Справа № 226/2908/15-ц
Справа № 2/226/1240/2015
2 жовтня 2015 року м. Димитров
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Редько Ж.Є.,
при секретарі Мітюхіній О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в обґрунтування якого вказала, що 17 вересня 1988 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, у якому 23 квітня 2001 року народилася донька Анна, яка проживає разом з нею та на утримання якої відповідач надає матеріальну допомогу добровільно. З грудня 2013 року сімейні стосунки між нею та відповідачем припинено, від того часу вони проживають окремо та не ведуть сумісного господарства, між собою не спілкуються. Сімейне життя розпалося внаслідок несумісності характерів та різних поглядів на сімейне життя. Оскільки збереження сім'ї неможливо позивач просить суд шлюб з відповідачем розірвати.
Сторони до судового засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи сповіщені належним чином, письмово повідомили суд про розгляд справи у їх відсутність, при цьому позивач вказала, що вона наполягає на позові, а відповідач - що він визнає позов у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що 17 вересня 1988 року сторони зареєстрували шлюб у Димитровському виконавчому комітету Донецької області, актовий запис № 354, у якому народилася донька Анна, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з позивачем. Шлюбно-сімейні стосунки сторони припинили з грудня 2013 року. Зазначені факти встановлено на підставі свідоцтв про шлюб, про народження дитини, письмових заяв сторін (а.с.8-9).
Згідно за ст.112 Сімейного кодексу України суд може розірвати шлюб, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Проаналізувавши вищенаведене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки шлюб сторін розпався біля двох років тому, примирення та збереження сім'ї сторони вважають неможливим, позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач не заперечує проти цього, спір про майно відсутній, місце проживання дитини між сторонами узгоджено. Тому подальше сумісне життя сторін і збереження сім'ї не відповідало б їх інтересам і шлюб підлягає розірванню.
За приписами ст.113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач не висловила бажання відновляти дошлюбне прізвище.
На підставі ст.ст.110, 112, 113 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 209, 212, 215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 17 вересня 1988 року у Димитровському виконкомі Донецької області, актовий запис № 354, між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2 (до шлюбу Чернишовою) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити без змін.
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його оголошення. Особи, які брали участь, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати судову скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Ж.Є.Редько