04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"30" вересня 2015 р. Справа№ 910/3593/15-г
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Власова Ю.Л.
Михальської Ю.Б.
при секретарі судового засідання - Киниці А.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжнародної громадської організації "Міжнародна асоціація підтримки малого та середнього бізнесу України та Росії"
на рішення господарського суду міста Києва від 15.04.2015
у справі № 910/3593/15-г (суддя Яковенко А.В.)
за позовом Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Інституту світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України
до Міжнародної громадської організації "Міжнародна асоціація підтримки малого та середнього бізнесу України та Росії"
про стягнення 166 383,25 грн. та розірвання договору оренди
за участю представників:
від прокуратури: Жовтун Н.Б.,
від позивача: Тертичний Ю.І.,
від відповідача: не з'явились,
Заступник прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Інституту світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Міжнародної громадської організації "Міжнародна асоціація підтримки малого та середнього бізнесу України та Росії" про стягнення з останньої заборгованості у розмірі 166 383,25 грн. та розірвання договору оренди нерухомого майна № б/н від 27.02.2012.
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.04.2015 у справі № 910/3593/15-г позов задоволено повністю, стягнуто з Міжнародної громадської організації "Міжнародна асоціація підтримки малого та середнього бізнесу України та Росії" на користь Інституту світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України заборгованість у розмірі 166 383,25 грн., розірвано договір оренди нерухомого майна № б/н від 27.02.2012, зобов'язано відповідача повернути Інституту світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України по акту приймання-передачі нерухоме майно загальною площею 83,30 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Леонтовича, 5 (літера А) на другому поверсі та складається з приміщень: № 3 (площа 19,7 кв.м.), № 4 (площа 20,1 кв.м.), № 5 (площа 16,1 кв.м.), № 6 (площа 13,0 кв.м.), № 7 (площа 14,4 кв.м.); стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України 4 263,00 грн. судового збору.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Міжнародна громадська організація "Міжнародна асоціація підтримки малого та середнього бізнесу України та Росії" звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 15.04.2015 скасувати, а позовну заяву заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Інституту світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України про стягнення заборгованості та розірвання договору залишити без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані порушенням судом норм процесуального права. Так, на думку скаржника, судом першої інстанції помилково порушено дану справу за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 апеляційну скаргу Міжнародної громадської організації "Міжнародна асоціація підтримки малого та середнього бізнесу України та Росії" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.07.2015.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2015 у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді Хрипуна О.О., суддів Власова Ю.Л. та Михальської Ю.Б.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 апеляційну скаргу Міжнародної громадської організації "Міжнародна асоціація підтримки малого та середнього бізнесу України та Росії" у справі № 910/3593/15-г прийнято до провадження новим складом колегії та призначено до розгляду в раніше призначеному судовому засіданні.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 та від 02.09.2015 розгляд апеляційної скарги Міжнародної громадської організації "Міжнародна асоціація підтримки малого та середнього бізнесу України та Росії" у справі № 910/3593/15-г було відкладено на 30.09.2015.
В судове засідання 30.09.2015 представники Міжнародної громадської організації "Міжнародна асоціація підтримки малого та середнього бізнесу України та Росії" не з'явились, хоч були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду за адресою, вказаною в апеляційній скарзі та клопотанні представника про ознайомлення з матеріалами справи.
Беручи до уваги суть спору та матеріали справи, встановлені ст. 102 ГПК України строки розгляду апеляційних скарг, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача.
Представники позивача та прокуратури в судовому засіданні просили залишити без змін рішення місцевого господарського суду, а апеляційну скаргу - без задоволення з огляду на її безпідставність.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.
При цьому якщо прокурор у позовній заяві не вказав обставин, пов'язаних з порушенням інтересів держави або з обґрунтуванням необхідності захисту таких інтересів, то господарський суд повертає позовну заяву без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК. У разі ж коли суд у зазначених випадках помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, відповідний позов залишається без розгляду згідно з пунктом 1 частини першої статті 81 названого Кодексу (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам").
Звертаючись з позовною заявою у даній справі заступник прокурора Шевченківського району міста Києва зазначив, що вбачає порушення інтересів держави в ненадходженні коштів від оренди державного майна, що знаходиться у віданні Національної академії наук України та перебуває на балансі Інституту світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України, який є бюджетною установою, а орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у даних спірних відносинах відсутній, оскільки Інституту світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України є державною бюджетною науковою установою, економічну основу діяльності якої становить бюджетне фінансування. Інститут перебуває у віданні Національної академії наук України, яка відповідно до статуту є вищою державною науковою організацією України, що заснована на державній власності, економічну основу діяльності якої, в тому числі становить державне майно, що безоплатно передане державою у безстрокове користування для здійснення статутної діяльності.
Крім того, відповідно до свідоцтва про право власності від 03.06.2003 адміністративний будинок Інституту світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Леонтовича, 5 (літера А), належить Державі Україна на праві державної власності, а Інституту світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України є балансоутримувачем державного майна, на користь якого підлягає стягненню орендна плата за договором оренди.
Згідно з частиною другою статті 29 ГПК у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах громадянина зазначений орган чи громадянин набуває статусу позивача, а в разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача і як такий зазначається у позовній заяві.
Отже, у даній справі, на думку колегії суддів, з огляду на встановлену прокурором відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, прокурор не позбавлений права заявити позов в інтересах держави від власного імені та від імені балансоутримувача державного майна з огляду на його правовий статус.
Міжнародна громадська організації "Міжнародна асоціація підтримки малого та середнього бізнесу України та Росії", звертаючись з апеляційною скаргою не оскаржує рішення місцевого господарського суду по суті, проте суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.02.2012 між Інститутом світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України (орендодавець) та Міжнародною громадською організацією "Міжнародна асоціація підтримки малого та середнього бізнесу України та Росії" (орендар) укладено договір № б/н оренди нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дібровою О.С. за реєстровим № 34, на умовах якого за підсумками проведеного конкурсу орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування для здійснення статутної діяльності частину нерухомого державного майна, що знаходиться на балансі Інституту світової економіки та міжнародних відносин Національної, яке розміщене за адресою: м. Київ, вул. Леонтовича, 5 (літера А), на другому поверсі, площею 83,30 м. кв., та складається з приміщень № 3 (площа 19,7 кв. м.), № 4 (площа 20,1 м. кв.), № 5 (площа 16, 1 м.кв.), № 6 (площа 13,0 м. кв.), № 7 (площа 14,4 м. кв.).
Згідно з п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном з дати підписання сторонами цього договору, акта приймання-передачі майна та після державної реєстрації договору.
Сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 за № 786 з подальшими змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць за який є інформація про індекс інфляції) - січень 2012 року 66,58 грн. за 1 кв. м., а за всю орендовану площу 5 546,11 грн. та ПДВ 1 109,22 грн., а всього 6 655,33 грн. на місяць (п. 3.1 договору).
Пунктом 3.3 договору передбачено, що орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць.
Приписами п. 3.6 договору встановлено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується на користь орендодавця відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, передбачених чинним законодавством.
Згідно з положеннями п. 3.9 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, орендодавцю.
Приписами п.п. 10.9-10.10 договору передбачено, що у разі припинення або розірвання договору орендоване майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю. У разі, якщо орендар затримав повернення орендованого майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.
Місцевим господарським судом встановлено, що передача об'єкта оренди відбулася 27.02.2012, що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна, підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленого печатками підприємств.
Згідно із ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Місцевим господарським судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування нежитлове приміщення на певний строк та за відповідну плату згідно умов договору, а відповідач в порушення умов договору не сплатив на користь позивача орендні платежі в терміни, визначені договором, внаслідок чого за період з 01.01.2013 по 31.01.2015 виникла заборгованість у сумі 166 383,25 грн.
За встановлених обставин місцевий господарський суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення 166 383,25 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів.
Скаржник в апеляційній скарзі наявність заборгованості з орендної плати на час розгляду справи в суді першої інстанції не заперечує.
У зв'язку із істотним порушенням умов договору, орендодавець звертався до відповідача листами № 224 від 13.12.2013 та № 336 від 25.02.2014 з вимогою про погашення наявної заборгованості та розірвання договору, яка залишена без задоволення та належної відповіді.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1. ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Згідно із ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Приписами ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Встановивши, що орендні платежі за договором оренди нерухомого майна відповідач не сплачував більше трьох місяців, врахувавши положення ч. 1 ст. 782 ЦК України та п. 10.6 договору, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про розірвання договору оренди та повернення майна балансоутримувачу.
Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Під час розгляду справи відповідач не надав жодних доказів, які б свідчили про припинення зобов'язання по сплаті орендної плати та повернення орендованого нерухомого майна.
На думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105, 104 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Міжнародної громадської організації "Міжнародна асоціація підтримки малого та середнього бізнесу України та Росії" на рішення господарського суду міста Києва від 15.04.2015 у справі № 910/3593/15-г залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 15.04.2015 у справі № 910/3593/15-г залишити без змін.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді Ю.Л. Власов
Ю.Б. Михальська