26 липня 2006 р. Справа № 5/161-А
За позовом: Закарпатського обласного державного підприємства
теплових мереж м.Ужгород
До відповідача1: Виноградівська міська Рада м.Виноградів
До відповідача2: Управління з питань майна комунальної власності
Закарпатської обласної державної адміністрації
За участі третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог:
КП «Виноградівтеплокомуненерго» м.Виноградів
Про спонукання до вчиненя юридично значимих дій
Суддя О.С.Йосипчук
за участю представників сторін:
позивача: Гончаров В.В. - представник
відповідача: представник не з'явився
Розглянувши матеріали справи за позовом Закарпатського обласного державного підприємства теплових мереж м.Ужгород до Виноградівської міської Ради м.Виноградів та Управління з питань майна комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації м.Ужгород про спонукання до вчинення юридично значимих дій,
Позивачем заявлено позов про спонукання Виноградівську міську Раду м.Виноградів та Управління з питань майна комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації м.Ужгород виконати рішення XIX сесії IV скликання Закарпатської обласної ради № 630 від 17.11.2005 року “Про передачу майна закарпатського обласного підприємства теплових мереж “Закарпаттеплокомуненерго» у власність територіальної громади м. Виноградів» та завершити процедуру передачі-прийому майна (кредиторської і дебіторської заборгованості включно), шляхом підписання розподільчого балансу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами не виконано в повному обсязі рішення Закарпатської обласної ради № 630 від 17.11.2005 року, оскільки передано лише частину майна Виноградівського РТМ “Закарпаттеплокомуненерго» тоді як кредиторська і дебіторська заборгованість залишаються непереданими. На думку позивача, така передача має бути здійснена шляхом підписання розподільчого балансу відповідно до ст.59 Господарського кодексу України та ст.109 Цивільного кодексу України. Крім того позивач наголошує що банківські установи м. Виноградів кошти, що надходять від споживачів за спожиту теплову енергію безпідставно зараховують на рахунки КП “Виноградівтеплокомуненерго».
Відповідач 1 проти позову заперечує з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначає, що рішення Закарпатської обласної ради № 630 від 17.11.2005 року виконано, що підтверджується актом прийому передачі майна від 03.01.2006 року та рішенням Виноградівської міської ради від 27.01.2006 року за № 1430. На думку відповідача, норми матеріального права, якими позивач обґрунтовує свою правову позицію не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки регулюють процедуру реорганізації юридичної особи шляхом виділу, однак у даному випадку такий виділ не проводився, оскільки відсутнє відповідне рішення власника, а також не дотримано цілий ряд інших заходів, передбачених законом для проведення відповідної реорганізації. Крім того, відповідач стверджує, що кредиторська та дебіторська заборгованість позивача не може перейти до територіальної громади м. Виноградів.
Відповідач2 позовні вимоги визнав повністю.
Представник третьої особи без самостійних вимог проти позову заперечує, вказує на відсутність правових підстав для його задоволення.
У ході судового розгляду справи, позивачем було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Закарпатською обласною радою його звернення про внесення уточнень до рішення від 17.11.2005 року за № 630.
Суд відхиляє клопотання позивача з огляду на відсутність підстав для зупинення провадження у справі, встановлених ст.156 КАС України.
Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши
подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання,
Суд задовольняє позов, виходячи з наступного:
Судовим розглядом справ встановлено, що Рішенням XIX сесії IV скликання Закарпатської обласної ради від 17.11.2005 року № 630 було вирішено передати майно структурного підрозділу Виноградівської РТМ Закарпатського обласного державного підприємства теплових мереж “Закарпаттепло-комуненерго» із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області у власність територіальної громади м. Виноградів.
Відповідно до вказаного рішення Закарпатської обласної ради, на підставі розпорядження Виноградівського міського голови від 12.12.2005 року за № 251 було створено комісію по передачі прийому майна позивача, що перебуває в комунальній власності. Відповідно до акту прийому передачі майна від 03.01.2006 року відповідне майно (основні засоби, матеріали, малоцінний та швидкозношуваний інвентар, запчастини та паливо, обладнання для установки) було прийнято на баланс Виноградівської міської ради, а згідно з рішенням Виноградівської міської ради від 27.01.2006 року за № 1430 -прийнято у комунальну власність територіальної громади м. Виноградів.
У зв'язку з прийняттям Закарпатською обласною радою рішення від 17.11.2005 року № 630 виникли правовідносини щодо передачі майна, що перебуває у комунальній власності із спільної власності територіальних громад області у власність територіальної громади м. Виноградів.
Як вбачається зі змісту Рішення Закарпатської обласної Ради №630, у власність територіальної громади м.Виноградів передані матеріальні цінності -майно. При цьому, акт обласної Ради не передбачає передачі нематеріальних активів чи виділу із складу Закарпатського обласного державного підприємства теплових мереж однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб відповідно до ч.4 ст.59 Господарського кодексу України та ч.1 ст.109 Цивільного кодексу України з переходом до них за розподільчим балансом частини майна, майнових прав і обов'язків позивача.
Тому, оскільки у спірній ситуації не відбулося реорганізації юридичної особи шляхом виділення нового суб'єкта права -правонаступника частини прав та зобов'язань, вимоги позивача про оформлення передачі майна розподільчим балансом не ґрунтуються на встановлених законом підставах. Крім того, відсутність факту реорганізації підприємства позивача, унеможливлює застосування у спірній ситуації тих норм матеріального права, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача.
Суд приймає до уваги, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В той же час законами України не передбачено передачу державного або комунального майна у власність іншої територіальної громади шляхом складання розподільчого балансу, тому заявлена позивачем вимога не є належним матеріально-правовим засобом захисту порушених прав.
Відповідно до ч.1 ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а частина 3 вказаної статті передбачає, що засновник не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи. Таким чином, оскільки територіальна громада чи орган місцевого самоврядування не відповідають за зобов'язаннями позивача, тому такі зобов'язання не можуть бути передані іншій територіальній громаді.
Матеріалами справи встановлено, що рішення Закарпатської обласної ради від 17.11.2005 року № 630 не передбачає передачу у власність територіальної громади м. Виноградів дебіторської і кредиторської заборгованості позивача, а відповідач -Виноградівська міська рада, яка представляє інтереси вказаної територіальної громади згоду на таку передачу не давала. Із змісту ст. 139 Господарського кодексу України випливає, що майно в сфері господарювання за цільовим призначенням і правовим режимом поділяється на основні фонди, оборотні засоби, кошти і товари, тоді як дебіторська і кредиторська заборгованість юридичної особи не охоплюється змістом вказаних категорій.
Посилання позивача на те, що банківськими установами кошти, що надходять від споживачів в рахунок погашення заборгованості за послуги теплопостачання безпідставно перераховують на баланс КП “Виноградів-теплоекомуненерго» не стосуються предмету позову і не позбавляє позивача на захист його прав у випадку їх порушення у належний матеріально-правовий спосіб.
За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України,
1.У задоволенні позову відмовити.
Суддя О.С.Йосипчук