30.09.2015 року Справа № 904/4254/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),
суддів: Величко Н.Л., Антонік С.Г.
секретар судового засідання Однорог О.В.
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №178/1001 від 12.05.15;
від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №01/1-467 від 29.09.15;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2015р. у справі №904/4254/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м.Дніпропетровськ
до Комунального закладу "Криворізький дитячий кістково-туберкульозний санаторій №1" Дніпропетровської обласної ради", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 7673,62 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2015р. у справі №904/4254/15 (суддя Євстигнеєва Н.М.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" про стягнення 7673,62 грн. заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії.
Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що як встановлено судом перевищення відповідачем договірної величини споживання електроенергії у спірному періоді (лютому та березні 2014 року) не відбулось, оскільки за зверненням відповідача внаслідок укладання Додаткової угоди №2/14ТД від 24.03.2014р. до договору про постачання електричної енергії №314006 від 07.03.2014р. та зміною "Обсягів постачання електричної енергії споживачу" в Додатку №1 до цього договору сторони відкоригували обсяги договірної величини споживання електроенергії до обсягів, які відповідають їх фактичному споживанню. Тому дії позивача щодо нарахування суми 7673,62 грн. за перевищення договірної величини визнані судом неправомірними, а заявлені вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Позивач (ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго"), не погодившись з означеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2015р. у справі №904/4254/15 та задовольнити позов. Вважає, що під час винесення рішення господарським судом Дніпропетровської області у справі №904/4254/15 мало місце неправильне застосування норм матеріального права, а саме: п. 4.4. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28, ст. 180 Господарського кодексу України; порушення норм процесуального права, а саме: ст. 42, п. 2 ч. 1 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
Так скаржник зазначає, що факт перевищення договірної величини електроспоживання відповідачем у розрахункових періодах “лютий 2014” (фактично - з 15.01.2014 по 14.02.2014) та “березень 2014” (фактично - з 15.02.2014 по 14.03.2014), вже був зафіксований і споживачу було видано повідомлення про споживання понад договірну величину та рахунки на оплату перевищення за ці періоди ще 17.02.2014р. та 17.03.2014р. відповідно. Вважає, що до спірних правовідносин має застосовуватися Додаток №1, підписаний сторонами під час укладання Договору №314006 від 07.03.2014р., тому згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", п. 6.16. Правил та п. 7.2.2. Договору позивачем цілком правомірно була нарахована відповідачу плата за перевищення договірної величини споживання електроенергії та вручено відповідні рахунки: за лютий 2014 на суму 2728,01 грн. та за березень 2014 року на суму 4945,61 грн., які споживач так і не оплатив. Наголошує на тому, що метою укладання сторонами Додаткової угоди №2/14ТД від 24.03.2014р. до Договору та підписання Додатку №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", було коригування у бік зменшення обсягів постачання електричної енергії за укладеним Договором в порядку, визначеному п. 1.3. Договору. На твердження позивача, у вказаному пункті договору мова йде не про коригування договірних величин електроспоживання, а про зменшення обсягів закупівлі електричної енергії. При цьому в жодному пункті договору чи нормах діючого законодавства в галузі електроенергетики не міститься посилання на те, що зменшення обсягів закупівлі електричної енергії є способом або має наслідком коригування договірних величин електроспоживання. Вказує на те, що ці його доводи викладені у письмових поясненнях, які були надані суду першої інстанції, але не прийняті судом до уваги.
Відповідач (КЗ "Криворізький дитячий кістково-туберкульозний санаторій №1") у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти викладених вимог позивача та зазначає, що фактичне споживання електроенергії в 2014 році не перевищило встановлені договірні величини натуральних показників, про що свідчить аналіз споживання електроенергії. Загалом затверджений ліміт споживання електроенергії в натуральних величинах на 2014 рік з урахуванням додаткових асигнувань складав 82480 кВт/год, а фактично спожито в натуральних одиницях на протязі 2014 року - 79913 кВт/год. Відхилення складає 2567 кВт/год економії електроенергії в натуральних одиницях. Відповідач посилається на додані акти звірки та зазначає, що розрахунки за спожиту електроенергію перед ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" в 2014 році закладом проведено в повному обсязі, про що свідчить відсутність кредиторської заборгованості станом на 01.01.2015р., тому сума позовної заяви 7673,62 грн. є необґрунтованою.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено із матеріалів справи, Комунальний заклад "Криворізький дитячий кістково-туберкульозний санаторій №1" Дніпропетровської обласної ради" (відповідач) є споживачем електричної енергії, постачання якої до початку 2014 року здійснювалось Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" (позивач) у відповідності до умов Договору про постачання електричної енергії №300006 від 11.02.2002р., викладеного в редакції Додаткової угоди №1 від 17.12.2007р.
17.02.2014р. між позивачем та відповідачем була укладена Додаткова угода №1/14 до Договору про постачання електричної енергії №300006 від 11.02.2002р., якої сторони виклали в новій редакції Розділ 9 п. 9.8. Договору та доповнили цей розділ пунктом 9.12., за змістом яких цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 березня 2014 року, а вартість електричної енергії за заявленими величинами споживання на період з 01.01.2014р. по 01.03.2014р. згідно з обсягами державного та/або місцевого бюджетного фінансування становить 20833,00 грн. Постачання електричної енергії Споживачу у 2014 році відповідно до встановлених асигнувань (ст. 48 Бюджетного кодексу України) здійснюється у межах встановлених обґрунтованих лімітів споживання у натуральних одиницях, наведених у Додатку 1 до Договору «Обсяги споживання електричної енергії споживачу». Обсяги постачання електричної енергії, наведені у Додатку 1 до Договору, розраховуються у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом на 2014 рік (загальний фонд бюджету) та в межах відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету. Споживач контролює надходження коштів до спеціального фонду бюджету, проводить коригування обсягів постачання електричної енергії у разі зменшення (збільшення) надходжень коштів до спеціального фонду бюджету або перерозподілу бюджетних асигнувань за загальним фондом бюджету в порядку, встановленому ПКЕЕ та умовами Договору та самостійно обмежує споживання електричної енергії до величини скоригованих та погоджених Постачальником обсягів постачання електричної енергії на 2014 рік. Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України дана додаткова угода вступає в силу після підписання її сторонами, а її дія розповсюджується на відносини сторін, які виникли з 01.01.2014р. (а.с. 65).
Як зазначено у Додатку №1 до Договору про постачання електричної енергії №300006 від 11.02.2002р., який був підписаний сторонами за наслідком укладення Додаткової угоди №1/14 від 17.02.20014р., обсяги електричної енергії, що постачається по місяцях 2014 року, були визначені у таких значеннях: січень - 7,409 тис. кВт*год, лютий - 8,10 тис. кВт*год, березень - 2,251 тис. кВт*год. (а.с. 66).
Таким чином, за станом на 17.02.2014р. сторони дійшли згоди про загальну вартість електричної енергії, що мала бути поставлена позивачем відповідачеві в І кварталі 2014 року із показниками щомісячних обсягів її споживання та розповсюдили дію цих умов на відносини сторін, які виникли з 01.01.2014р.
В подальшому між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" (постачальник) та Комунальним закладом "Криворізький дитячий кістково-туберкульозний санаторій №1" Дніпропетровської обласної ради" (споживач) було укладено Договір №314006 від 07.03.2014р. про постачання електричної енергії за державні кошти, відповідно до умов якого (п. 1.1.) постачальник зобов'язується у 2014 році постачати споживачу електричну енергію у точку (точки) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 58,8 кВт, величини якої по об'єктах споживача визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору (а.с. 9-26).
Кількість обсягу електричної енергії, яку постачальник зобов'язується постачати споживачу на бюджетний період протягом 2014 року, визначається згідно з додатками до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", "Порядок розрахунків" та "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (п.1.2. Договору).
За умовами п.1.3. Обсяги закупівлі електричної енергії споживачем можуть бути зменшені залежно від реального фінансування та на підставі скоригованого додатку "Обсяги постачання електричної енергії споживачу".
Вартість фактично спожитої електричної енергії визначається як добуток обсягу електричної енергії, визначеного за фактичними показами розрахункових засобів обліку у розрахунковому періоді та підтверджених Актом прийняття-передавання товарної продукції на тариф, що діяв протягом цього розрахункового періоду, за винятком випадків передбачених розділом 4 Додатку 3 "Порядок розрахунків" (п.3.2. Договору).
Відповідно до п. 6.3. Договору №314006 від 07.03.2014р. постачальник зобов'язується забезпечити постачання споживачу електроенергії як різновид товару в обсягах, визначених додатком "Обсяги постачання електричної енергії споживачу".
У п. 10.1. Договору №314006 від 07.03.2014р. про постачання електричної енергії сторони обумовили, що цей договір укладається на строк до 31.12.2014р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору. Сторони цього Договору домовилися, що відповідно до ст. 631 ЦК України, умови цього Договору в частині постачання електричної енергії застосовуються до відносин між ними з 15.01.2014р. по 31.12.2014р. включно.
07.03.2014р. сторонами був підписаний Додаток №1 - Обсяги постачання електричної енергії споживачу на 2014 рік, де відповідачу були встановлені договірні величини споживання електричної енергії по всіх місяцях 2014 року, у тому числі: на лютий 2014 року - 8,100 тис. кВт/год; на березень 2014 року - 2,251 тис. кВт/год; (а.с. 27-28).
Таким чином, 07.03.2014р. між сторонами відбулась заміна первісних зобов'язань з приводу поставки позивачем відповідачеві електричної енергії та її споживання останнім, які регулювались договором №300006 від 11.02.2002р., іншими зобов'язаннями, зміст яких на цей час визначається новим Договором №314006 від 07.03.2014р. із відповідними додатками до нього.
На виконання умов вищевказаних договорів у лютому та березні 2014 року позивачем було здійснено поставку електричної енергії відповідачу, про що сторонами складені та підписані відповідні Акти про використану електричну енергію від 17.02.2014р. та від 17.03.2014р.: - за лютий 2014 року в кількості 10302 кВт/год (а.с. 34); - за березень 2013 року в кількості 6243 кВт/год (а.с. 35).
Як вбачається із вищевказаних актів, обсяги фактично спожитої відповідачем електричної енергії у лютому та березні 2014 року перевищили договірні величини споживання електричної енергії у цих місяцях, визначені в Додатку №1 до Договору №314006 від 07.03.2014р.
В пункті 6.2.5. Договору №314006 від 07.03.2014р. сторони обумовили, що Споживач має право звернутися до Постачальника не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення поточного розрахункового періоду у порядку, визначеному умовами цього Договору, за зміною договірної граничної величини споживання електричної енергії цього періоду, зазначеної у Додатку "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу".
У пункті 11.1.7. Договору №314006 від 07.03.2014р. сторони визначили, що звернення Споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин розглядаються Постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури. Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.
Пункт 4 Додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу" містить умову, що скоригований протягом розрахункового періоду обсяг очікуваного споживання електричної енергії вважається договірним.
Відповідач зі своєї сторони до позивача із заявами у вказаному вище порядку про корегування договірної величини споживання електричної енергії у лютому та у березні 2014 року не звертався.
17.03.2014р. відповідач звернувся до позивача із листом (вих. № 01/1-144), в якому просив, внести зміни в договір №314006 від 07.03.2014р. керуючись п. 3 п.п. 3.3. цього договору, а саме ціну договору зменшити на 44600,00 грн. (в т. ч. ПДВ 7433,33 грн.) у зв'язку з затвердженням постійного кошторису на 2014 рік (а.с. 151).
За наслідками розгляду вказаного вище звернення відповідача 20.03.2014р. між сторонами була укладена Додаткова угода №1/14 до Договору про постачання електричної енергії №300006 від 11.02.2002р., якою сторони встановили, що умови цього Договору в частині постачання електричної енергії застосовуватимуться до відносин між ними, які виникли до його укладання і діють з 01.01.2014р. по 31.01.2014р., а обсяги постачання електричної енергії на січень 2014 року будуть зменшені та визначені у сумі 9199,80 грн. у межах реального фінансування видатків та кошторисних призначень на 2014 рік (а.с. 67).
В подальшому 24.03.2014р. між сторонами була укладена Додаткова угода №2/14ТД від 24.03.2014р. до Договору №314006 від 07.03.2014р. про постачання електричної енергії за державні кошти, у якій (пункт 1) сторони домовились: зменшити обсяги постачання електричної енергії у відповідності до пункту 1 частини 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" та визначити у п. 9.12. ціну Договору у сумі 96200,20 грн., в тому числі ПДВ 16033,37 грн., в межах реального фінансування видатків та кошторисних призначень на 2014 рік. Обсяги постачання електричної енергії при зменшенні ціни Договору вказані у Додатку 1 "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу", що додається до цієї додаткової угоди
Як визначено у п. 3 Додаткової угода №2/14ТД від 24.03.2014р. ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання, діє до 31.12.2014р. і є невід'ємною частиною Договору (а.с. 63).
У відповідному Додатку №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", що додається до Додаткової угоди №2/14ТД від 24.03.2014р., сторони встановили нові договірні величини постачання електричної енергії споживачу на 2014 рік, починаючи з січня 2014 року по грудень 2014 року включно. Так сторони визначили, що обсяги споживання становлять: у січні 2014 року - 7409 тис. кВт*год; у лютому 2014 року - 10,302 тис. кВт*год, у березні 2014 року - 6,24 тис. кВт*год., квітня 2014 року - 8,000 тис. кВт*год., травні 2014 року - 7,000 тис. кВт*год., червні 2014 року - 6,200 тис. кВт*год., липні 2014 року - 6,500 тис. кВт*год., серпні 2014 року 7,000 тис. кВт*год., вересні 2014 року - 7,500 тис. кВт*год., жовтні 2014 року - 7,500 тис. кВт*год., листопаді 2014 року 3,000 тис. кВт*год., грудні 2014 року - 0,749 тис. кВт*год., а всього 77,400 тис. кВт*год (а.с. 64).
Таким чином, сторони в чергове змінили обсяг договірної величини споживання електричної енергії у тих розрахункових періодах, які вже на час підписання Додаткової угоди №2/14ТД від 24.03.2014р. сплинули, а саме: на лютий 2014 року - 10,302 тис. кВт*год, а на березень 2014 року - 6,24 тис. кВт*год.
У пункті 7.2.2. Договору №314006 від 07.03.2014р. про постачання електричної енергії за державні кошти сторони встановили відповідальність Споживача, яка передбачає, що за перевищення договірної величини споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами цього договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини тощо.
У зв'язку із перевищенням договірної величини споживання електроенергії по вказаних місяцях позивач здійснив додаткові нарахування та пред'явив відповідачу до оплати рахунки: №121/300006/2/5 за лютий 2014 року на суму 2728,01 грн. (а.с. 36) та №121/300006/3/5 за березень 2014 року на суму 4945,61 грн. (а.с. 37), про сплату двократної вартості різниці між фактично спожитою та договірною величиною споживання електричної енергії у цих розрахункових періодах.
За спожиту електричну енергію у 2014 році відповідач повністю розрахувався (копії платіжних доручень місяться в матеріалах справи (а.с. 97-123),
Однак вказані вище рахунки №121/300006/2/5 та№121/300006/3/5 на загальну суму 7673,62 грн. були залишені відповідачем без оплати.
Відмова відповідача, який вважає, що споживання електроенергії відбулося у відповідності до умов укладеного договору та відкоригованих договірних обсягів, від оплати вказаних вище рахунків спонукала позивача до звернення із позовом у даній справі, про стягнення цих коштів в судовому порядку.
Відтак причиною спору є питання щодо правових наслідків дій сторін, які були спрямовані на зміну обсягів закупівлі електричної енергії у розрахункових періодах, в яких вже відбулось фактичне споживання електричної енергії із перевищенням первісно обумовленої договірної величини споживання електроенергії.
Приймаючи рішення про відмову позивачеві в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що перевищення договірної величини споживання електроенергії не відбулося, оскільки сторони відкоригували обсяги договірної величини споживання електроенергії до обсягів, які відповідають їх фактичному споживанню.
Колегія суддів погоджується із таким висновком місцевого господарського суду, виходячи з наступного.
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Законом України "Про електроенергетику" та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996р. у редакції постанови НКРЕ №105 від 04.02.2010р., які є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання.
Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" та пунктом 1.3. вказаних Правил користування електричною енергією встановлено, що споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Згідно п. 5.1. Правил користування електричною енергією договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
В п. 1.2 Правил користування електричною енергією наведені терміни, згідно з якими: договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період; розрахунковий період - період часу, зазначений у договорі, за який визначається обсяг спожитої та/або переданої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки.
Постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами (4.1. Правил користування електричною енергією).
У п. 4.2. Правил користування електричною енергією встановлено, що відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. У разі відхилення від обсягів фактичного споживання за минулий рік на 15 % обсяги очікуваного споживання електричної енергії обґрунтовуються споживачем за даними запланованої до використання потужності та режиму роботи електроустановок відповідно до умов договору.
Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії.
У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року.
Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини.
Згідно п. 4.4. Правил користування електричною енергією Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.
Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.
У разі коригування за заявою споживача договірної величини споживання обсягу електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності.
Датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії. У разі, якщо договором про постачання електричної енергії попередня оплата не передбачена, датою коригування вважається дата прийняття постачальником електричної енергії рішення про коригування договірних величин на підставі письмового звернення споживача. Для споживача, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживача постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, за дату коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності приймається дата отримання постачальником електричної енергії звернення від споживача.
За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невід'ємною частиною договору.
Пункт 6.16. Правил користування електричною енергією встановлю, що обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що дійсно під час споживання електричної енергії на протязі спірних розрахункових періодів (лютий та березень 2014 року) відповідач (Споживач) не звертався до позивача (Постачальника) із заявами про корегування договірної величини споживання обсягу електричної енергії за процедурою, яка встановлена в п.п. 4.2. та 4.4. Правил користування електричною енергією та п. 11.1.7. Договору №314006 від 07.03.2014р., тому дії позивача з нарахування та пред'явлення відповідачу до оплати означених рахунків №121/300006/2/5 від 17.02.2014р. на суму 2728,01 грн. та №121/300006/3/5 від 17.03.2014р. на суму 4945,61 грн. визнані судом першої інстанції неправомірними помилково.
Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, сторони відкоригували обсяги фактичного споживання електричної енергії за укладеним договором починаючи з січня 2014 року, а не з дати набрання додатковою угодою законної сили (Додаткова угода №2/14ТД від 24.03.2014 набрала чинності 24.03.2014) та зазначили, що у січні 2014 року обсяги споживання складають 7409 тис. кВт*год; у лютому 2014 року - 10,302 тис. кВт*год, у березні 2014 року - 6,24 тис. кВт*год. тощо. При цьому, сторони врахували, що звернення позивача (лист вих. №01/1-144 від 17.03.2014) надійшло після закінчення розрахункового періоду (за лютий - березень 2014 року).
Тому, враховуючи, що внесення змін до договірних величин споживання електричної енергії мало місце у розрахункових періодах, які вже сплинули на час укладання Додаткової угода №2/14ТД від 24.03.2014р., колегія суддів відхиляє доводи позивача про те, що ця Додаткова угоди розповсюджує свою дію виключно на правовідносини сторін, які виникли після її укладання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 і 4 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори); дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Як встановлює ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. У свою чергу п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу визначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та правочини.
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (ч.1 ст. 180 Господарського кодексу України).
За загальним правилом зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України), а також за домовленістю сторін (ч.1 ст. 604 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України).
Так, відповідно до ч.2 ст. 604 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).
Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором (ч. 4 ст. 604 Цивільного кодексу України).
Як вказує у своїй апеляційній скарзі позивач, укладаючи Додаткову угоду №2/14ТД від 24.03.2014р., сторони не мали на мету корегування договірної величини споживання обсягу електричної енергії. Однак, колегія суддів відхиляє ці доводи позивача так, як встановлені обставини прямо вказують на те, що звертаючись до позивача із листом від 17.03.2014р. вих. № 01/1-144, відповідач просив внести зміни в договір №314006 від 07.03.2014р., які визначають ціну договору у відповідності до постійного кошторису на 2014 рік, і позивач надав на це свою згоду.
Таким чином, за станом на дату пред'явлення позивачем відповідачу до сплати зазначених рахунків такі вимоги позивача були правомірними, однак внаслідок внесення сторонами 24.03.2014р. змін до Додатку №1 до Договору №314006 від 07.03.2014р. щодо показників обсягів постачання електричної енергії споживачу на 2014 рік, відповідно до яких величина договірної величини споживання у лютому та у березні 2014 року стала дорівнювати фактичному обсягу спожитої у цих місяцях електричної енергії, за двосторонньою згодою відбулась зміна цих зобов'язань шляхом новації на нові зобов'язання, які встановлювали для відповідача вже такі договірні обсяги споживання електричної енергії, щодо яких відповідач не допускав перевищення.
Отже, такі юридично значимі дії сторін слід вважати правочином, який змінив попередні зобов'язання, які визначали договірні величини споживання електричної енергії, зокрема у спірних розрахункових періодах, і як наслідок припинив зобов'язання відповідача щодо сплати двократної вартості електричної енергії, яка була спожита із перевищенням обсягу первісно встановлених договірних величин її споживання.
Тому колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність законних підстав для задоволення вимог позивача про стягнення суми 7673,62 грн. означених нарахувань.
На підставі викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом повно, всебічно та об'єктивно досліджені всі обставини справи в їх сукупності, їм надана належна правова оцінка, оскаржуване рішення місцевого господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства, тому передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у справі судового рішення немає.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2015р. у справі №904/4254/15 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Повний текст постанови складено - 05.10.2015р.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя Н.Л. Величко
Суддя С.Г. Антонік