04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"05" жовтня 2015 р. Справа№ 910/25826/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів: Калатай Н.Ф.
Рябухи В.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Сімонова Є.О. - представник, дов. № 8946 від 29.12.2014;
від відповідача: ОСОБА_3 - представник, дов. № 1903 від 18.12.2013;
від третьої особи: не викликався, не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2015
у справі № 910/25826/14 (суддя Головіна К.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Альба Україна"
про стягнення 111 161,70 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 у справі № 910/25826/14 позов задоволено частково; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача основна заборгованість у сумі 110 821,27 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 216,42 грн.; у решті позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що, як вбачається із матеріалів справи, станом на 19.08.2014 сума майнових прав (грошової вимоги до боржника - ФОП ОСОБА_4.) за договором купівлі-продажу № 271-11 від 03.01.2011, набутих банком, становить 110 821,27 грн., про що свідчить акт - підтвердження набуття прав за договором застави майнових прав від 19.08.2014; з наданих відповідачем платіжних доручень суд не має можливості встановити накладні, за якими відповідач оплачував поставлений за договором купівлі-продажу товар; суд вважає, що видатковими накладними підтверджується факт здійснення господарської операції та встановлення договірних правовідносин, які є документальним свідченням передачі відповідачу товару та доказом права вимоги щодо оплати грошових коштів за поставку цього товару.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 у справі № 910/25826/14, у частині задоволення позовних вимог, скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
На думку скаржника, судом першої інстанції не наведено підстав неприйняття доказів відповідача, які свідчать про відсутність заборгованості відповідача перед третьою особою, хоча відповідачем в період постачання товару перераховано третій особі за договором купівлі-продажу № 271-11 від 03.01.2011 платежів за 2014 рік на загальну суму 1 069 648,25 грн., про що надані 04.06.2015 копії платіжних доручень.
Скаржник вважає, що накладні, надані позивачем, не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів, оскільки взяті у випадковій послідовності, що суперечить принципу послідовної оплати накладних, встановлений у п.6.3 договору купівлі-продажу № 271-11.
Як стверджує скаржник, позивачем не надано належних доказів, які свідчили б про наявність у відповідача боргу в сумі 111 161,70 грн. на момент укладання договору застави майнових прав № PR-02/408/12 від 27.05.2014 та на момент складення акту - підтвердження набуття прав за договором застави майнових прав № PR-02/408/12 від 19.08.2014.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників позивача, відповідача, колегія суддів встановила наступне.
Позивачем до суду першої інстанції подана позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу за договором купівлі-продажу № 271-11 від 03.01.2011 в розмірі 111 161,70 грн. та суми сплаченого судового збору в розмірі 2 240,00 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, 23.03.2012 укладено кредитний договір № 408/12, відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, передбачених цим договором, позивач, за договором банк, надає третій особі, за договором позичальнику, а останній зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі кредитної лінії в сумі ліміту кредитної лінії, зазначеної нижче у п.1.1 цього договору; терміном/строком дії ліміту кредитної лінії по 22.03.2013 включно, у порядку і на умовах, визначених цим договором.
Згідно із розрахунками позивача, станом на 19.08.2014 загальний розмір заборгованості третьої особи перед позивачем за кредитним договором № 408/12 склав суму в розмірі 11 838 617, 65 грн.
27.05.2014 між позивачем та третьою особою укладено договір застави майнових прав № PR-02/408/12, згідно із п.1.1 якого третя особа, за договором заставодавець, передає позивачу, за договором заставодержателю, в заставу рухоме майно - предмет застави, яке визначено та опис якого наведено в п.1.2 цього договору, і така застава, що створюється за цим договором, забезпечує виконання зобов'язань заставодавця, існуючих та майбутніх фактичних або умовних, солідарних або незалежних або в будь-якій іншій якості, та всі поточні і майбутні вимоги заставодержателя, що витікають із кредитного договору № 408/12 від 23.03.2012 (надалі - кредитний договір - 1) та договору про встановлення ліміту на здійснення гарантійних операцій № 407/12 від 23.03.2012 (надалі - кредитний договір № 2), укладених між заставодержателем та заставодавцем, з урахуванням всіх змін, доповнень, нових редакцій, новацій. додаткових угод, договорів про внесення змін, тощо, що внесені/укладені або можуть бути внесені/укладені в подальшому (далі - зміни) до них, а також з цього договору, в тому числі, не обмежуючись, зобов'язання заставодавця та вимоги заставодержателя, зазначені в пп. А, Б цього пункту.
Відповідно до п.1.2 договору застави № PR-02/408/12 в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних в п.1.1 цього договору, заставодавець на умовах, передбачених цим договором, передає у заставу свої майнові права як кредитора в зобов'язаннях, що обумовлені наступними контрактами (договорами), зокрема, договором купівлі-продажу № 271-11 від 03.01.2011, укладеним між заставодавцем та ФОП ОСОБА_4, в тому числі, але не виключно права вимоги отримання платежів на суму 110 821,27 грн.
Згідно із п.1.3 договору застави № PR-02/408/12 боржником по відношенню до заставодавця є ФОП ОСОБА_4
Відповідно до п.4.4 договору застави № PR-02/408/12 заставодавець цим уступає заставодержателю свої права вимоги до боржника, що випливають з контракту, в якому заставодавець виступає кредитором, в тому числі, але не виключно, право вимоги/одержання грошових коштів в повній сумі відповідно до умов контракту.
Листом від 03.06.2014 за № 1959 третьою особою повідомлено відповідачу про укладення та дію договору застави майнових прав № PR-02/408/12 від 27.05.2014, відповідно до якого третя особа передала в забезпечення власних зобов'язань по кредитному договору № 408/12 від 23.03.2012 та договору про встановлення ліміту на здійснення документарних операцій № 407/12 від 23.03.2012 заставодержателю належні йому майнові права вимоги отримання грошових коштів за договором поставки; третя особа просила відповідача в строк двох робочих днів з дня отримання цього листа перерахувати належні третій особі по договору поставки кошти в сумі 110 821,27 грн., що є предметом застави за договором застави, безпосередньо на користь позивача в рахунок погашення заборгованості третьої особи по кредитних договорах; додатково повідомлено, що, починаючи з дати отримання цього листа, платежі, виконані на користь третьої особи, за реквізитами, відмінними від зазначених вище, або будь-які зустрічні вимоги не будуть зараховані в оплату контракту та підлягатимуть оплаті на користь позивача.
Позивачем надіслано відповідачу та третій особі лист від 04.06.2014 № 2038/06/14, у якому позивач повідомив про те, що набув відповідно до ст.19 Закону України "Про заставу" від 02.10.1992 № 2654-ХІІ право звернення стягнення на предмет застави, 30.05.2014 зареєстрував звернення стягнення у державному реєстрі обтяжень рухомого майна; 03.06.2014 третя особа адресувала відповідачу вимогу щодо сплати боргу за договором поставки на рахунки позивача; просив негайно виконати вимогу третьої особи на рахунки позивача.
Листом від 18.08.2014 № 2841 третьою особою повідомлено відповідачу про те, що новий кредитор набув право грошової вимоги (на отримання платежів) за контрактом та став кредитором боржника за грошовим зобов'язанням перед новим кредитором у сумі 110 821,27 грн.; що оплату за контрактом у зазначеній сумі слід здійснити на користь нового кредитора, а виконання платежів на користь третьої особи або будь-якої іншої особи, окрім позивача, не буде зараховуватись в рахунок виконання зобов'язань за вищеозначеним контрактом.
19.08.2014 позивач та третя особа склали акт - підтвердження набуття прав за договором застави майнових прав № PR-02/408/12, згідно із яким встановили, з огляду на те, зокрема, що наявність непогашеної простроченої заборгованості за кредитним договором № 408/12 від 23.03.2012 станом на 19.08.2014 (із врахуванням нарахованих відсотків за 19.08.2014) у розмірі 11 838 817,65, в тому числі прострочена основна сума кредиту, становить 11 768 250,36 грн. та прострочені відсотки 70 567,29 грн.; що заставодержатель за договором застави, в результаті звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та задоволення забезпеченої обтяженням вимоги, набув наступні майнові права, а саме право грошової вимоги (або право вимоги на отримання платежів) (як кредитора) за зобов'язаннями, що виникли на підставі договору купівлі-продажу (контракту) № 271-11 від 03.01.2011 (далі - контракт), укладеного між заставодавцем та ФОП ОСОБА_4 (далі - боржник) в сумі 110 821,27 грн.; зазначена в абзаці 2 п.1 акту грошова сума, право вимоги щодо сплати якої за контрактом набув заставодержатель, визначена відповідно до довідки, наданої заставодавцем станом на 13.08.2014 із врахуванням платежів, виконаних /здійснених/ проведених боржником у період: з 13.08.2014 по дату укладення цього акту.
Листом від 05.09.2014 за № 2207/09/14 позивач надіслав відповідачу вимогу про негайну сплату суми 110 821,27 грн. за зазначеними у цій вимозі реквізитами позивача.
Про надсилання відповідачу згаданих листів свідчать копії описів поштових вкладень, списків згрупованих поштових відправлень, фіскальних чеків від 05.06.2014, від 08.09.2014, наявних у матеріалах справи.
Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ст.ст.1, 20 Закону України "Про заставу" від 02.10.1992 № 2654-ХІІ із змінами і доповненнями, застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом; заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом; заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження суми заборгованості відповідача перед третьою особою за договором купівлі-продажу № 271-11 від 03.01.2011 у розмірі 110 821,27 грн., право на вимогу про сплату якої набув позивач, надано реєстр накладних, за якими відповідачем одержані товари у січні, березні та квітні 2014р., всього на загальну суму 111 161,70 грн. та копії видаткових накладних.
Відповідно до умов договору купівлі-продажу № 271-11 від 03.01.2011, укладеного між відповідачем, за цим договором покупцем та третьою особою, за договором продавцем, а саме, п.п.2.5, 4.2, 5.4, 5.5, 5.6, 6.1, сума даного договору складає загальну суму товару, поставленого відповідно до умов даного договору, і визначається шляхом складення сум товарних партій, визначених у видаткових накладних; покупець зобов'язаний прийняти товар і оплатити його в порядку, передбаченому розділом 5 даного договору; у розрахункових документах покупець повинен вказувати номер та дату видаткової накладної згідно з якою здійснюється сплата за поставлений товар та номер і дату договору; у разі невиконання вимог пункту 5.4 цього договору, сторони домовились, що оплата поставленого товару проводиться відповідно до послідовного порядку його оплати, тобто першою оплачується та накладна, строк якої наступив першою; у разі, якщо при здійсненні оплати за поставлений товар в розрахункових документах буде вказано номер та дата накладної, яка вже оплачена або вказаний не вірний номер та (чи) дата накладної та (чи) номер та дата договору якого не існує, або помилково вказаний покупцем, вважається, що оплата здійснена за наступну не оплачену поставку; у випадку якщо сума оплати по неоплаченій накладній перевищує суму поставки по такій накладній залишкові кошти зараховуються в рахунок наступної не оплаченої поставки; продавець залишає за собою право, в разі існування заборгованості покупця перед продавцем, встановлювати наступний порядок зарахування отриманих від покупця грошових коштів: 50% в рахунок оплати існуючої заборгованості, а 50% в рахунок майбутніх поставок; товар вважається переданим продавцем і прийнятий покупцем по кількості та асортименту в момент підписання сторонами видаткової накладної на товарну партію.
Твердження, наведені в апеляційній скарзі про відсутність заборгованості у відповідача в розмірі 110 821,27 грн. по оплаті за одержаний відповідачем товар за вказаними у реєстрі видатковими накладними не підтверджені матеріалами справи.
Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 між відповідачем та третьою особою, підписаний лише відповідачем, отже, є одностороннім, тому не відображає дійсного стану розрахунків між сторонами.
Із наданих відповідачем платіжних доручень вбачається, що у графі:"Призначення платежу" платіжних доручень вказано: "Оплата за лікарські засоби і товари мед. призначення по дог. № 271-11 від 03.01.11р. без ПДВ". Таким чином, відповідачем здійснено оплату товару з порушенням порядку оформлення розрахункових документів, передбаченому в п.5.4 договору купівлі-продажу № 271-11, без вказування номеру та дати видаткової накладної згідно із якою здійснюється сплата за поставлений товар, а у разі невиконання вимог п.5.4 договору купівлі-продажу сторонами цього договору передбачено порядок зарахування оплати відповідно до черговості настання строку платежу (п.5.5), крім того, сторонами передбачено в п.5.6 договору право продавця на застосування особливого порядку зарахування грошових коштів, у разі існування заборгованості відповідача.
Таким чином, оскільки у платіжних дорученнях про сплату за товари за договором № 271-11 від 03.01.2011, наданих відповідачем, не вказано номери і дати видаткових накладних, згідно із якими здійснено оплату за поставлений товар, то зазначені платіжні доручення немає підстав визнати доказами оплати товарів, які були поставлені відповідачу за накладними, вказаними у вищезазначеному реєстрі накладних на загальну суму 111 161,70 грн.
Та обставина, що відповідачем перераховано третій особі у період постачання товарів за договором купівлі-продажу № 271-11 коштів всього на загальну суму 1 069 648,25 грн., не свідчить про відсутність боргу по конкретних накладних, зазначених у вищезгаданому реєстрі накладних.
При цьому слід врахувати, що предметом даного господарського спору не є стягнення заборгованості по оплаті усіх товарів, поставлених за договором купівлі-продажу № 271-11 у період дії цього договору, відтак і не підлягає дослідженню кількість та вартість усіх товарів, які продавець передав у власність покупця згідно із договором № 271-11.
Третя особа, будучи кредитором за договором купівлі-продажу № 271-11, не обмежена у праві передати у забезпечення своїх зобов'язань перед іншими особами права вимоги на одержання виконання за будь-якими накладними за договором купівлі-продажу, у тому числі й без дотримання послідовності дат передання товарів.
Оскільки предметом позову є стягнення коштів у порядку звернення стягнення на предмет застави, у зв'язку із невиконанням зобов'язання, забезпеченого заставою, і сума зазначених коштів є заборгованістю відповідача саме по конкретних видаткових накладних, якими підтверджено факт передання відповідачу товарів, то саме на останнього покладається обов'язок довести ту обставину, що товари, поставлені по конкретних накладних, оплачені, однак, останнього, як про це вже зазначено, відповідачем не доведено.
Що стосується стану розрахунків за договором купівлі-продажу № 271-11 протягом його дії за весь період, то ці питання підлягають перевірці та виясненню безпосередньо між сторонами саме за цим договором купівлі-продажу, із врахуванням стану виконання сторонами усіх його умов і в разі встановлення стороною порушення своїх прав або охоронюваних законом інтересів, така сторона не позбавлена права на врахування цієї обставини у подальшому виконанні договору купівлі-продажу, або на звернення до суду за захистом порушених прав і охоронюваних законом інтересів.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення господарського суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 у справі № 910/25826/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.
2. Справу № 910/25826/14 повернути до Господарського суду міста Києва.
Повний текст постанови складено 06.10.2015.
Головуючий суддя Л.М. Ропій
Судді Н.Ф. Калатай
В.І. Рябуха