04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"30" вересня 2015 р. Справа№ 911/3575/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Гарник Л.Л.
Пантелієнка В.О.
при секретарі судового засідання Патлань І.О.
та представників:
від ТОВ «УніКредіт Лізинг»: Криворог І.О. (за дов. від 05.11.2014);
від ПАТ «ОТП Банк»: Ігнатенко М.В. (дов. від 10.03.2015);
від розпорядника майна: не з'явились;
від боржника: не з'явились;
розпорядник майна: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрхарчопромкомплекс"
на ухвалу господарського суду Київської області від 10.08.2015
у справі № 911/3575/14 (суддя: Наріжний С.Ю.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопромкомплекс" (далі - ТОВ "Укрхарчопромкомплекс")
про порушення справи про банкрутство
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.08.2015 у справі № 911/3575/14 порушено провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "Укрхарчопромкомплекс"; введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Укрхарчопромкомплекс"; призначено розпорядником майна ТОВ "Укрхарчопромкомплекс" арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича та вирішено інші процесуальні питання.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ТОВ "Укрхарчопромкомплекс" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 10.08.2015 та припинити провадження у даній справі.
В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ "Укрхарчопромкомплекс" посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2015 вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 30.09.2015.
25.09.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником апелянта подано доповнення до апеляційної скарги та клопотання про відкладення розгляду справи.
28.01.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ліквідатора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу першої інстанції - без змін.
В судове засідання 30.09.2015 розпорядник майна та представник апелянта не з'явились. Про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
При цьому, господарський суд виходить з того, що у даному випадку апелянт не позбавлений права і можливості забезпечити, за необхідності, участь у судовому засіданні іншого представника, згідно з ч.ч. 1-5 ст. 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.
Зважаючи на викладене, клопотання апелянта про відкладення розгляду апеляційної скарги задоволенню не підлягає.
Судова колегія обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності розпорядника майна та представника апелянта, за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 30.09.2015 присутні представники кредиторів боржника проти апеляційної скарги заперечили, просили оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діяла з 19.01.2013.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Згідно статей 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, до господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" з заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопромкомплекс" у зв'язку з нездатністю останнього сплатити заборгованість на загальну суму 1397025,02 грн. та на підставі ст. 11 Закону.
На запит суду від 26.08.2014 автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, у справі № 911/3575/14 визначено арбітражного керуючого Славного Є.М. (свідоцтво від 27.02.2013 № 326).
В процесі розгляду справи вказаною особою було надано згоду на призначення розпорядником майна Боржника у справі, однак в подальшому (заявою від 25.09.2014 № 01-17/03) арбітражний керуючий Славний Є.М. відмовився від участі у даній справі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.10.2014 (суддя Лутак Т.В.) порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Укрхарчопромкомплекс", введено процедуру розпорядження майном Боржника та призначено розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Гусара І.О., вирішено інші процедурні питання у справі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 вказану вище ухвалу залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2015 постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 та ухвалу господарського суду Київської області від 02.10.2014 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.
Підставою для скасування судових актів слугувало те, що ухвалою господарського суду Київської області від 16.12.2014 у справі № 23/054-12 визнано наказ господарського суду Київської області від 04.10.2012 у справі № 23/054-12 таким, що не підлягає виконанню в частині солідарного стягнення з ТОВ "Аляска ЛТД" та ТОВ "Укрхарчопромкомплекс" на користь ТОВ "УніКредит Лізинг" заборгованості за договором поруки № 1410L09/00/SUR від 19.08.2012, на який заявник посилався, як на доказ безспірності своїх вимог.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.04.2015 (суддя Антонова В.М.) відмовлено у порушенні провадження у справі про банкрутство ТОВ "Укрхарчопромкомплекс", зокрема з підстав того, що згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 21.04.2015 ТОВ "Аляска ЛТД" є припиненим за судовим рішенням господарського суду міста Києва № 910/11251/13 від 16.09.2014, внаслідок чого солідарне стягнення у справі № 23/054-12 є припиненим, оскільки ліквідація ТОВ "Аляска ЛТД" є підставою для припинення основного зобов'язання за договором фінансового лізингу, що в свою чергу є підставою для припинення зобов'язання за договором поруки.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 ухвала господарського суду Київської області від 21.04.2015 скасована, зокрема у зв'язку з тим, що рішення у справі № 23/054-12 є чинним, та постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 у справі № 23/054-12 ухвалу господарського суду Київської області від 16.12.2014 скасовано, у задоволенні заяви ТОВ "Аляска ЛТД" та ТОВ "Укрхарчопромкомплекс" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню відмовлено повністю. Справу передано на розгляд до господарського суду першої інстанції.
Оскаржуваною ухвалою судом першої інстанції порушено провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "Укрхарчопромкомплекс"; введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Укрхарчопромкомплекс"; призначено розпорядником майна ТОВ "Укрхарчопромкомплекс" арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича та вирішено інші процесуальні питання.
Скаржник в апеляційній скарзі зазначає про те, що при вирішенні судом першої інстанції питання щодо порушення провадження у даній справі про банкрутство останній мав би відмовити у порушенні провадження у справі про банкрутство з тих підстав, що ТОВ «Аляска ЛД» остаточно припинено, а тому і основне зобов'язання за договором укладеним між ТОВ "Аляска ЛТД" та ТОВ "УніКредит Лізинг" є припиненим.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта, з огляду на наступне.
Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, виходив з наявності усіх передбачених Законом підстав для порушення провадження у справі про банкрутство. При цьому суд зазначив, що всі заявлені ініціюючими кредиторами у заяві вимоги до боржника є безспірними та підлягають визнанню у підготовчому засіданні. У суду були відсутні правові підстави для відмови у порушенні провадження у даній справі про банкрутство.
Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 Закону перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
Частиною 3 статті 16 Закону визначено, що якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Наявними матеріалами справи підтверджується, що грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" ґрунтуються на залишеному без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.09.2012 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 рішенні господарського суду Київської області від 26.06.2012 у справі №23/054-12 про стягнення на користь заявника солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Аляска ЛД", товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопромкомплекс" 1258961 грн. 75 коп. заборгованості, 72345 грн. 09 коп. пені, 12179 грн. 34 коп. інфляційних втрат, 26138 грн. 84 коп. 3% річних та 27400 грн. 00 коп. судового збору, на виконання якого видано наказ від 04.10.2012, на підставі якого постановою ВДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції від 20.12.2013 відкрито виконавче провадження № 40849093 з примусового виконання рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що станом на дату винесення судом оскаржуваної ухвали вказаний вище наказ добровільно чи примусово не виконаний, заходи примусового виконання рішення не дали результату стягнення грошових коштів з боржника на користь заявника.
Станом на дату підготовчого засідання суду першої інстанції , та суду апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги не надано доказів повного чи часткового виконання боржником зазначеного судового рішення, яке набрало законної сили та яке є обов'язковим до виконання на усій території України (ст. 4-5 ГПК України).
Отже судом першої інстанції було вірно встановлено, що станом на 10.08.2015 рішення у справі № 23/054-12 є чинним (залишеним в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 26.09.2012); наказ господарського суду Київської області від 04.10.2012 у справі № 23/054-12 також є чинним. Також, станом і на 30.09.2015 вказані вище процесуальні документи є чинними. Зазначений вище наказ суду не визнавався таким, що не підлягає виконанню. Вищевказане судове рішення, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (ст. 115 ГПК України).
Статтею 36 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно з ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.
У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, станом на поточну дату безспірні вимоги Заявника (ТОВ "УніКредит Лізинг") до Боржника (ТОВ "Укрхарчопромкомплекс") за основними зобов'язаннями складають 1324679,93 грн., вказані вимоги заявника складають не менше 300 розмірів мінімальної заробітної плати та не погашені боржником протягом 3 місяців з дня відкриття виконавчого провадження (з 20.12.2013).
Згідно ч. 3 ст. 10 Закону, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік", ставка мінімального розміру заробітної плати з 01.01.2015 визначена на рівні 1218,00 грн. (отже сума 300 мінімальних розмірів заробітної плати становить 365400,00 грн.).
З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що заявником заявлено безспірні грошові вимоги до боржника - ТОВ "Укрхарчопромкомплекс" у сумі, що перевищує розмір 300 мінімальних розмірів заробітної плати, що не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, вимоги заявника не задоволенні боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
За таких обставин, судова колегія погоджується із судом першої інстанції, яким встановлено обґрунтованість вимог заявника та наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Укрхарчопромкомплекс". Оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною як на дату її припинення, так і на час її перегляду в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене, судова колегія відхиляє доводи ТОВ "Укрхарчопромкомплекс", викладені в апеляційній скарзі, за необґрунтованістю.
При цьому, судова колегія відхиляє доводи апелянта стосовно того, що відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців підтверджується припинення ТОВ «Аляска ЛД» на підставі ухвали господарського суду м. Києва від 18.03.2015 у справі № 910/11251/13 про ліквідацію банкрута - ТОВ «Аляска ЛД», як юридичної особи у зв'язку з банкрутством. Судова колегія встановила факт того, що на час прийняття оскаржуваного рішення та розгляду даної апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції не внесений відповідний запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про припинення основного боржника, ТОВ «Аляска ЛД», на підставі судового рішення, яке набрало б законної сили. Так, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців зазначено дату запису про припинення вказаної юридичної особи : "01.10.2014" (коли зазначеної апелянтом ухвали від 18.03.2015 у справі № 910/11251/13 не існувало). Тобто підставою вищевказаного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців є судове рішення, яке скасоване (а.с.209-211 т.4) - ухвала господарського суду м.Києва від 16.09.2014 у справі № 910/11251/13, яка скасована постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2014 у цій справі, справу було направлено на новий розгляд.
Згідно з ч. 9 ст. 16 Закону, в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається про призначення розпорядника майна, встановлення розміру оплати його послуг та джерела її сплати.
Як зазначалося вище, арбітражним керуючим Славним Є.М., який був визначений за допомогою автоматизованої системи, було подано заяву до суду першої інстанції про відмову від участі у даній справі про банкрутство, та в матеріалах справи наявна заява арбітражного керуючого Гусара І.О. про участь у справі і вказана особа підтвердила свою згоду на участь у справі в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 114 Закону, кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. У разі якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - за ініціативою суду, крім випадків, передбачених цим Законом.
Дослідивши матеріали справи, судова колегія встановила, що кандидатура арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича щодо призначення розпорядником майна боржника, відповідає вимогам ст. 97 та ст. 114 Закону, а тому суд першої інстанції правомірно призначив розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопромкомплекс" арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича та встановив оплату його послуг у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень за рахунок авансових коштів Заявника у відповідності до ст. 115 Закону про банкрутство.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Укрхарчопромкомплекс", зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції від 10.08.2015 у справі № 911/3575/14. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування вказаної ухвали у даній справі, судовою колегією не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 99, 101- 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу ТОВ "Укрхарчопромкомплекс" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 10.08.2015 у справі № 911/3575/14 - без змін.
2. Матеріали справи № 911/3575/14 повернути до господарського суду Київської області для подальшого розгляду.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.
Повний текст постанови підписаний 05.10.2015.
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді Л.Л. Гарник
В.О. Пантелієнко