р., що підтверджується платіжним дорученням № АП000020520 від 20.10.2014р., наявним в матеріалах справи.
Враховуючи вищезазначені обставини, ДП "АМПУ" в особі, якою є Іллічівська філія ДП „АМПУ” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом, в якому він просить стягнути з ДП "Іллічівський морський торговельний порт" 12886,95 грн. грн. - 3% річних за період з 31.10.2013р. по 19.10.2014р. та 97185,93 грн. - інфляційних нарахувань за той же період.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено апеляційною інстанцією, рішенням господарського суду Одеської області від 20.06.2014р. по справі № 916/942/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.10.2014р. та постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2014р., позов ДП "АМПУ" в особі Іллічівської філії ДП „АМПУ” задоволено повністю: стягнуто з ДП "Іллічівський морський торговельний порт" на користь ДП "АМПУ" в особі Іллічівської філії ДП „АМПУ” 503227,53 грн. - заборгованості та 10064,55 грн. - судового збору.
В своїх рішеннях суди встановили факт виникнення між сторонами зобов'язань, зокрема, у позивача щодо надання відповідачу права обмеженого користування причалом № 10, розташованим в акваторії Іллічівського морського порту, а у відповідача - щодо внесення плати за сервітут. Також суди встановили порушення відповідачем вимог договору № 643-0/104-П-ІЛФ-13 від 30.09.2013р. стосовно здійснення оплати виставлених позивачем рахунків на загальну суму 503227,53 грн., а саме: № Пр/ 4444 від 30.09.2013р. на суму 155130,30 грн.; № Пр/ 9353 від 31.10.2013р. на суму 117293,63 грн.; № ПР/9375 від 30.11.2013р. на суму 113509,97 грн.; № ПР/ 12866 від 31.12.2013р. на суму 117293,63 грн.
За положеннями ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи вищезазначені приписи законодавства,колегія суддів приходить до висновку, що факти, встановлені в рамках справи № 916/942/14, не мають доводитись знов в рамках справи № 916/2573/15.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до п. 2.3. договору № 643-0/104-П-ІЛФ-13 від 30.09.2013р. оплата сервітуту здійснюється відповідачем щомісячно, до 30 числа місяця, наступного за звітним, на підставі рахунку позивача.
Як з'ясовано судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, рішення господарського суду Одеської області від 20.06.2014р. по справі № 916/942/14 було виконано відповідачем в добровільному порядку 20.10.2014р., тобто оплата рахунків було здійснено з порушенням умов п. 2.3. договору.
Прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунки позивача щодо сплати відповідачем 3% річних в сумі 12886,95 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 97185,93 грн., нарахованих за прострочення оплати рахунків: № Пр/ 4444 від 30.09.2013р. на суму 155130,30 грн. за період з 31.10.2013р. по 19.10.2014р.; № Пр/ 9353 від 31.10.2013р. на суму 117293,63 грн. за період з 01.12.2013р. по 19.10.2014р.; № ПР/9375 від 30.11.2013р. на суму 113509,97 грн. за період з 31.12.2013р. по 19.10.2014р.; № ПР/ 12866 від 31.12.2013р. на суму 117293,63 грн. за період з 31.01.2014р. по 19.10.2014р., вважає їх правильними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 15.07.2015р. по справі №916/2573/15 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ДП "Іллічівський морський торговельний порт" - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Одеської області від 15.07.2015р. по справі №916/2573/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 05.10.2015р.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Журавльов О.О.
Суддя Діброва Г.І.